Борис Таршис, ідеолог проєкту «Співанкограй»:
«Коли бачиш, як твої пісні співають незнайомі тобі діти в інших містах нашої країни, коли слова вдячності надсилають педагоги українських осередків в інших країнах — це реально зворушує!„
Ми готуємо презентаційний стрім-концерт
Доки Україна і велика частина світу зайнята приготуваннями до Нового року, юні солістки вокально-хореографічного ансамблю «Зернятко», їхні творчі керівники та команда культурного проєкту «Співанкограй» спільно з найбільшою в Україні стрімінговою платформою Ukrainian Main Stream рахують останні дні до великого презентаційного онлайн-концерту «Співанкограй», стати глядачем якого можна у будь-якому куточку світу.
Концерт відбудеться 26 грудня. Початок — о 16:00.
Альбом українських сучасних пісень до традиційних свят, записаний разом із зірками українського шоу-бізнесу за підтримки Українського культурного фонду — безпрецедентне явище культурної сфери України. Марія Бурмака, Наталя Могилевська, Катя Чілі та багато інших вітчизняних зірок взяли участь у запису альбому. Альбом налічує 10 пісень. Вони відкриті до завантаження на сайті http://spivankogray.com
На цьому ж ресурсі можна завантажити тексти пісень і ноти. Запрошую кожного стати нашим гостем. Для цього 26 грудня треба просто увійти за посиланням на сторінку заходу https://fb.me/e/j8GpYDisM та долучитися до перегляду.
Нервування й сумніви. Як все починалося
Скажу відверто, зараз мені набагато простіше, ніж було під час створення альбому «Співанкограй». По-перше, тоді первинна відповідальність лежала на мені самому. І мене бентежили думки на кшталт: «Чи зможу я написати цілий альбом впродовж дуже стислого проміжку часу (тому що я ніколи раніше не складав пісні такими темпами)? Чи все вдасться, тобто — чи будуть у фіналі пісні такими гарними, як я собі їх уявляю? Чи вдасться мені передати свої музичні ідеї нашим аранжувальникам і чи вийде в них зробити так, як звучить у мене в голові?»
Всі ці думки викликали в мене й певні сумніви у собі, які притаманні всім, хто займається мистецтвом та творчістю, і навіть певні побоювання: «а раптом не подужаю?», «а раптом не встигнемо в зазначені терміни?»
Окрім того, тоді лише я один знав, як воно має звучати. Тому вся команда: і аранжувальники, і звукорежисери, і, головне, наші виконавці, — покладалася лише на мої пояснення. І я, знов ж таки, нервував — чи здатен я дохідливо пояснити?
Ну, а зараз, коли пісні вже є записаними, то ж і пояснювати не треба, тому що все можна послухати, то робота, у переважній частині, складається, власне, з наполегливих репетицій.
Ба більше, тепер за мною вся педагогічна міць викладацького складу Будинку дитячої та юнацької творчості «Вітряні гори» (alma mater ансамблю «Зернятко»). Я вже радше «наглядач» і «контролер», бо педагоги «Зернятка» мають більше досвіду, краще розуміються з дітьми, а я лише раджу та підказую певні технічні моменти.
Відчуття, коли створюєш
Звісно ж, як у кожному «виробничому» процесі, не обходиться без «сходинкових» думок: «отут можна було зробити ще крутіше», «отут би додати те чи се». Але це не говорить про те, що альбом є якимось недосконалим. Просто, як відомо, «досконалості немає межі». А ще — розкриває мій характер.
Цей етап роботи є по-своєму цікавим: якщо в період підготовки альбому все було досить непевним — я не знав, як має бути, а лише уявляв, — то тепер все є відомим, виваженим, і тепер дуже приємно дивитися як уже викристалізовані композиції набирають більшої й більшої сили, як до музичних образів додаються акторська майстерність наших юних виконавців, їхній, хай дитячий, досвід, костюми, але найголовніше — їхня енергетика!
Дуже приємним для мене був фідбек, який наша команда отримала з різних кутків світу. Це реально зворушує, коли бачиш, як твої пісні співають незнайомі тобі діти в інших містах нашої країни, коли слова вдячності надсилають педагоги українських осередків в інших країнах. Це мій перший подібний досвід — ніколи досі мої пісні не сягали такої далечині.
Тим більш приємними є моменти, коли тебе хвалять твої колеги, які досягли більшого, ніж ти сам, як виконавці. Приміром, Марія Бурмака, яку я безмежно поважаю як поетесу, похвалила мене за цілу купу мовних обертів. Це таке відчуття, як коли ти — студент, а тебе «цілий професор» похвалив і ніби поставив поруч із собою на один щабель. Або коли Катя Чілі, прослуховуючи пісню «Захисники» (у виконанні ансамблю «Зернятко» разом із лідером "Kozak System" Іваном Леньо) сказала, що від цієї пісні в неї «мурахи по шкірі». Це є надзвичайно цінним, це окриляє і додає +100 до віри в себе, а також до віри в наше культурне майбутнє.
COVID скоригував плани щодо активної участі у підготовці концерту
Найважчим в етапі підготовки до онлайн-презентації стали сюрпризи від ковіду. У листопаді спочатку захворіла моя дружина. Зрозуміло, що ми самоізолювалися, а коли відсиділи вдома необхідні два тижні — то буквально у передостанній день нашої самоізоляції захворів я сам.
Таким чином, я випав майже з усіх процесів, які відбувалися поза межами квартири. Звісно, я не мав жодних сумнівів у своїх колегах — команді проєкту, педагогах та юних артистах «Зернятка», але все одно мені було лячно — коли ти сам довгий час (а місяць — це довго) не береш безпосередньої участі у підготовці, то страшенно переймаєшся «а раптом щось не вийде, раптом без тебе чогось не врахують?» Врешті решт, звісно ж, вийшло, що нервував я дарма: всі, з ким ми робимо цей проєкт — чудові професіональні люди й абсолютно фантастичні митці. Але факт є фактом: листопад вийшов для мене досить стресовим.
«Презентації очікую з хвилюванням»
Тим не менш, дня онлайн-презентації — 26 грудня, я очікую з певним хвилюванням: я ніколи раніше не брав участі у підготовці саме дитячих концертів. Я багато разів виступав на одній сцені з ансамблем «Зернятко»: в Україні та під час спільних гастролей у Канаді, але мій власний досвід як музиканта і режисера масових видовищ пов'язаний здебільшого з дорослими виконавцями. Я маю на увазі й власні виступи, й концерти гуртів і виконавців, з ким я грав і граю («Врода“, 'Pavlik Overdrive', Сергій Кузін та Соня Сотник), а тут — діти. Тож, я знов вдячний Всесвітові за те, що поруч зі мною є фантастичні педагоги, які працюють з ансамблем „Зернятко“ — Раїса Заклецька, Марина Руда, Мар'яна Зацерковна, Жанна Руденко. Ба більше, я постійно вчуся роботи з дітьми, і це, мабуть, моє головне надбання від цього проєкту.
Приєднуйтеся до нас 26 грудня рівно о 16:00. Це важливо для нашої команди та для мене особисто.
Live-стрічка проєкту „Співанкограй“ https://www.facebook.com/spivankogray
Ваш Борис Таршис
