Знаю, що ми переможемо.
Це може бути не так швидко, як нам би хотілось.
Це може мати вищу ціну, ніж ми очікуємо.
Але нам уже потрібно усвідомлювати, що для нас перемога.
Думаю, усі розуміють, що це не лише відновлення наших кордонів від 1991.
Нам необхідно захистити наше майбутнє, щоб «НІКОЛИ ЗНОВУ».
Відкинемо нашу людяність і розглянемо один стовідсотковий метод — винищити усіх росіян.
Для цього треба уже зараз закликати українську діаспору, щоб почала вбивати усіх без винятку росіян по всій земній кулі. А на території росії та України цим займуться наші військові. Якщо ви на вулицях наших міст зустрінете росіян, то теж можете долучитись до цієї акції.
Інколи видається, що є серед нас люди, яким такий варіант, видається бажаним, але, на превеликий для них жаль, реалізувати його не вдасться.
Отже, перемога — це не винищення усіх росіян.
Це розвал російської імперії.
Що для цього потрібно?
1. Те, що зараз роблять наші воїни.
2. Підтримувати представників поневолених імперією народів, які готові долучитись до її розвалу та очолити будівництво власних незалежних країн.
3. Переконати світову громадськість в необхідності розвалу імперії та заручитись їх підтримкою. Щоб навіть після виходу на кордони 1991 року і припинення бойових дій у світу не було спокуси на цьому зупинитись.
4. Підтримувати представників росії, які усвідомлюють все зло, яке імперія завдає і світу, і росіянам, і які готові долучитись до розвалу імперії та очолити перевиховання зазомбованого населення й будівництво демократичної країни.
Цей останній пункт найбільше не подобається інфантильним представникам нашої країни, які люблять використовувати в діалозі поняття «шукаєш хороших рускіх», як тавро «недалеких людей», «недостатніх патріотів», «зрадників», «перевертнів», «ворогів» і т.п.
Хоча ці «затавровані» люди просто розуміють, що без цього не обійтись, щоб досягти «Ніколи знову».
Або наша країна контролює цей процес, або є велика ймовірність, що на місце будівельників демократичної цивілізованої Росії прийдуть ті, хто насправді є по своїй суті імперцями, але їм вдасться переконати світову громадськість, що вони білі й пухнасті.
Єдиний варіант, який можливий без співпраці з росіянами, які вбачають необхідність розвалу російської імперії — це поставити за ціль побудувати Українську імперію, яка візьме під свій протекторат території нинішньої російської.
Але сподіваюсь, усі розуміють, що це не тільки не можливо, але й нам не потрібно, якщо ми хочемо бути квітучою та щасливою нацією.
Позиція «огородитись бетонною огорожею, і хай гризуться павуки в банці» інфантильна і не сприяє реалізації цілі «Ніколи знову».
Навіть тому, що Китай з радістю візьме під контроль руїни росії. Точніше, тут зрозуміло, що він це зробить. Але, думаю, не потрібно пояснювати, що для нас краще, щоб будь-яка імперії була якомога далі від наших кордонів.
Отже, шукати й співпрацювати з дійсно хорошими росіянами — це необхідність, щоб досягти нашої цілі.
Ставитись з підозрою, але відсіювати зерно від полови.Щоб коли прийшов час і світ думав, кому з росіян можна довірити, ми могли б не стояти осторонь цієї співбесіди з кандидатами, а очолювати її.
Це для багатьох болісний факт, але його потрібно прийняти. Якщо в когось є аргументована думка, як обійтись без цього, щоб досягти цілі «Ніколи знову», я буду вдячний. Можливо десь в моїх роздумах є похибка. В разі чого, готовий змінити думку.
Якщо ж, ви все ж бачите, що альтернативи не має, то вам не обов'язково відчувати приязнь до тих росіян, хто готовий допомагати розвалити імперію і сплачувати репарації, але принаймні розуміти, чому представникам нашої влади необхідно здійснювати такі кроки.
І найважливіший аспект нашої перемоги.
Ми повинні побудувати країну мрії.
Ми, як ніхто — заслужили це.
Але, на жаль, чи на щастя, зробити це можемо тільки ми самі. Нам можуть допомогти в цьому, але допомагатимуть, якщо бачитимуть, що ми невіддільна частина цивілізованої європейської спільноти.
У нас є дуже багато позитивних рис. І це дуже круто, що ми, як нація, здобуваємо відчуття власної гідності. Ми повірили, що ми здатні, ми повірили, що ми можемо, ми повірили, що ми заслуговуємо.
Але небезпечно узагальнювати, небезпечно ідеалізувати.
Ми ж всі чудово знаємо, що не все так чудово з нашим світоглядом, якщо ми мали таку висококорумповану та розділену країну.
Потрібно усвідомлювати свої недоліки, ставити собі високу планку і розуміти, що є багато тих чи інших речей, які кожен має побачити та змінити у собі.
В іншому випадку, ми програли.
Ми залишимось з тим же багажем проблем, але до цього ще додасть комплекс «народу переможця».
Далеко ходити не треба, щоб побачити, які руйнівні наслідки це має.
путін закидає лідерам демократичних країн м'якотілість.
Типу вони всі слабаки, які не уміють взяти владу у свої руки, навести порядок, щоб була стабільність і народ ходив струнко.
І він правий. З точки зору тваринної основи людини, саме модель, яку побудувала росія є найбільш природною для нашого виду.
Я трішки заглибився в тему вивчення етології людини — біологічних основ нашої поведінки. І, якщо орієнтуватись в темі розуміння наших інстинктів, то згідно них, притаманним для людини є тиранія і автократія.
Саме такі методи управління утворюється природно, якщо потакати лише нашим інстинктам. Власне те, що побудували росіяни.
Демократична система управління — це результат нашого прагнення приборкати ці тваринні інстинкти.
Коли, щоб не утворилась одна ієрархічна піраміда, суспільство організовується так, щоб були сотні менших ієрархічних пірамід, які будуть стримувати одна одну.
Якщо ми хочемо побудувати цивілізоване суспільство, то нам потрібно вчитись розуміти себе. Бачити свої примітивні інстинктивні імпульси й вчитись їх приборкувати та трансформувати.
Саме це зробили європейці. Це не означає, що вони усі без винятку супер свідомі, але відсоток таких значно більший.
Тому, за моєю суб'єктивною оцінкою, чим більше людей в нашій країні можуть побачити свою природу, але піти трохи далі, тим більше у нас шансів побудувати цивілізоване демократичне суспільство.
Бути народом переможцем — це великий шанс, але з можливими полярними результатами.
Щоб майбутній результат був позитивним для нас, уже зараз потрібно, щоб якомога більше людей прагнули приборкати логіку емоцій логікою розуму.
І уже зараз дали собі відповідь на питання:
Що для нас буде перемогою?
