Не тільки топ-вбивством і топ-вибухом запам'ятався день 23 березня 2017 року. За межами уваги медіа залишився переворот у НАЗЯВО — Національному агентстві забезпечення якості вищої освіти, — новому незалежному колегіальному органі, уповноваженому «на реалізацію державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти».
Короткий зміст попередніх скандалів навколо НАЗЯВО:
- На Першому всеукраїнському з'їзді ВНЗ державної форми власності до його складу обрали люстрованих чиновників — Віктрора Бондаренка і Юрія Дудника, наближених до екс-міністра освіти Табачника. По цій причині діючий на той час міністр Сергій Квіт заблокував роботу нового органу.
- Після відставки уряду Яценюка за домовленістю політичних сил роботу НАЗЯВО було відновлено вже без люстрованих осіб. Їхнє місце зайняли Сергій Бондарчук і Руслан Гурак, яких обрали на Другому з'їзді.
- Активісти антиплагіатної ініціативи «Дисергейт» зробили викриття плагіаторів Волосовця та Гурака (керівника Державної інспекції навчальних закладів), а також академічно недоброчесного Вижви, яких запропонували відкликати зі складу НАЗЯВО. До слова, всі ці пани у різний час претендували на посаду голови, проте так її і не здобули. Екс-заступниця міністра Інна Совсун також викрила плагіат Бондарчука. Крім того, науковці обгрунтовано підозрюють у плагіаті пана Бабака. Плагіатні скандали спричинили кризу довіри науково-освітянської спільноти до новоствореного органу, оскільки академічно недоброчесні люди не мають морального права реалізовувати будь-яку державну політику.
- Наприкінці жовтня 2016 року головою НАЗЯВО було обрано Сергія Храпатого. Проте, Кабмін не затвердив його на цій посаді внаслідок звинувачень громадськості та особисто віце-прем'єр-міністром Кириленком у співпраці з Табачником. Без голови орган не міг повноцінно працювати, тобто був фактично заблокований. За лаштунками протягом трьох місяців велися переговори про переобрання голови, шукалася кандидатура, яка влаштує МОН і «клюб ректорів». Для посилення тиску були використані різні прийоми: від психологічного тиску — до скликання Третього з'їзду та спроби внесення змін до ЗУ «Про вищу освіту».
Під тиском МОН, звинувачень про бездіяльність і загрози розпуску (відкликання з'їздом) члени НАЗЯВО вимушені були діяти: 23 березня стався переворот. Обраний голова був переобраний. Його наступницею стала Наталія Кузнєцова. Крім цього, Храпатому висловили недовіру як керівнику секретаріату. Невдовзі з'ясується ступінь серйозності цих кадрових зрушень, тобто чи Кабмін затвердить нову голову та звільнить керівника секретаріату.
Які наслідки перевороту?
Очевидно, що в особі Кузнєцової МОН і «клюб ректорів» отримав добровільну союзницю та щиру відстоювачку корпоративних інтересів. Ніщо так красномовно не свідчить про людину як факти її біографії, факти журналістських розслідувань статків та статусів членів родини:
- гіперуспішнішна за часів совка — відмінниця, яка спромоглася працевлаштуватися і захиститися у провідному виші, і, під час краху системи — у «лихі» 90-ті, не розгубилася і зробила стрімку бізнес та науково-педагогічну кар'єру;
- привільйований член закритої спільноти Академії правових наук України (АПНУ);
- ключова особа у питанні підготовки кадрів — голова і член спеціалізованих вчених рад, яка стала «науковою мамою» для 10 докторів та понад 30 кандидатів наук, а також «бабою-повитухою», тобто опонентом на захистах десятків дисертацій (візуалізація наукових зв'язків пані Наталі за період 2014-вересень 2016 року);
- багаторазово визнана та винагороджена різними владними режимами — лавреатка, грамото-, відзнако- та орденоносиця;
- власниця LEXUS RX 350 2011 р.в., гаража, 450 кв. м нерухомості на Хрещатику, квартири та будинку площею у сукупності 513 кв. м, двох земельних ділянок відповідно 1180 та 9667 кв.м;
- дружина екс-судді Вищого господарського суду, мати керуючого партнера юридичної фірми та реформатора судової системи.
Погодьтеся, не всім так щастить у житті, навіть за умови прикладання гіперзусиль. Очевидно, що Наталія Кузнєцова — кров від крові, плоть від плоті навколовладних структур, які обслуговують кланово-олігархічну еліту України. Малюнок їхньої долі є свідченням незацікавленості і неспроможності до реформування, бо хто ж нашкодить собі? Вони входять до малочисельної когорти вигодоздобувачів, які багатіють в умовах перманентної кризи в країні. Їхня гіперзадача — зберегти все як є. Тому не дивно, що команда Яценюка-Кириленка-Гриневич зупинила свій вибір саме на цій особі. Хто краще виступить у ролі захисниці status quo?
Особливо контраверсійно звучать тези Кузнєцової під час засідання НАЗЯВО про те, що вона є представницею і захисницею інтересів середнього класу та особою з незадовільним станом здоров'я (див. початок промови з 1:25:43, а тези з 1:31:40 та 1:32:44). Очевидно, що людина з подібним статусом і статками за будь-якими ознаками не може ідентифікуватися як представниця середнього класу. Виключне місце Кузнєцової у суспільстві засвідчує її належність до еліти. Публічна заява про слабке здоров'я має стати аргументом на користь не затвердження Кабміном її на посаді, бо навіщо нам — платникам податків, з високою імовірністю непрацююча голова і витрати на оплату її лікарняних? А якщо заявлені тези не відповідають дійсності, то тоді мова йде про маніпулювання Кузнєцовою членами НАЗЯВО.
Загалом, перегляд засідання після того як надали слово пані Наталі дає підстави стверджувати, що перед нами керівниця з авторитарним домінуючим стилем управління. Він цілком прийнятний для підприємницької діяльності у висококонкурентних умовах, проте, не підходить для колегіальних незалежних органів, що представляють інтереси різних стейкголдерів. Можна, звичайно, перетворити академіків на слухняних виконавців, однак, чи це сприятиме вирішенню проблеми забезпечення якості вищої освіти?
І, насамкінець, з високою імовірністю можна стверджувати, що за часів головування пані Кузнєцової у НАЗЯВО суспільство не отримає новий підхід і нормативне забезпечення боротьби з академіною недоброчесністю — плагіатом, хабарництвом, непотизмом. Можливо, навіть є загроза розробки за її керівництва системи уникнення відповідальності та забезпечення юридичного захисту академічно недоброчесних осіб, особливо з врахуванням запиту від представників еліти — плагіаторки і псевдонауковки Катерини Кириленко, плагіатора Гурака, Волосовця, Гриневич та інших.
У любому випадку, пані Кузнєцовій своїми діями або бездіяльністю прийдеться або підтвердити, або спростувати висловлені тут припущення про наслідки та загрози перевороту у НАЗЯВО.