Сьогодні була на суді у Антона Шевцова. Суд вибирав йому запобіжний захід. В залі було повно журналістів з усіх провідних каналів та активісти, які протягом трьох тижнів намагались довести за допомогою шин, перекриття доріг та громадських протестів, що колишньому начальнику Нац.поліції у Вінницькій області місце саме у в'язниці.
Я саме та активістка, яка першою знайшла проросійську сторінку у соц.мережах А.Шевцова та його дружини, яка проживає в Криму. Я саме та, яка разом з друзями зі всієї України протягом трьох тижнів намагалась довести попри медійну травлю і «дайте ему поработать» місцевих активістів, що начальник нац.поліції як мінімум справжній ватник з яскраво проявленими проросійськими поглядами.
Так ось, сьогодні Антон Шевцов сидів за склом тюремної клітки в оточенні чотирьох модних та скандально відомих адвокатів (один з них був адвокатом Садовника) напроти цілої когорти журналістів, які просто робили свою роботу та активістів, які відверто зловтішались з підсудного, що після травлі активістів паном Шевцовим і його командою було цілком закономірно.
Та я не про те. Сьогодні на суді у Шевцова не було нікого з нардепів, не брав його на поруки пан Березенко, скандально відомий виборами по 205 округу у м. Чернігов, не було і нардепа від БПП Івана Мельничука, який кілька днів тому грудьми стояв за Шевцова та заявляв, що акція є проплаченою ( http://i-vin.info/news/nardep-i-melnychuk-sogodnis... ), не було дядька Березенка А.Матвієнка, який вхожий в усі «високі» кабінети і ще тиждень тому приїжджав у Вінницю ( http://vn.20minut.ua/Podii/nardep-anatoliy-matvien... ), щоб дипломатично підтримати А.Шевцова та «допомогти» підписати та оприлюднити скандально відому «заяву трьох»: губернатора, голови обл.ради та міського голови на підтримку поліціянта та проти «екстремістів-активістів». http://i-vin.info/news/koroviy-oliynyk-i-morgunov-...
Не було побратимів з батальйону «Луганськ-1», тому що Шевцова ніхто не бачив на передовій. Не було його сім'ї, яка проживає в окупованому Криму і за два роки так і не переїхала в Україну. Не було друзів, які могли його б зрозуміти, не було колег по роботі, які б його підтримали, не було нікого, хто б просто сказав, мовляв, друже, тримайся, ми з тобою.
А після обіду з'явився пост нардепа Березенка, в якому він р'яно відхрещувався від А.Шевцова, мовляв «всєх то і нє упомніш» і немає чого його нардепа з «криштальною репутацією» пов'язувати з якимось колишнім керівником міліції, який зараз самотньо сидить на лаві підсудних.
Є одна річ: виконана послуга, нічого не варта, особливо серед політичної еліти. Якщо ти не корисний, тебе просто зливають. І не важливо, що тобі обіцяли чи пропонували тиждень чи місяць тому.
Так сталось з А.Шевцовим, нікому не потрібний він понуро сидів на лавці підозрюваних в оточенні людей, його зневажають або взагалі байдужі. Це є дуже показово і повчально на фоні моїх друзів, які тиждень тому у Вінниці, ризикуючи своєю свободою приїхали на акції протесту у Вінницю чи вийшли на блокування доріг у своїх містах. Ризикуючи усім, вони вкотре довели, що інстинкт самозбереження — це щось зовсім непритаманне людям, які до болю в серці хочуть змінити цю наповнену березенками та шевцовами країну. І тепер я більш ніж упевнена, що у нас все обов'язково, 100%, вийде.
