До мене тут долинали відголоски дискусії про програму нашого нового уряду і, зокрема, відсутність притомних ключових показників ефективності (КПЕ) у вказаній програмі.

Так от, щодо КПЕ для уряду. Як щодо простих демографічних показників?

Одразу скажу, що я не фахівець в економіці, але як на мене, зараз, у час досить відкритих кордонів і загальнодоступного контролю за народжуваністю, ми маємо дуже цікавий показник, не гірший за індекс легкості ведення бізнесу Світового банку або індекс розвитку людського потенціалу ООН. Цей показник — кількість населення країни і загальна демографічна динаміка.

Країни, які можна вважати «провідними», стабільно показують зростання населення (переважно імміграційне), і це зростання обмежується лише жорсткістю їх міграційної політики.

Отже — як щодо рахувати успіхи уряду збільшенням кількості заяв на отримання місця постійного проживання або громадянства України? Звичайно, варто враховувати країну походження таких охочих. Якщо зараз, наприклад, ми маємо 5 000 звернень на постійне проживання від громадян ЄС на рік, то збільшення цього показника до 10 000 може свідчити про те, що країна рухається у правильному напрямку. Зменшення — навпаки. Непоганий КПЕ, як на мене.

Жива людина — найкращий індикатор стану країни, бо вона враховує не тільки такі речі, як довжину нових доріг, ціну на газ, привабливість президента, але й стан реального захисту життя і власності, реальної легкості та зручності ведення бізнесу, медичного піклування, рівень освіти (і загальної турботи про дітей), рівень екологічної безпеки, психологічного комфорту, рівень довіри до влади, впевненість населення у своєму майбутньому у цій країні, врешті-решт.

Окремо можна вимірювати народжуваність і смертність — як в розрізі цілої країни, так і по регіонах. Розумію, що є багато «але», але навряд чи можна заперечити, що покращення умов життя українців має невідворотно призвести до збільшення кількості людей, які захочуть до українців приєднатися. Взяти хоча би локальний приклад — об'єктивна зручність життя у Києві з року в рік швидше погіршується (привіт усім, хто стоїть у автомобільних заторах), ніж покращується, але столиця є мабуть чи не єдиним містом в країні, кількість населення якого постійно збільшується. Принаймні, якщо судити за обсягами житлової забудови і кількості автомобілів на дорогах.

Очевидно, що усі ці показники десь вимірюються, але я чомусь не чув предметних дискусій з цього приводу між владою та опозицією ні в Парламенті, ні на політичних ток-шоу.

Постановка будь-якого актуального політичного питання у демографічний контекст може серйозно поміняти оцінку ситуації. Наприклад: як засудження Порошенка покращить привабливість України для іноземців? Як відіб'ється відставка Авакова на бажанні українців виїхати з України або іноземців — приїхати в Україну? Наскільки важлива ціна на газ для збільшення населення України? Що краще для того, щоби українці почувалися більш щасливими у своїй країні — якщо Вакарчук буде працювати депутатом у парламенті, чи якщо він буде співати для мільйонів на сцені? Як щодо нового міністра освіти — його особа породжуватиме бажання українських студентів вибирати українські виші чи польські? А може, новий міністр освіти зможе створити бажання у польських студентів їхати вчитися в Україну? Як нова територіальна реформа збільшуватиме бажання українців створювати сім'ї і народжувати дітей в Україні?

Є, правда, один недолік у демографічних показниках — вони потребують тривалого спостереження (мінімальна відмітка — рік, більш реальна — 3-5 років), і не дають можливості бавитися у «швидкі перемоги». Але це вже питання до влади — чи ставить вона собі задачі довготривалі чи короткострокові.

І питання до нас, як виборців — ми хочемо щоденного яскравого шоу? Чи, можливо, ми хочемо впевненості у кращому майбутньому для себе і своїх дітей у цій країні?

Трохи статистики:

Станом на 2013 рік населення України (45,5 млн) приблизно дорівнювало населенню України (УРСР) за 1965 рік.

Зараз, у 2020-му, кількість населення на вільній частині Україні, швидше за все, близька до даних УРСР 1959 року (42 млн).

Утім, тут залежить, як рахувати: якщо вірити «електронному перепису» 2019 року, населення України складає близько 37 млн. чоловік. Це дорівнює населенню УРСР станом на 1950 рік. Або разом взятому населенню УРСР + польської України станом приблизно на 1935 рік.

(уся інформація з Вікіпедії).

Населення Ізраїлю, країни, яка знаходиться у кільці недружніх, або відверто ворожих сусідів, де люди живуть у постійній готовності до теракту, ракетного обстрілу або мобілізації, постійно збільшується, у першу чергу за рахунок імміграції. Населення Ізраїлю збільшилося з 4,8 млн. мешканців у 1990-му році до 9,1 млн. у 2019-му.

Населення Франції, з якою колись було прийнято порівнювати Україну за розміром території та кількістю населення, з 1990-го року до 2020 збільшилося з 56,5 млн. до 67 млн.

Населення Російської Федерації з 2010 року або зростає, або незначно зменшується. При цьому збільшення населення відбувається значною мірою за рахунок 200 000 — 300 000 людей, які щороку переїжджають жити до Росії.

 

Photo by freestocks on Unsplash