Час від часу соцмережами ширяться заклики у стилі «на нас напали не орки, а росіяни, то давайте їх так і називати!».

Я розумію аргументацію авторів цього заклику, але вважаю, що вони недостатньо дослідили тему. І в результаті прийшли до хибного висновку.

По-перше, народні назви росіян — це таки голос народу. Народна творчість є виявленням нашого колективного несвідомого. Різні люди називали наших ворогів по-різному, але тільки деякі означення пішли в народ. Якби якесь позначення ворога не відповідало народній уяві про ворога, воно би не набуло поширення.

По-друге, цей заклик – це заклик до збіднення української мови. Мені колись у школі розповідали, що в народів півночі є півтори десятка різних слів на позначення різних відтінків та різновидів снігу. Причиною тому було те, що розрізняння видів снігу було для них життєво важливими і напряму впливало на їхню поведінку стосовно кожного з тих видів снігу.

Так само і велика жива українська мова створила із десяток позначень ворога, кожне з яких відображає якусь характерну його особливість.

Орки, фашисти, рашисти, окупанти, свинособаки, русня тощо – кожен термін підкреслює характерну негативну рису росіянців і наше зневажливо-ненависне ставлення до них. Є й старі добрі кацапи та москалі. Є окупанти. Є Орда. До 2022 року було поширене важкувате, але точне визначення «російсько-терористичні війська». Генштаб, до речі, оперує поняттям «ворог». Зрештою, в офіційному спілкуванні наші дипломати та чиновники чітко вказують загальноприйнятий термін «росіяни».

І це добре, бо в багатстві мови є багатство думки. Щоби подумки розділити і порівняти якісь явища дійсності, ми маємо дати їм назви.

Єдиним хибним, штучним і шкідливим терміном на позначення ворогів, який дійсно був накинутий українцям іззовні, був термін «зелені чоловічки». Це була реальна інформаційна диверсія, на яку повелася значна частина українського населення і здається навіть медійних професіоналів у 2014-му. Шкідливість того позначення русні полягала у тому, що воно не вказувало на той важливий факт, що ці люди – вороги. Він переводив страшні, катастрофічні, масштабні, трагічні події на жарт. Він запрошував до цинізму та байдужості, ставлення до російської атаки на Крим як до «приколу», і непогано спрацював у перший період. На щастя, зараз ми вже майже позбулися його.

По-третє, у нас реальна проблема з (само)назвою ворога. У російській мові є розділення на «русскіх» та «росіян» на позначення етносу та політично-світоглядної спільноти, громадян РФ відповідно. В українській такого немає. У нас і ті, і інші – «росіяни». «Руські» — то взагалі мешканці давньоруських (і відповідно значної частини українських) земель у часи Середньовіччя та Нового часу. На жаль, немає у нас терміну «ерефці» чи чогось такого на позначення сучасного населення російської федерації.

І тому виходить проблема. Чи можна казати, що на нас напали «росіяни», якщо в Україні проживає зо 5 мільйонів етнічних росіян? Плюс ще зо 5 мільйонів їхніх подружжів та спільних дітей? Очевидно, що ми не можемо звинувачувати наших співвітчизників у нападі на свою країну. Тим більше, що вони здебільшого воюють і помирають нарівні з іншими етносами України (або навіть і більше, зважаючи на місця проходження фронту).

Ще гірша ситуація, маю вам сказати, у перенесенні заклику «нас вбивають росіяни» в інші мови, наприклад, в англійську. Це ми тут в Україні розуміємо з контексту, що «на нас напали росіяни» стосується громадян РФ, а не всіх росіян разом. В англійській мові фраза "We are fighting with Russians" або "Russians are killing Ukrainians" одразу (ну принаймні до 2022 року) непогано працює на підтримку ідеї про «громадянську війну в Україні, де російськомовні (росіяни) воюють з україномовними (українцями)». Туди же «ви же братні народи зі спільною історією» тощо. Хто обертається в англомовному світі мене зрозуміє.

Для того, щоби пояснити, що то не «наші» росіяни на нас напали, а «російські» росіяни, кожного разу треба було видати коротку лекцію етнополітичномовної ситуації в Україні, яку не кожен іноземець міг і хотів вислуховувати. Мені самому доводилося видавати фрази на зразок "Russian-speaking Ukrainian Russians are now fighting Russians from Russia". І це важко вкладається в голові людини, яка живе десь в Алабамі чи Провансі.

В англійській мові, до речі, народився вдалий і доречний термін "Terrorussia". Відповідно колективна назва – «тероруси» чи щось таке.

Якщо взяти трохи ширше, то, як і в ситуації зі снігом, нам життєво важливо розрізняти різні різновиди «росіян» для того, щоби правильно ставитися до кожного з їхніх підвидів.

Якщо це тіло зі зброєю в Україні, то воно є орк – чуже, небезпечне, і тупе створіння. Таких треба стріляти. При нагоді можна взяти в полон.

Якщо воно же чинить насильство з беззахисними людьми (цивільні та полонені) – то воно фашист, чорт, злочинець, нелюд, рашист і наволоч. Таких дуже хочеться знищувати тотально і жорстоко — як клопів чи тлю, палити вогнем як сатану. Але якусь частину їх навпаки бажано взяти живими, щоби прилюдно, чітко, на очах усього світу розповісти про їхні злочинства на суді і засудити, щоби сиділи десятками років в тюрмі і були наочним свідченням про свої злочини.

Якщо ж треба сісти у штабі і розробити наступ на холодну голову, то пишемо майже нейтральне «ворог».

Якщо це цивільне тіло в РФ, підключене до телевізора, то воно вата, зомбі, раб тощо.

Але ж є ще декілька важливих категорій росіян, на яких у нас немає однословного позначення.

По-перше, це «наші» росіяни. Як їх назвати одним словом? У нас вже є «жидобандерівці», може подумати в тому напрямі? Зрештою, це питання до самих українських росіян — як вони самі себе визначають?

Далі – «нормальні» росіяни, як в РФ, так і поза нею. Вони об'єктивно зараз допомагають нашій боротьбі і нашому лиху. Навіть якщо ми їх справедливо не любимо за те, що вони несуть частину відповідальності за війну. І вони, до речі, на відміну від більшості мешканців РФ, готові приймати і нести цю відповідальність. Нам явно треба більше таких росіян, ми маємо їх підтримувати і сприяти їх збільшенню. Нам потрібно, щоби влада і населення Росії після війни складалося з таких росіян. Як їх назвати одним словом? «Добрі руські» насправді не відображають суть поняття, і справедливо стали знущальним мемом. Можливо, щось типу «свідомі руські?», «сумлінні руські?», просто «людські росіяни»?

Є ще помітна група цілком проукраїнських (або принаймні антипутінських) росіян, які виїхали з РФ у допутінські часи (або принаймні після 2014) і тому мають мінімальну відповідальність за цю війну. І разом із тим все ще ідентифікують себе як етнічно-культурні росіяни. Як нам їх називати?

Саме тому і у внутрішньому, і у зовнішньому мовленні утворення та вживання більш вузьких (і точних) позначень наших ворогів є цілком виправданим і доречним.

Нам потрібні точні, вдалі визначення ворогів — для того, щоби краще їх перемагати.

Що би я додав до нашої мови ненависті і боротьби?

Я би ширше вживав – як всередині країни, так і особливо назовні – термін «москалі» або «московити». Що це дає?

  1. Чітко вказує на центр і джерело ворожої сили.
  2. Наголошує на рівні цивілізації ворога. Вони корчать із себе імперію або навіть сучасну націю, але за поведінкою це агресивне середньовічне ординське князівство з задуп'я світу.
  3. Натякає на початковий (і бажаний нами) розмір території, яку повинна мати Росія ;)
  4. Наголошує на тому, що Росія є не однорідним утворенням, а колоніальною державою, де Москва та «москвічі» – це колонізатори, а усі інші регіони та нації «федерації» – то звичайнісінькі колонії.
  5. Це також інструмент для відвоювання нами вкраденої назви «Русь» та «руси». Русь – це тут, в Києві. А що таке РФ? Це Московська імперія. Руська імперія київських князів – це наш спадок, і якщо хтось її й захоче відновлювати, то це будемо ми, українці. Не впевнений, що варто міняти офіційну назву України на Русь-Україна, але напівофіційно на цьому варто наголошувати. Принагідно згадуючи, що Московія – то наша колишня колонія, та й мову і віру дали їм саме ми.

Нарешті, зверніть увагу, що москалі активно читають наші медійні ресурси, і — свідомо чи несвідомо — просякаються нашими термінами і поняттями. Один прокол про «окупантів» в новині про звільнення Тайри чого вартий. Погодьтеся, що «росіяни» в тій новині звучали би не так яскраво. Тому продовжуємо активно говорити нашою мовою, сміливо придумуємо, експериментуємо і вживаємо наші слова.

 

Додаткове читання. Як виявилося, доки я тут щось писав, розумні люди вже усе обговорили: