Віддалена робота та дистанційні методи навчання є нашою реальність через свою ефективність, скільки б ми не намагались зістрибнути з розмови через неможливість звільнити табельщицю Галю. Проте хвала, коронавірусу, наразі питання постали гостро. Мирської метушні стало трошки менше і в голову починають лізти вірні думки про загальну ефективність та конкурентоспроможність. Рецепт останньої простий від царя Хамурапі: відповідність мети засобам та інструментам, пошук гармонії та оптимальності. Бо «кругле нести, квадратне котить» ‑ рецепт для каналізації зайвої статевої енергії у солдатів строкової служби, але аж ніяк не рецепт усього трудового шляху людини.
Лише лінивий не зацитував мудрість, що криза – то відкриття можливостей. І що все змінилось. Правда, далі часто підсовувались давно несвіжі одкровення, що старий світ зруйновано разом з демократією та європейською солідарністю, а тоталітаризм червоного Китаю довів, що тіко він має право на екзистенцію. Якби не відео з облизуванням воріт мечеті, то новий іконостас поповнився б ще й ісламським фундаменталізмом. Однак, ситуація справді унікальна з серйозними для України змінами і дуже очевидним, як на мене, позитивом. Впевненість стрімко зростає, коли чуєш традиційні воплі-соплі вбогих-зубожілих про те, що з народу здіваютьця і куди дивиться уряд, ну і, як завжди, щось про те, що їм хтось щось винен, а у них лапки, які, на додачу, ніхто мити не хоче.
І мова про досить серйозні питання до організації усіх бізнес-процесів у країні, їх ефективності і реальної кількості необхідних учасників. Наріжний камінь усього лівацтва: хто де як і скільки має працювати? Саме цей параметр є одним з ключових (коли не єдиним ключовим) у суспільному устрої. І скільки б не говорили, що 40 робочих годин на тиждень – виключно завоювання профспілок та трудящих – то не буде правдою. Просто дослідним шляхом було встановлено, що за оптимальної організації праці позначка 38 годин на тиждень відповідає максимальній продуктивності людини. Більше – собі (роботодавцю) дорожче, бо косяки та деградація.
Поточна ситуація завдяки інформаційно-комунікаційним технологіям змушує ще раз задуматися про ревізію, яка в багатьох сферах вже й так здійснюється. Віддалена робота є справді новою реальністю. Так, подібний формат є недоступним багатьом професіям, проте ваші уявлення про величину списку таких професій явно перебільшені: https://bit.ly/39eK98x. Окрім того, в переліку посадових обов'язків так чи інакше є те, що може бути переведене на віддалену форму. І це дає можливість зменшити сукупний час, який люди проводять там, де їх змушує бути робота. Профіт очевидний: менші офісні площі, менше навантаження на транспорт та інфраструктуру. Людина економить час, нерви та гроші на збори, поїздки та нескінченні перекури-кави з порожніми теревенями, які б називались соціалізацією, коли б не відбувались щодня.
Особливо це стосується працівників інтелектуальної сфери, робоче місце яких – ноутбук в наплічнику та голова, що часто також із ними ж, на плечах. І справді, багато науковців є сови і найбільш продуктивні вночі. І метафора «прокинувся – вже на роботі» – жодного разу не метафора. Сам особисто маю пік продуктивності протягом 2-3 годин після пробудження, поки не потрапив на роботу. Але цей час ніхто мені не затабелює, на відміну від серфінгу фейсбуком на Вченій раді факультету чи двогодинних кава-брейків. Також не секрет, що по справжньому корисні речі мій брат прєпод робить влітку на морях-дачах, коли ненав'язлива атмосфера сприяє творчості. Ідеально думки йдуть у подорожах – лише встигай записувати. Але у табелі буде завжди стояти брехня – вісімки по будням з 8:00 до 17:00 з перервою на обід.
І, звісно, це стосується офісних працівників, які де факто збирають та переформатовують дані. А для цих процесів вже давно вистачає яких завгодно рішень. Біс із ним з тим SharePoint, але слава Іссу, почали вимушено вивчати можливості простих засобів типу Google Forms. Даний інструмент відразу збирає результати у придатному до подальшої обробки вигляді (Spread Sheet або .xlsx) і дозволяють за допомогою аддонів генерувати будь-які форми документів, надсилати їх на будь-яку адресу. Якщо принципова тверда копія та мокрий підпис – надсилається і тому, хто заповнював для друку та підпису. Не треба мати багато фантазії, щоб зрозуміти на скільки левову частку документообігу, особливо у державних структурах, можна у такий спосіб спростити. Тим більше, що покласти підписаний документ на полицю – це лише частина обов'язків держави як адміністратора. Інша, не менш важлива, збирати, аналізувати та оприлюднювати дані, які через Google Forms збираються на автоматі, а через транспорт паперу ніженьками – ні.
Тому дуже приємно бачити, що університети, де електронним засобам навчання приділяли більшу увагу, зараз у виграшному положенні. Але тим, не менше всі інтенсифікують електронізацію своїх курсів. Кожен напрацьовує свій бойовий комплект типу «група в Viber – курс на Moodle – репозитарій на GitHub». Бо це необхідна річ для денного відділення в некарантинних умовах. Бо студенти працюють, їздять на стажування, обирають траєкторії навчання та й просто мають право на зручні інструменти. Дуже приємно бачити, коли через істерики в вайберовських чатіках з назвами «3 Б» все ж таки вчителі починають освоювати Google ClassRoom. Хай поки все там криво і недолуго, але з чогось треба починати. Бо далі постане питання про вдосконалення електронних матеріалів, про обмін досвідом, про масове використання доступного відео-матеріалу. Бо діти звикатимуть до професійної цифрової інфраструктури та до комплексних системних рішень, в них формуватиметься несприйняття дендроідно-фекального підходу до цифрових речей та до організації бізнес-процесів.
І тому поточна ситуація спонукає замислитись над ефективністю наших дій та соціальної ролі кожного з нас взагалі. Все ж ми ходимо на роботу заради користі, чи просто пітніємо за невеличкий базовий дохід шляхом виконання нікому не потрібних дій та рухів? І чи так варто напружуватись на цей дохід? Може краще дерева висаджувати? Настав момент істини: офіси зачинені, а ургентні речі вирішуються електронними засобами. Так чи не варто для певних структур продовжити карантин на… назавжди? Як казав Ілон Маск «Яку помилку робить хороший інженер? Вдосконалює деталь, якої не має бути взагалі».
