... от ви, друже, кажете гетто. А я от і не знаю... Воно наче і трошки красиво, і навіть зручно, та й матюків язичних не чутно на дитячих майданчиках, но нахуя воно нам треба?

Річ у тім, шо якшо людині з вродженим синдромом кцп, ну або нашій, але вихованій як з кцп, дати можливість, якшо їй тіки не заважать, не дай бог не доводить, що фошизма нєт, война давно скінчиалсь, а нємци ушлі, то те кцп саме собі гетто збудує. Головне не заважать. Так нашо нам за них, ще й за свої кошти, ще й для них шось робить? З дебілами згоден, а от гетто – протестую.

Чо це нє, друже? Збудує ше й як. За всіма правиласи баракостроєнія — воно так завжди робе. Залізна Завіса з якого боку людей будувалась? Отож. Не західні ж німці разом з богомєрзкой НАТО Берлінський Мур вимайстрували. І не ЗОГ змушував емігрантів з совка селитись виключно в рускоязичних кварталах. З доміно, хамством і докторською ковбасою, как в союзє, в унівєрмагах, как в совкє. Навпаки. Найправильніші в світі люді резервацію себе обраних влаштовували. І влаштовують. Пишуть: «ми нє такіє – такіє нє ми!». Та давай якусь хуйню про себе видумувать і брєд про світ бачить.

Чи от, чого на ваш погляд 9-тоє мая іде окремо від 8-го травня? Чого воно взагалі існує? Весь світ згадує жертви і свою перемогу над злом 8-го травня, і лише дєтки з кцп, шашликами і перегаром сидять за окремою партою в окремому класі. Бо це гетто. Ментальне. Бо надо скрєпа і забор, щоб не розтіклась й не розбіглась святая совєтская русь. Бо людина — то функція «вибору». А без мурів – вибір завжди не на користь скотських дворів.

Тут треба розуміти, що ізоляція і самоізоляція – це нормальна властивість любих систем. Інструмент самозахисту. І може відбутись в любих групах людей. Це зберегтись, не розчинитися в іншому, в чужому – захист свого способу буття. Поки те «чуже» лишається загрозою.

От наприклад булгаківське: «Ніколи і нічого не просіть! Самі запропонують і самі все дадуть». То не Воланд. «Ніколи і нічого не просіть!» — то середньовічні рабини в єврейських гетто іудеям так розказували. Чого? Бо якщо просить, якщо ще й брать у «чужинців», то рано чи пізно межа розчиниться. Чуже перестане бути чужим – стане, можливо ще іншим, але вже й моїм. І тоді бути просто чехом чи венеціанцем стане нормальним, допустимим для іудея. А там і до асиміляції недалеко. Розчинення. І як наслідок — до зникнення такого явища, як іудеї. Відповідно, всі оці обмеження щодо комунікації з оточуючим світом допомогли їм зберегтись. Не розчинитись. Це було питання виживання зграї в чужорідному середовищі. Зникала загроза – зникали і обмеження. І зовнішні, і внутрішні.

Так от, узкоязичне гетто – це ще й збереження. От я і питаю: воно нам треба? Те гімно збережене.