2019 став роком остаточної відмови розглядати соціальні медіа лише як платформу для користувачів. Чимало організацій, від NATO StratComдо Amnesty International, озвучили схожі висновки: соціальні мережі несуть загрозу через нерегульованість. Навіть кінозірки не залишились осторонь проблеми пропаганди, підсиленої алгоритмами і можливостями штучного інтелекту.
Йдеться про загрозу як для національної безпеки, так і для прав людини. Тому в майбутньому у технологічних гігантів буде все менше поля для маневру. А кожні наступні вибори у розвинених країнах лише додаватимуть аргументів. Переважно, вони будуть стосуватись тези про те, що соціальні мережі підривають демократію. Та, попри все, уряди, все ще вивчають способи такого регулювання і готують рішення.
Перші ластівки
Першою державою, яка ввела регулювання соціальних мереж, стала Німеччина. Під закон «Про регулювання контенту у соціальних мережах», відомий як NetzDG, підпали усі соціальні мережі, де зареєстровано більше 2 мільйонів користувачів з Німеччини. Він зобов'язує їх видаляти незаконний контент протягом 24-х годин. У спірних випадках на розгляд відводиться 7 діб. Під таким контентом розуміється, зокрема, мова ненависті, заклики до насильства, антисемітизм.
Окремий розділ NetzDG перераховує статті Кримінального кодексу Німеччини, які визначають, що є незаконним контентом. Порушники можуть бути оштрафовані на суму понад 50 мільйонів євро. Чи варто казати, що нововведення викликало негативну реакцію найбільших гравців, зокрема, Facebook. Що недивно, оскільки такі вимоги потребують більше ресурсів. Та й видаляється резонансний контент, який залучає користувачів у сварки, а тому довше тримає в мережі.
В останньому звіті Facebook про виконання NetzDG, йдеться, що за другу половину 2018 року було отримано 500 скарг. Вони стосувались більше ніж 1000 фрагментів контенту. Над цими скаргами працювали 63 людини. Більше 30% скарг призвели до видалення або блокування контенту.
У 2019 році ще кілька країн або ввели регулювання соціальних медіа, або заявили про такі наміри.
Сингапур зобов'язав Facebook маркувати контент, на який уряд вкаже, як на недостовірний. Перша публікація з такою міткою вже з'явилась у грудні 2019 року.
Австралія, після теракту в новозеландському Крайстчерчі у квітні 2019 року, який транслювався в прямому ефірі на Facebook. Після трагедії було прийнято закон, який зобов'язує провайдерів і хостинг-сервіси оперативно видаляти матеріали, які містять насильство. Хоча у законі не визначено, що вважається оперативним видаленням, генпрокурор Австралії припускає, що «більше години» — вже неприйнятно. Передбачені санкції: 2,1 млн. австралійських доларів, або три роки тюрми для фізичних осіб. 10% від річного обороту — для корпорацій.
Як бачимо, у випадку Німеччини і Австралії ключовими поняттями, які визначили логіку законів, стали насильство і мова ненависті, а не дезінформація.
На стадії підготовки
У квітні 2019 року представники британського уряду і профільних організацій заявили про амбітний план, який зробить ВБ найбезпечнішою країною для виходу в Інтернет.
Регулювання охопить весь спектр загроз. Включно з закликами до насильства і відповідний контент, дезінформацію, кібербулінг, захист дітей, захист від тероризму тощо.
Ці нові заходи характеризуються представниками уряду як суворі. За їх дотриманням слідкуватиме новий незалежний регулятор. Недотримання правил передбачатиме високі штрафи.
Над подібною ініціативою вже кілька років працює Європейська Комісія. У пропозиціях, оприлюднених у вересні 2018 року йдеться про видалення протягом години незаконного терористичного контенту і встановленні запобіжників його повторній появі. Держави-члени повинні будуть призначити регулятора, який буде надсилати вимоги видалити контент і штрафувати порушників.
************
- Регулювання соцмереж — загальний тренд, якого Україна не уникне. Незважаючи на те, що зараз увага прикута до урядових ініціатив з протидії дезінформації. Пропозиції, що стосуються соціальних мереж, наразі не виглядають як системний підхід. Але, все ж варто дочекатись повного тексту законопроекту.
- У вітчизняному дискурсі тема регулювання соцмереж практично відсутня. Останні кілька років її заміщає теза про потребу дружнього до України офіс Facebook, який буде якісно впорядковувати контент.
- Україні також не варто концентруватись виключно на дезінформації. А тим більше, на маніпуляціях, умисел яких неможливо довести. Оскільки фейки нерідко запускаються з негативним емоційним забарвленням, покликаним розпалити ворожнечу, мова ненависті – можливий маркер. Саме вона і є причиною поляризації і радикалізації, які дестабілізують суспільство.
- Великі дані, які збираються технологічними гігантами і аналізуються штучним інтелектом є новим викликом для правового регулювання. Загрози конфіденційності, репутації, вразливості перед технологіями прихованого впливу з одного боку. З іншого – дисбаланс на користь технологічних компаній. Яких захищає і комерційна таємниця і право інтелектуальної власності. Натомість, споживача – його дані і приватне життя – захищають застарілі положення, які не враховують принципів роботи штучного інтелекту і цілей IT-гігантів.
У світі, як на фахових майданчиках, так і в судах, по окремим справам, тривають дискусії стосовно розумних обмежень для таких компаній. Але радикальні рішення, на кшталт розкриття алгоритмів, навряд чи будуть прийнятними і в майбутньому. Хоча нам і так є що вдосконалювати до світових практик.
