Договір про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки був підписаний 20 років тому, 24 грудня 2003 року, за яким Україна та Росія визначали їх історично внутрішніми водами двох держав. Україна того часу (каденція президента Леоніда Кучми), була значно ослаблена численними внутрішніми скандалами. Президент Кучма заходився в певній ізоляції та підписував договір під тиском Владіміра Путіна. За інших умов Росія прагнула добудувати дамбу до острова Тузла, що позначилося б на делімітації лінії державного кордону у Азовсько-Керченській акваторії. Спеціалісти з морського права весь термін дії цього договору звертали увагу щодо недолугості документа, який готувався поспіхом, а президент України був фактично відрізаний від діалогу з західними партнерами.
Договір між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки не вирішував головного питання — він не містив жодної конкретики щодо лінії державного кордону, яка мала б бути визначена шляхом додаткової угоди. Відсутність такої лінії дозволяла Росії сприймати все Азовське море як власні внутрішні води, включно з прибережними українськими водами. Ще з 2003 року це несло значні безпекові загрози України. Саме на підставі цього Росія постійно заявляла претензії на прилеглі до Криму морські води Азову, затоки Сиваш.
Двосторонні угоди щодо Азовського моря були грубо порушені Росією відразу після агресії 2014 року. Нині Кремль прагне анексувати Азовське море — до Держдуми РФ внесено законопроєкт про закріплення статусу моря як виключно внутрішньої водойми РФ, на яку не поширюються дії міжнародного законодавства. У поясненні зазначається, що після «входження в РФ „ДНР“, Запорізької та Херсонської областей», береги Азовського моря та Керченської протоки тепер нібито належать лише Росії, а «Україна втратила статус прибережної держави щодо цих акваторій».
Будь-які російські акти про анексію українських територій юридично нікчемні та не мають правової сили. Не будуть вони також визнані міжнародною спільною. Натомість, протиправні дії Кремля вже отримали належну оцінку: Росію виключено з Ради Міжнародної морської організації (IMO), а також з міжнародної Дунайської комісії.
Відновлюючи історичну справедливість 24 лютого 2023 року Верховна Рада України під час засідання ухвалила закони про денонсацію Договору з РФ про співробітництво у використанні Азовського моря та Угоду про створення Чорноморської Групи Військово-Морського Співробітництва. Згідно із Законом №0182 Україна розірвали дискримінаційний стосовно України договір з РФ про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки, який обмежував судноплавство українських військових кораблів у Керченській протоці. Закон №0183 затвердив вихід з Угоди про створення Чорноморської Групи Військово-Морського Співробітництва від 2 квітня 2001 року.
З того часу Україна та Росія послуговуються нормами Конвенції ООН про морське право від 1982 року, яка дає можливість встановити режим територіального моря у вигляді 12-мильної зони від вихідних ліній.
Міжнародний статус має позбавити Росію підстав для свавілля з правового боку. Зменшується поле для правових маніпуляцій та використання акваторії, морського шельфу та надр Азовського моря, що належать Україні та є частиною її суверенної території, окупованої на сьогоднішній день російськими військами. Також це допомагає Україні у складанні позову до Міжнародного суду з приводу відшкодування збитків від захоплення акваторії Азовського моря, знищення безпеки морських логістичний маршрутів та економічних втрат українського бізнесу від окупаційних дій РФ,
Україна неодмінно визволить Приазов'я і прилеглу морську акваторію – невід'ємні частини суверенної території нашої держави.
