Шанувальникам всього українського варто звернути увагу на те, як святкували Великдень, православну Паску, духовні воїни-Рахмани минулого — Характерники. Таке святкування відбувалось у слов'янському суспільстві тисячами років. Воно було відтворенням знань давнього православного світогляду, процесів єднання Небесного та мирського, Прави та Яви, Творця та явлених людей.

Варто наголосити, що давні рахмано-характерницькі православні свята були календарно закріплені (у числі) та прив'язані до важливих астрономічних подій на планеті – двох точок Сонцестояння і двох Рівнодення.

Ці свята не залежали від мирських факторів, суспільної думки, церковного кліру, бо їх місце в Колі Року було визначене самим Творцем та Правою!

Для розуміння земного Кола Року варто прочитати статті в інтернеті, які пояснюють місце давніх православних свят та рахманських постів в ньому:

Варто зрозуміти, що давні православні свята та пости не залежали від творених землянами календарів, особливо таких історично молодих як Юліанський чи Григоріанський.

Для оприділення астрономічних міток в давнину будувались кромлехи – обсерваторії та святилища, на яких Рахмани (як і Характерники) визначали дати Сонцестоянь і Рівнодень, та які ділили земний рік на чверті.

Характеризуючи кожну чверть Кола Року, можна побачити головні сакральні особливості таких:

   — Перша чверть – свята Творця, свята Різдва Програми Кола Року, хрещення Програми Кола Року, благословління та передача її у мир Землі;

     — Друга чверть – свята Сарства Сарств, Вишніх Отців та Духів Прави, Рахманські свята, свята Трояні земної;

     — Третя чверть – свята очищення та спасіння Миру Землі Хрестом Отця Господа, свята Покрови Божої Матері у Мирі Землі;

     — Четверта чверть – свята нерукотворного образу Хреста, початок відходу Кола Року, проводи Кола року на Святвечір.

Оглянувши сакральний православний календар Коло Року (аркуш 1аркуш 2), маємо констатувати, що у ньому є не більше двох десятків головних свят першого порядку, які є найважливішими та непорушними для землян (особливо для Рахманів і Характерників), бо вони дані Творцем і пов'язують світлих душею людей з найвищими силами Сарства Сарств.

Найважливішою серед чвертей є перша чверть, бо саме у ній відбуваються основоположні події для Нового Кола Року планети Земля. Це передача Програми Нового Кола Року в Мир Землі, початок нового річного духовного кормління явлених людей (з днів свята Великодня).

Як і всі свята Кола Року давній Великдень був астрономічно закріпленим, але з певними особливостями, які встановлювали семиденний термін початку свята.

Усе через те, що Великодень поєднувався з Пасхальним духовним Постом, який починався від весняного Рівнодення та тривав 16 днів (від 22 березня). Він завершувався перед святом Благовіщення (до 07 квітня), коли передана в Земну Яву Програма Кола Року благословлялась Творцем.

Тому Рахмани (і Характерники) відзначали Великдень (Паску) у першу неділю (як день) після весняного Рівнодення, що нині відповідає недільному дню від 22 по 28 березня (в 2023 році Великдень – це 26 березня).

Тобто, Пасхальний Піст та свято Великодня складали особливу сакральну єдність!

Проте, чому таке поєднання було важливим для Прави і земного людства?

Тут варто згадати, що у давньому православному світогляді слово ПІСТ означає – Перехід Ірію Світлого Творця (в душі православних).  ПІСТ — це дні особливо щирого і прямого контакту небесного з явленим людським, дні відкритості Прави до світлодуших землян, дні покаянь, духовних очищень, прохань.

Натомість ПАСКА – це абревіатура яка стосується духовного кормління.

ПАСКА - це Підтримка Анів (душ людейСвітлим Кормлінням Атману (духовним).  Це дні початку нового річного циклу кормління в земній Яві явлених світлих душею людей.

Саме таке поєднання давало ефект духовного резонансу!

ПАСКА в дні ПОСТУ надзвичайно потужно посилювала взаємозв'язок земного, кожної втіленої душі, зі Світлим Ірієм, власне з Творцем та Правою (Богом)!

Саме тому свято Паски – це Великий День!

У Великодні дні всім православним важливо було щиро шанувати Творця, дякувати йому за продовження духовного кормління земних світлих душ.

Кожен православний у цей час мав причаститись символом Творця – святковим хлібом (з великим вмістом яєць, додаванням масла, солодощів та меду), який носив назву ПАСКА.

Такий святковий хліб перед вживанням мав бути освячений православним Рахманом, волхвом чи священником (для Характерників — ірійно найвищим Рахманом).

Крім того, на Великдень виготовлялись особливі символи Вселенського життя, які поєднували світлих людей з Творцем та Правою:

Також варто знати, що у характерницькому святкуванні Великодня не було місця мирським речам, які з'явились у останні століття – споживання м'ясних продуктів та горілки, об'їдання та пиятики, що є порушенням духовного Посту (хоча не строгого у їжі).

Слід зауважити і таке — у часи Характерників, Великдень, як велике свято Творця, не закривалось драматичними подіями межі ер, що привели до вбивства Сина Творця — Хреста Отця Господа (Ясуня-Ясуса). Первинність свята Творця від цього не втрачала свого значення. Але це окрема тема для висвітлення…

То як же святкували Великдень Характерники?

Надзвичайно скромно, достойно, з повагою до Творця!

Характерники, як і всі Рахмани, робили так:

  1. Дотримувались православного Пасхального Посту (не строгого), який був у числі та тривав від весняного Рівнодення до свята Благовіщення (16 днів, від 22 березня до 6 квітня включно);
  2. Відзначали Великий День (Великдень) у першу неділю (як день) Посту (з 22 по 28 березня), святкуючи 3 (три) дні;
  3. На святковому столі ставили освячену Паску (святковий хліб), символ Творця, та обрядові пасхальні яйця, символ життя, які споживали після молитви у славу Творця, з подякою за передачу Програми Кола Року в мир Землі;
  4. Паску і крашанки споживали в інші святкові дні Великодня, разом з їжею належною до не строгого харчового посту (їли продукти на олії, кисло-молочні продукти, варену і смажену не хижу рибу, приправлені овочі, фрукти, гриби і т.п.);
  5. У дні свята вживали напої сакрального характеру – освячене вино, зброджені медові та трав'яні напої, інше (для Рахманів та Характерників завчасно готували сур'ю).

Саме сповідування давніх традицій, шанування Творця і Прави, в дні визначені Творцем, давали Характерникам ту духовну силу, яку вони використовували у боротьбі з ворогами.

І на останок…

Чи здатні ми належно шанувати Творця і Праву, як це робили Характерники?

Чи спроможні бути вірними Творцю?

+   +   +

З видання «Братство Богуна», №14, 2023 р.