Вчора прямо над будинком на малій висоті пролетів красень F-16, а потім за хвилину полетів назад зробивши красивий віраж та показавши себе. Cусіди та знайомі раділи як діти, знімали, ділились емоціями…
Три роки тому ще не такий знайомий звук військового літка викликав паніку, бо тоді м. Суми були геть беззахисні перед повітряними атаками, і російські ФАБи та НАРи кидались просто в упор з відстані сотень метрів до цілі. Наївні містяни, і я в тому числі, писали в соцмережах, що нарешті в нас є Stingers в надії, що обманемо OSINT розвідку ворога і атаки не будуть такими зухвалими.
Тоді я робив дописи під хештегом #ЗапискиЗдоровогоГлузду в першу чергу, щоб підтримати себе та своє оточення у здатності думати тверезо. Бо дичина, що творилась в наших соцмережах та головах, була захмарною. На жаль, з цим в нас краще не стало, тому рубрика ще й досі вельми актуальна.
Тоді ми слухали Арестовіча і вірили йому. Зараз аналогічно слухаємо Трампа і Ко. Звісно, фігури неспівставні, але вони сходяться в одному: слухати їх українцю категорично заборонено. Бо слова у світі пост-правди мають багато функцій. І передавати правду – одна з останніх.
Так, на жаль, сьогодні, як і три роки тому, ми далекі від перемоги. Але масштаб задач, що треба вирішувати, геть інший. Наприклад, мені, як першому заступнику декана, тоді треба було робити все, щоб студенти та викладачі банально не розбіглись і зберігали спокій та єдність. Зараз задача - то готувати більше спеціалістів для Defense Tech. Бо лише «Українська Бронетехніка» за 2024 рік збільшила в десять (!) разів свої виробничі площі. Впевнений, кожен з Вас може навести не один свій та чужий подібний приклад.
Традиційна зрадонька про те, як Захід нас кинув, також істотно трансформувалась. Але відчувається вона не менш гостро, ніж під час затягування з наданням нам HIMARS-ів, західної броні, танків, ППО, і, звісно ж, літачків, що зараз методично виносять ворожі позиції на ворожі же території. Тому ще раз кажу: до перемоги далеко, та шлях, що ми пройшли, дає обґрунтовану надію та гордість за самих себе.
Свого часу не така відома неспеціалістам компанія Diehl Defence передала нам не такий відомий неспеціалістам комплекс ППО Iris T. Коли стали відомі відмінні результати роботи комплексу в реальних бойових умовах проти стратегічних крилатих ракет другої армії Світу, акції компанії стрімко пішли угору, а черга на Iris T сформувалась на багато років вперед. І це добре для бізнесу, коли виріб працює як слід у умовах, для яких він був створений. І така можливість випадає далеко не всім військовим товарам.
Станом на зараз є лише дві армії у Світі, що мають досвід великої конвенційної сучасної війни. За досвід, отриманий на ній, за можливість протестувати свої рішення має бути жорстка конкуренція. Впевнений, Китай до російського досвіду долучений. Тому я не можу сприймати серйозно розмови від адміністрації Трампа, що нас відріжуть від допомоги технікою, розвідданими чи зв'язком. Бо це постріл у ногу.
Можна бути скільки завгодно байдужим до України симпатизувати Путіну чи не любити Зеленського, та, як казав Ігаль Левін, наш унікальний досвід війни куди цінніший за всі наші корисні копалини разом узяті. І зв'язок від Starlink та обмін розвідданими — то доступ до нашого досвіду real time. І якими б крутими не були БМП Bradley, та жменька, що в нас є, досить скоро буде вибита-сточена і замінена на CV-90 та Lynx. І вже ці європейські машини будуть здобувати рекламу та цінну інформацію для вдосконалення і набуття конкурентних переваг. І американські виробники зброї, що є традиційними донорами республіканців, навряд це пробачать Трампу.
Тому «кинути» Україну зараз – це найгірший шлях, щоб Make America Great Again. І ми це маємо розуміти. І саме з цих позицій маємо будувати наш спокійний та гідний діалог. Бо США наш надважливий стратегічний партнер, для якого наша значимість також зростає через нашу залученість до Західної системи безпеки. Область перекриття наших систем безпеки стає критично великою, щоб бути зруйнованою нерозважливими висловами.
Тому стоїмо.
З поваги до шляху, який вже пройдений.
Щоб страшні жертви, які були принесені, не були марними.
