Поки Верховна Рада провалює голосування за санкції проти Януковича і відкладає голосування про заборону діяльності МП, в регіонах, зокрема в моєму, відбуваються доволі цікаві події.
Цей пост — своєрідний репортаж про те, чим дихає та живе сьогодні частина нашого суспільства. На прикладі низки подій і того, що мало місце 18 травня 2017 р.
Одещина — регіон непростий у всіх сенсах. Особливо, якщо зважати на специфіку, а саме — рівень русифікації і кількість антидержавних елементів на посадах різного рівня, в т. ч. в органах місцевого самоврядування. Окремим історично-територіальним утворенням є українська частина Бессарабії, міжріччя Дністра та Дунаю в Причорномор'ї. Власне, початком тієї самої Бессарабії є Білгород-Дністровський район і райцентр. Оскільки протягом тривалого часу тут мали панівне становище проросійські сили. Монополістом на християнство тут став той самий кремлівський
Але на цьому митарства місцевих жителів не скінчились. Тиждень тому відбулось засідання виконкому міськради. Піднімалось формальне питання по розробці детального плану території, де має будуватись українська церква. Але ні, депутат від опоблоку, Ольга Ципуленко, вирішила своїм голосом заблокувати це рішення.
На фото вона разом з московськими попами і нардепом-ригом та екс-комендантом анімайдану Бессарабії (весна 2014) Віталієм Барвіненко.
Її Фб https://www.facebook.com/olga.tsipulenko, Вк — https://vk.com/id80561773 та Ок — https://ok.ru/profile/243308154694. Є секретарем міської ради.Поки що.
Навесні 14го року її чоловік брав активну участь в антиукраїнських виступах місцевих сепаратистів, зокрема 03.03.14.
Мотивувала вона своє рішення тим, що у неї є якісь свої особисті переконання. Чомусь вона вирішила, що її погляди стоять вище за права інших людей. Через такий її вибрик довелось ще раз збирати засідання виконавчого комітету.
Сьогодні, 18.05.17 це і відбулось. Туди ж прийшли і місцеві, і прибули активісти з Одеси на допомогу.
Спочатку у них не було кворуму, бо не з'явилась частина відповідальних людей, в тому числі і сама Ципуленко. Потім кворум таки з'явився.
І почалось засідання одразу зі скандалу. Один із членів виконкому на ім'я Василій Кащі заявив, що встане та вийде, якщо питання по церкві поставлять на голосування. Мер Алла Гинак відповіла, що знімати питання ніхто не буде і одразу запропонувала голосувати по ньому. Проголосували «За» всі, крім нього. Аргументація у сєпара була дуже проста — він пояснив свою позу «проти» тим, що є болгарином, живущім «тріста лєт». Відзначу, що через таких ідіотичних представників етносів і відбувались в історії погроми за національною ознакою. Також на питання «кому належить Крим» він відповів, що я — «тварь». А Крим — людской. Далі пішли крики, нахабна поведінка того Васі та його принципова і тверда промосковська позиція.
Це викликало неабияку хвилю обурення присутніх в залі, наслідки котрого можна бачити на наступному відео.
Далі — веселіше. Спроба Васі залізти в смітник, яку він провалив.
І коротенький репортаж. З середини відео видно ще сина нашого Васі Кащі, котрий прибіг та з кулаками кинувся на священника, але був вчасно зупинений небайдужими громадянами.
А так виглядає той, хто з впертістю ідіота продовжує гнути свою проросійську лінію в Україні. Раджу запам'ятати сєпарам. Це так, лайт варіант ще ;)
І його тимчасове житло, в котре він так і не вліз.
І, власне, сама міська рада та люди.
Оскільки вказаний сєпар-болгар своєю поведінкою зірвав засідання, довелось шукати шляхи вирішення проблеми по землі. Ми завітали до голови міської ради Алли Гинак, з котрою поспілкувались і дійшли до певних результатів. Сподіваюсь, сказані слова матимуть втілення в реальність.
- Через те, що виконком 2 рази не зміг прийняти необхідне рішення, це питання винесуть на голосування на найближчу сесію, вже 30 травня цього року.
- На тій же сесії ставитиметься питання про переобрання секретаря ради, щоб усунути з посади російську агентку Ципуленко.
- Також на сесію винесуть питання про розпуск виконкому і створення нового складу.
Побачимо, що буде у вказаний день.
Коли я повернувся вже в Одесу (а це півтори години шляху), я із здивуванням дізнався, що МП в Білгород-Дністровську підняло справжній гвалт. Задзвонили дзвони більшості їх «церков», людей почали зтягувати «оборонятись від бандер, які хочуть захопить церкви», а в деяких школах навіть раніше відпустили дітей, щоб ті самі страшні бандери не взяли дітей в заручники.
Про неіснуючі звєрскі ужаси хунти написали навіть російські ЗМІ!
Десь я вже бачив такі страшилки, що розганяли московські попи і роспропаганда. І було це навесні 14го року на Донбасі та в нашій області.
Я знаю, що ми доб'ємось правди і у жителів цього міста нарешті буде можливість ходити туди, куди у них є бажання, а не в фсбшний МП. Але мене турбує абсолютно інше.
Чому на четвертому році війни проти РФ ми дозволяємо доволі потужній її агентурній мережі так вільно та на весь зріст діяти у нас в тилу? Невже гіркий досвід початку війни нас не навчив?
Чи може просто у нації та її керманичів різні пріоритети та задачі?
P. S. Вважаю за необхідне зазначити, що дані події варто розглядати навіть не скільки з точки зору боротьби конфесій, що є недопустимим, а з точки зору того, що поки існує у нас МП, національна безпека завжди буде під загрозою.
