Коротше, усі висловлюються на тему можливої підготовки до війни, і я скажу.
По-перше, дякую «Уошингтон Пост» за те, що вони знову зробили за нас нашу домашню роботу. Таке розслідування мало бути давно почате і проведене українською парламентською комісією або українською незалежною пресою. Бо це найголовніше питання нашого життя, і воно на часі щоденно для кожного з нас, окрім тих, хто має талант і бажання повністю абстрагуватися від життя України, проживаючи на її території.
По-друге, є звинувачення, а є висновки. Звинувачення — це хто винен і на кого ми розлючені чи ображені. Висновки — це роздум, що було зроблено не так, визнання помилок, і головне — висновок на майбутнє, що треба робити, щоби у майбутньому запобігти таким помилкам чи зменшити імовірність їх настання чи шкоди від них.
Особисто мені після 2014 було очевидно, що нам треба будувати Ізраїль/Швейцарію/Фінляндію тощо. Країну, де кожен вміє користуватися як мінімум піхотним озброєнням і готовий до бомбардувань міст (укриття, сигналізація, навички першої допомоги тощо).
Це все можна і треба було робити в спокійному звичайному робочому порядку протягом усіх цих восьми років за обох президентів і за обох парламентів і за всіх чотирьох урядів (давайте на забувати, що у нас парламентсько-президентська республіка, а не цар-батюшка).
Частково це можна і треба було робити на місцевому рівні (у нас також є місцеві ради і голови місцевих громад, і безпека мешканців цих громад у їхніх руках також).
Так само критичні речі типу ракетного щита (або списа), виробництва артснарядів, ПВО тощо — багато з того ми могли зробити повністю чи частково самотужки.
Рішучіше протистояння руському миру в головах населення через посилену шкільну освіту та контроль за медіа простором. Тим більше, що чомусь політично активний руський мир за своїм особистим складом мінімум на 50% співпадав з корупціонерами, монополістами та іншими шахраями і злочинцями.
Це все таке дуже базове домашнє завдання, для якого не потрібна ані американська розвідка, ані американська допомога.
І було 10-20% українців, які про це постійно говорили. І відсотків 5, які робили.
Але у нас демократія, і більшість людей голосувало за шашлики, какую разніцу і втому від війни :(
Маємо зачароване коло, коли для розвитку і виживання нації потрібна чесна, компетентна, патріотична еліта. Але для того, щоби вона прийшла до влади на демократичних виборах, нам потрібні чесні, компетентні, патріотичні виборці.
Які висновки може зробити для себе особисто кожен небайдужий громадянин?
1. Be the change that you need. Ніхто не створить тобі твою країну, окрім тебе. Будуй країну майбутнього тут і зараз — переходь на українську, фільтруй контент, який споживають твої діти, не май щоденних справ зі злодіями, циніками чи збайдужілими (або хоча би не зближуйся з ними до стадії змішування).
Слава Богу, що такі українці у нас є — вони ні на мить не забували, що живуть у війні і готувалися до неї, не сподіваючись на сприяння у цьому держави.
2. Інвестуй час та гроші у суспільну діяльність. Зараз ми усі донатимо на війну, але щойно по війні визначи важливу інціативу/рух, партію/організацію, яка робить країну, яка потрібна особисто тобі. І вкладай у неї свою патріотичну громадську десятину — грошей, часу, знань тощо. Державне будівництво і політична діяльність — це теж робота, яка повинна бути добре оплачувана. Якщо твоїм політикам платиш не ти, значить їм буде платити хтось інший. От прямо так і кажіть собі щомісяця «Я вкладаю ці ___ гривень у партію ___, для того, щоби в моєму житті більше ніколи не було 24 лютого 2022 року».
Пам'ятай, що одночасно з тобою в Україні та поза нею є люди, які постійно інвестували та продовжують інвестувати у створення країни, яка потрібна і зручна для них. І це швидше за все не та країна, яка сподобається тобі.
3. Один у полі не воїн. Гуртуйся з однодумцями. Вчися приборкувати гординю і підтримувати тих, хто знає, вміє, може краще. Якщо відчуваєш силу і потребу — пробуй себе у суспільному лідерстві. Вести за собою людей — це не лише привілей чи вроджений талант, але й обов'язок. З великою імовірністю тобі цей досвід не буде приємний. Але у Бога немає інших рук для цієї справи, окрім твоїх рук.
