Спостерігаючи весь той глибинний маразм і абсурд, який відбувається за порєбріком, я чітко відчуваю дві речі:
- приблизно такі самі почуття неймовірності, спантеличеності, огиди і жалості відчували європейці та американці, які спостерігали життя наших батьків і дідів у Радянському Союзі протягом 70-ти років;
- я глибоко вдячний кожному, хто протягом мого життя долучився до того, що Україна не є частиною цього безпросвітного, ганебного і антилюдського маразму, тим, хто боровся і продовжує боротися за свободу і незалежність нашої країни і кожного з нас від Північного Мордору і за наближення нашого життя до життя психічно здорової, вільної і гідної людини.
