Право на збройний захист

Вітаю вільних громадян!

Це концептуальні засади проекту Закону України «Про право громадянина захищати зброєю Україну, свою родину і себе особисто». Назва робоча, може змінюватися. Тут лише концептуальні речі, оскільки такий закон має бути розроблений не однією особою, але громадою. Я виступаю як ініціатор і організатор такого розроблення.

Агресія Московії за підтримки її союзників і поплічників в України засвідчила, що тоталітарна модель оборони, де людина лише гвинтик в державному механізмі, де цивільний і військовий чиновник безконтрольно і безвідповідально вирішують, хто і як має право захищати країну, кого і як готувати до цього, а хто не має такого права і можливості і мусить бути безпорадною жертвою, не спроможна захистити громадян від агресорів і бандитів. Замість того ми боремося за побудову принципово іншої системи оборони країни, де вільний відповідальний громадянин, місцева громада і держава є рівноправними і взаємно відповідальними партнерами в обороні країни.

Сутність Закону в тому, що відповідальний вільний громадянин у разі збройної небезпеки вже не буде безпорадною жертвою недбалості або просто зради чиновників. Просто критику не сприймаю, сприймаю готовність взяти участь в системній роботі з розроблення повноцінного законопроекту. Долучайтеся, розповсюджуйте, якщо вважаєте ідею потрібною.

Закон України «Про право громадянина захищати зброєю Україну, свою родину і себе особисто» (проект, основна концепція).

Стаття 1. Загальні положення.

1. Кожен громадянин має право захищати зброєю Україну, свою родину і себе особисто у разі зовнішньої агресії та у разі внутрішнього збройного конфлікту. Право громадянина на збройний захист України є природним і невід'ємним, не може бути будь-ким скасоване або обмежене, за винятків визначених законами обмежень до володіння вогнепальною зброєю.

2. Право громадянина захищати Україну гарантується державою. Держава спільно з територіальними громадами і об'єднаннями громадян створює необхідні і достатні умови для набуття громадянином військової підготовки та для ведення ним збройної боротьби проти зовнішнього агресора та незаконних збройних формувань.

3. Громадянин проходить службу в державних військових формуваннях за мирного часу і особливого періоду, набуває в них військову підготовку, перебуває в запасі з обов'язковим укладанням контракту. Громадянин звільняється від виконання контракту у разі недотримання умов контракту державою. За мирного часу держава укладає контракти на службу в резерві з урахуванням поповнення некомплекту мирного часу, розгортання військових формувань воєнного часу та нормативного поповнення втрат.

Стаття 2. Підготовка громадянина до збройного захисту України

1. Громадянин може набути військову підготовку в такі способи:

а) строкова військова служба у Збройних Силах України та інших державних військових формуваннях;

б) служба за контрактом у Збройних Силах України та інших державних військових формуваннях;

в) служба за контрактом в резерві Збройних Сил України та інших державних військових формувань;

г) навчання в навчальних центрах з військової підготовки, створених місцевими громадами та воєнно-патріотичними об'єднаннями громадян, з подальшим перебування у громадянському резерві.

2. Набуття військової підготовки усіма способами регламентується законами.

3. Громадянин проходить навчання в навчальних центрах з військової підготовки, створених місцевими громадами та воєнно-патріотичними об'єднаннями громадян, на умовах публічної угоди. Громадських і комунальні навчальні центри з військової підготовки щороку проходять атестування для визначення переліку воєнно-облікових спеціальностей, за якими вони можуть здійснювати кваліфіковану підготовку. Порядок такого атестування визначається урядом України.

4. Програми підготовки за воєнно-обліковими спеціальностями навчальних центрів, створених місцевими громадами та воєнно-патріотичними об'єднаннями громадян, та перелік таких воєнно-облікових спеціальностей погоджуються з відповідальними органами військового управління.

Стаття 3. Участь громадянина з збройному захисті України.

1. Громадянин може вести збройну боротьбу проти зовнішнього агресора та незаконних збройних формувань у такі способи:

а) за контрактом у складі Збройних Сил України, зокрема в складі військових з'єднань і частин та у складі формувань територіальної оборони;

б) за контрактом у складі інших державних військових формувань;

в) самостійно або у складі добровільних територіальних збройних формувань у разі бездіяльності або нездатності державних збройних формувань та правоохоронних органів виконати їхній конституційний обов'язок і захистити громадян від агресора і незаконних збройних формувань;

г) на окупованій зовнішнім агресором і незаконними збройними формуваннями території самостійно або у складі добровільних партизанських формувань, утворених об'єднаннями громадян або самоорганізованих.

Стаття 4. Громадянин, який набув військову підготовку, отримав воєнно-облікову спеціальність і перебуває на дійсній військовій службі, службі в резерві або в запасі має право купувати, володіти, зберігати, транспортувати і використовувати бойову індивідуальну стрілецьку зброю та боєприпаси до неї без додаткових дозволів. Індивідуальна стрілецька зброя і боєприпаси до неї військовослужбовців, які проживають за межами військових частин, та резервістів за їхнього бажання може зберігатися за місцем їхнього проживання.

Якщо важаєте, що такий або подібний закон нам потрібен, пропоную розробити і лобіювати його спільно.
Наші можливості змінити країну на краще ніколи не будуть вищими, ніж наші можливості захистити країну і себе від збройного насильства, як від військової агресії, так і від кримінального насильства.