Знаєте, так склалось, що багато чого в нашій державі от якось ненормально. Ну справді, от дивіться. Однією рукою ми воюємо проти РФ, а іншою — торгуємо з окупованими територіями, не вводимо візовий режим, даємо можливість росіянам і їх агентам впливу мати монополію в стратегічних галузях України. Ми не визнаємо на держрівні РФ країною-агресором, не приймаємо закони про окуповані території, не запроваджуємо дієвих санкцій проти окупанта, але в той же час наш президент закликає світ тиснути на росію та допомагати нам. Якось нелогічно і суперечить здоровому глузду, не знаходите?
До слова, у нас навіть реальної роботи у напрямку протидії «сепаратизму» нема, а агентура країни, що нас вбиває, наповнює як частину ВР, силові структури, так і посади понижче. Якраз про одного з таких і піде мова. На прикладі близької для мене Одеської області. А особливо дана стаття є актуальною на фоні нещодавного «замаху» на ще одного агента РФ Льоши Гончаренка. Але про все по-порядку.
Даний матеріал був би неповним без коротенької біографічної довідки.
Генадій Кушнарьов — агресивний проросійський бойовик, член терористичного формування «Одесская дружина», яка мала на меті становлення на Одещині «народної республіки» по типу ЛДНР. Брав участь в ряді масових заворушень навесні 2014 р., в тому числі у силовому протистоянні 02.05.14 в центрі Одеси. Прославився багаторазовими погрозами вбивством щодо патріотів України та спаленнями червоно-чорних прапорів. Згорів в будинку профспілок. Мав стати аналогом «Гіві» на теренах Одеської області.
Його батько — Олександр Кушнарьов був одним з ініціаторів і потенційних виконавців по викраденню Гончаренка з мотивів помсти за загиблого сина. Має також відверту проросійську позицію і згідно з матеріалами слідства неодноразово висловлювався щодо бажання бачити російську армію в м. Одеса.
Отже, знайомтесь, шановні читачі. До вашої уваги голова селища Чорноморське Лиманського району. Звати його Сергій Анатолійович Удалов. На фото він з правої сторони. Зліва — мер Одеси Труханов. Не переплутайте.
Якщо поритись в інтернеті, то можна ще багато знайти по даній особі. Зокрема, як приклад, дифірамби від сайту «солдаты России». Це й не дивно насправді, бо Удалов — відомий в певних колах ватнік-дідиваїватель історичний реконструктор щодо подій велікой отєчествєнной другої світової війни і прославитель радянського минулого. Але менше з тим. Полюбуйтесь ще ось цим прекрасним фото пана Удалова з близьким Путіну байкером Залдостановим «Хірургом».
Чудово, правда? Нагадаю, що це представник української влади і голова селищної ради в населеному пункті, де базується 28 бригада ЗСУ. До слова, в 2014 році, коли тільки починались активні бойові дії на Сході України, Удалов організовував ряд антиукраїнських заходів, зокрема перекриття доріг з вимогами вивести вказану бригаду із зони бойових дій і повернути військовий підрозділ в тил. Про це свідчать згадки в ЗМІ за той період. Далі цитую:
«Председатель Черноморского поселкового совета обвинил президента Украины в военых действиях на Донбасее и потребовал прекратить АТО. Об этом сообщили жители посёлка по их словам 29-го июля с.г. в 16:00 час. в клубе Черноморского поселкового совета состоялось собрание, которое послужило продолжение блокировке жителями посёлка трассы „Одесса -Южный“.Возглавили это собрание Тефтул Г.А., Одесский областной военный комиссар ,и председатель Черноморского поселкового совета Удалов С.А.Указанные должностные лица отвечали на все вопросы, которые смогли…В зале клуба находилось, примерно, 50-70 местных жителей. Большую его часть волновали вопросы, связанные с необходимостью прекращения военных действий на Востоке Украины, в чем снова обвинялось правительство Украины (например: с кем они воюют? против кого они воюют? за что они воюют? и т.д. и т.п.). Один из местных жителей требовал провести референдум в Донецкой области.Под конец этого собрания выступил Удалов С.А., который обвинил во всем происходящем на Востоке Украины действующую власть Украины (Президента и Премьер-Министра), а также сообщил, что он совместно с Тефтулом Г.А. создали (или создадут) инициативную группу, которая выступит с требованиями к украинской власти о прекращении указанных военных действий и, в случае, если эти требования не будут услышаны, то они „повысят свою интонацию“.»
Раджу також ознайомитись ще із цією новиною на ту ж тему.
Чудово. Нагадує тих бабусь, що кидались в той же період часу під військову техніку і блокували наших військових на самому початку активної фази війни Росії проти України.
Здавалося б, все мало б бути зрозумілим для органів правопорядку ще тоді, але, не зважаючи ні на що, Удалов продовжив своє життя не за гратами а в своєму затишному кабінеті. Трохи раніше, за місяць до події, вказаної вище, герой цієї публікації наважувався на ще один крок, спрямований на неповагу (як мінімум) до України та борців за її волю.
Пам'ятаєте, на початку посту я згадував Гєну Кушнарьова, ватного ідіота, який був т. з. «замполітом антімайдана»? Вам на згадку додаю фото цього «мирного сторонника фєдєралізації». Ось він, миролюбиво махає цепурою при спробі вати захопити ОДА в Одесі 03.03.14.
Так от, Удалов, переповнений скорбі і жалю за загиблим Гєнкою, та з міркувань допомоги своєму другу і батьку Гєни — Олександру Кушнарьову, вирішив встановити йому пам'ятник. Так-так, читачу, саме пам'ятник. Проросійському бойовику. Який брав участь в силових протистояннях проти України і її захисників тоді у вигляді громадянського суспільства. І дійсно, пам'ятник таки було встановлено — камінь з написом на честь бойовика Гєни. Але чомусь довго він не простояв у першопочатковому вигляді і перетворився на ось це:
Оскільки з камінцем щось пішло не так, Удалов пішов далі. І підготував проект рішення місцевої ради про перейменування одного скверу на честь того ж таки Кушнарьова. Перепрошую за якість фото проекту, але як є. Далі просто без коментарів. Все написано в документі.
Слава Богу, місцеві депутати відхилили дану пропозицію і не проголосували за надання скверу імені терориста.
Все ок. В країні йде війна, ага.
Я би продовжував і продовжував розписувати ще про «подвиги» руського вітязя Сергія Удалова, але боюсь, що читач просто втомиться від того обсягу інформації, яка є на дану особу. І врахуйте, що це лиш один із прикладів того, хто є на сьогодні представниками офіційних органів влади. Таких удалових — величезна кількість просто всюди — від верховної до сільської ради, від генералів силових відомств до рядових. Від чиновників категорії «А» до прибиральниці в школі.
Але я це до чого. А до того, про що написав іще на самому початку. Якась нездорова ситуація, не знаходите? Під носом у спецслужб сидить агентура РФ, яка здійснює підривну діяльність у нас в тилу, а ніхто цього не помічає. Візового режиму з Росією нема. У нас то теракти, то диверсії. Але саджають будь-кого, тільки не тих, хто несе реальну загрозу суверенітету.
І тут питання чи дійсно воює наша влада (на відміну від суспільства) проти агресора, на жаль, стає риторичним.
Сумно. Гібридна війна. Гібридна держава. Гібридна боротьба на всіх фронтах.
Але все-таки, нам шашечки чи їхати?
