Сьогодні – 25 липня, під Міністерством освіти і науки України відбулася акція, на якій науковці відзначили «досягнення» чиновників щодо підтримки шахрайства і псевдонауки.
Як зазначає у fb-дописах Віктор Досенко — доктор медичний наук, професор, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології ім. О. Богомольця НАНУ, член «Дисергейту»:
«Червона доріжка — для зірок, а шпротна доріжка — для суперзірок МОН України!
Привітаємо Лілію Гриневич та інших чиновників із великими досягненнями в імітації освіти та науки!
В програмі заходу згодовування шпротного паштету експериментальним „щурам“ із застосуванням революційного винаходу науковців України (за допомогою „циліндра з поршнем і мірною шкалою“)!
Чому ШПРОТНА?
Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.07.2018 № 728 затвердив багато наукових і не дуже досягнень, але одне з них просто неможливо оминути – це дисертаційна робота Авад Алі Ріядх (громадянина Іраку), що захистився у вченій раді К 55.053.02 Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. Спеціальність 14.03.04 „Патологічна фізіологія“, тобто саме моя спеціальність, з якої я є членом експертної ради, на розгляд якої ця дисертація, звісно, за усіма „правилами“ Міністерства імітації науки, не потрапила. Але, якщо б і потрапила і, навіть, якщо б експертна рада одноголосно не рекомендувала затверджувати рішення спецради, атестаційна колегія могла 100 разів затвердити і начхати на якихось експертів.
Чому саме про цей делікатес? Бо Авад Алі Ріядх разом із своїм науковим керівником к.б.н. Боярчук Оленою Дмитрівною (доцент кафедри анатомії, фізіології людини та тварин Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка“ МОН України) вирішили згодовувати щурам лікувальний препарат саме в суміші із шпротами!
Те, що шпротний паштет може бути різної якості, складу, строку давності та виробництва, їх анітрохи не бентежило! Вони, навіть, розробили спеціальний пристрій та оформили дві рацпропозиції: „Дозування … виконували спеціально виготовленим пристроєм, який було оформлено як раціоналізаторську пропозицію № 121/14. Для точного дозування шпротний паштет поміщали до ємності і додавали … з розрахунку 180 мкг на 0,5 см, що відповідало відмітці 0,5 мл запропонованого дозувального пристрою.
Паштетно-алкілселенонафтирідинову суміш отримували шляхом перемішування електричним міксером (раціоналізаторська пропозиція № 122/14)“. Геніальний винахід українських вчених, прорив у майбутнє! Ви маєте сумніви? Почитайте перший висновок дисертації: „Введення … per os з розрахунку 180 мкг/100 г на добу можливе при змішуванні його зі шпротним паштетом. Розроблений пристрій у вигляді циліндра з поршнем і мірною шкалою кроком 0,1 см дозволив дозувати суміш…“.
Пристрій у вигляді циліндра з поршнем і мірною шкалою кроком 0,1 см! Нічого не нагадує?
Так, в Луганському національному університет у 21 столітті було відкрито шприц!
Такого роду відкриття не даються так просто – 172 щура віддали свої життя за „велику науку“! Більшість не дожили до шпротного паштету, а загинули просто від експериментального діабету: „Моделювання стрептозотоцинового цукрового діабету супроводжувалось літальними випадками у 103 щурів (60%)…“. Саме „літальними“ (мабуть, бо душі нещасних тварин вилітали на небо) результатами автори підтверджують свою некрофільну некомпетентність, бо стрептозотоцинова модель діабету, якщо її правильно застосовувати, ніколи не супроводжуються такою смертністю».
Щотижня виникають нові і нові скандали, пов'язані із захистом та затвердженням дисертацій, які містять плагіат та псевдонаукові твердження. «Лептонний бог', «квантово-орбітальна теорія культурології', «ноосферна освіта', «тихорецький імунітет', «педагогічні ідеї християнського виховання підлітків Київської Русі» стали розхожими мемами серед вчених. Вони свідчать про неприйнятну у цивілізованому суспільстві якість наукових кваліфікаційних робіт та повне розкладання атестаційного процесу. Ані наукові керівники, ані опоненти, ані представники кафедр університетів/інститутів, спеціалізованих вчених рад, експертних рад при МОН та Атестаційного колегії МОН не тільки не протидіють проявам академічної недоброчесності, а покривають ці факти та застосовують механізм кругової поруки, щоб уникнути відповідальності.
Очевидно, що Міністерство освіти і науки України не виконує покладеної на нього функцій з контролю цільового використання коштів державного бюджету, оскільки, за одиничними виключеннями, всі шахраї і псевдонауковці отримують наукові ступені і вчені звання, і як наслідок – доплати, всупереч потребі притягнути до відповідальності і скасувати незаконно отримані статуси. Зокрема, про це свідчить досвід діяльності антиплагіатної ініціативи «Дисергейт». Так, якщо протягом 2016 та на початку 2017 року увага викривачів була головним чином зосереджена на топ-плагіаторах, зокрема кейсах Катерини Кириленко, Арсенія Яценюка, Станіслава Ніколаєнка, Лілії Гриневич, Руслана Гурака, то із листопада 2017 року викривачі розпочали масові викриття академічного плагіату у роботах звичайних науковців — дані звернень до університетів та МОН мають таку результативність:
1. Загальна кількість звернень до ДАК МОН: 25.
2. Затверджено роботи із академічним плагіатом: 21.
3. Скасовано присудження наукового ступеня: 4, з яких 1 всупереч нормативно-правових документів був повторно присуджений 27 червня цього року.
4. Кількість звернень, які закінчилися зняттям робіт із захисту на етапі розгляду спеціалізованими вченими радами університетів/наукових закладів – 7.
У цілому, завдяки викривачам громадськість проінформована про близько 100 випадків академічного плагіату, фальсифікації та фабрикацій у дисертаційних роботах як співвітчизників, так і іноземних громадян. Однак, щорічно в Україні захищається від 7500 до 9 000 дисертацій, моніторинг якості яких неможливо провести силами громадськості за відсутності системи контролю з боку МОН та академічно недоброчесної поведінки учасників атестаційного процесу. Таким чином, наука в Україні деградує та відбувається заміщення науковців шахраями та псевдовченими, утверджуються токсичні мережі в управлінні вишів та науково-дослідних інститутів та МОН.
Саме для того, щоб привернути увагу суспільства до негативних наслідків політики Міністерства освіти і науки України в особі міністра та тих, хто приймають рішення у контексті атестаційного процесу було проведено акцію «Шпротна доріжка Гриневич».