5e062e1fe8a5f.jpg

Освіта як система має надати громадянам базові навички, достатні для мінімальної самореалізації у суспільстві. Ядром цих навичок є т.з. функціональна грамотність, що складається з трьох обов'язкових елементів: читання, письмо, лічба. Право на освіту записане у Конституції, в першу чергу передбачає, що держава всі свої зусилля спрямує на гарантоване оволодіння функціональною грамотністю. Для цього природним механізмом в її руках є загальні іспити, які б перевіряли всі три компетентності. Залізна логіка, та, о диво, з нею згідні не всі.

Трошки відійшов від шоку побачивши розгромні опуси проти ЗНО з математики від доморощених письменників середньої руки (http://bit.ly/39dz5ts та http://bit.ly/2ZqiVs5). Раніше думав, що це була парафія Фаріон 2.0 або Ніцой (http://bit.ly/2ESFBaS, «мені в житті ні разу не знадобилася фізика, хімія, алгебра», ага). Тепер бачимо, що ці суспільно небезпечні печерні забобони отримали нових ретрансляторів. Біда у тому, що автори означених за посиланнями тез є лідерами суспільної думки. І не зважаючи на відверто деструктивну та абсурдну аргументацію власного кастрованого світогляду, зазначені оціночні судження знайшли благодатний грунт в слабких умах наших співгромадян. Боротися з цим одночасно невдячна та дуже необхідна справа, чим і змушений зайнятися.

Найперше, ніколи не стану адептом думки, що ЗНО з української мови та літератури у такому випадку також необов'язкове. Хоча мова та література викладаються вкрай архаїчно з т.з. сучасних потреб. Притомний есей випускники написати не можуть. Перелік творів для вивчення на уроках з літературі – треш, який відлякує дітей і робить більше для деукраїнізації, ніж Кремль. Так, з математикою є схожі проблеми за сутністю і масштабом. Та тут адепти STEM замість того, щоб говорити про необхідність відміни обов'язкового ЗНО з літератури та мови, досить тяжко працюють над популяризацією знань, боротьбою з некомпетентністю та модернізацією підходів до викладання математики із завзяттям, з яким інша сторона виступає проти ЗНО вже з математики. Але облишимо аргументи рівня "ad hominem", бо є аргументи куди більш вагомі.

За визначенням Юнеско від 1957 р. функціональна грамотність складається з трьох обов'язкових компонент: читання, письмо, лічба. Тобто, функціональна грамотність є триєдина. Брак однієї компоненти означає брак грамотності взагалі. Нова грамотність: академічна та цифрова, на яких розбудовується сучасне громадянське інформаційне суспільство, позбавлені сенсу без базової, функціональної, яка, нагадаю, триєдина. Обов'язком держави як регулятора є дбати про достатній розвиток і мови, і літератури, і математики в системі базової середньої освіти. Нагадаю, тривогу почали бити через те, що половина з абітурієнтів, які вибрали математику самі, добровільно, не змогли її скласти на належний рівень (http://bit.ly/2tUBwAX). Всі дії, які сприятимуть виправленню ситуації, є нагальними. Не всім це сподобається, так. Але терапія часто буває інвазійна.

Ви скажете, що треба «услышать Донбасс», перепрошую, думку опонентів, бо демократія. Просили – будь ласка. Розберемо найбільш типові міфи ворожих до математики громадян.

У нас знову дискурс – напружитись і змінити на краще, або розбрестись по жалюгідним норам комфорту. І не помічати, що нори стають з кожним днем все більш жалюгідними. Ніби, на це питання понад 10 тисяч наших загиблих громадян вже дали відповідь. Або ми збираємось з силами та через зусилля розбудовуємо сучасне суспільство на засадах знань та професіоналізму. Або зникаємо як держава, а багато з нас – і як записи у списку живих.

ми у телеграм https://t.me/prosvita_challenge
ми у фейсбук http://fb.me/Prosvita.Challenge