Виборчий кодекс: нові можливості для старих гравців
Підготовка до ухвалення Верховною Радою виборчого кодексу вже чітко продемонструвала готовнисть до старих правил в новій палітурці. Гроші та адміністративний ресурс залишаються основними чинниками перемоги на виборах. Перший — як основний мотив підкупу та активної атаки на масову свідомість. Другий — як засіб мобілізації чиновників та інформації про виборців для прикриття фальсифікацій та виходу на цільові аудиторії.
Введені відкриті регіональні списки — це закопування можливостей масам проголосувати за не олігархічні партії. Це та ж мажоритарка, тільки з партійним фасадом. Переможець партійного списку той, хто найбільше вкладеться в упізнаваність та в інформування переваг своєї особистості. Менш платоспроможні кандидати пролітають над місцевими радами вільним польотом. А багатші приземляються в депутатське крісло. Активістам, так би мовити, нічого не світить.
Трагікомедія продовжується тим, що медіа ресурс платний і він ефективний для людей з грошима. Начебто нічого не змінюється. Але тут про те, що відомо, що необхідну норму про заборону на платну рекламу у час виборів ніхто не буде ухвалювати.
Бідність прекрасно лягає в олігархічну модель голосування. Молодь і середній вік менше ходить на вибори. Більше — категорія за 50 р. Вона більше готова продаватися. І, що важливо, найактивніше дивиться телевізор і слухає радіо. Те, що треба штабам ліберальних партій. Роздавати агітацію в таких умовах і при їхніх можливостях — одне задоволення.
Кампанія зустрічей з виборцями стає менш результативною. Адже якщо раніше було 225 виборчих округів. То стає всього 27 регіональних округів. Тобто виборців величезна маса. Охопити їх можна тільки коштом великих ресурсів. У рази більший за необхідний раніше.
Технологія заміни представників виборчих комісій уможливлена нормами кодексу. Сірі партії міняють фейкових членів комісії від себе на професіоналів провладної коаліції. Опозиційні партії, які не є представлені в Раді, змагаються на рівних із сірими партіями. Свій міністр МВС забезпечить мовчання поліції на дільницях.
Закон про державну службу не поширюється на голів державних адміністрацій. Вони мають бюджетний ресурс і доступ до медіа. Однак за агітацію їм тепер ніхто не закине. Вони можуть багато обіцяти перед виборами та показувати, що кандидати на цьому окрузі найкращі, з ними він зможе більше прокласти доріг і взагалі життя покращиться вже післязавтра.
На фоні розчарування політичними змінами й особливо персональною вірою у власну спроможність щось змінити, роль підкупу зростає у силу-силенну разів. Купівля голосів нівелює політичну кампанію як переконування у кращій програмі кращої партії чи кандидата. Кому ви треба?! Голос — це привід підзаробити.
Підсумок для людей, яким не байдужа Україна, окрім стандартного, на жаль, — а жаль чесно, — висновку про погану ситуацію і перспективу, треба об'єднуватися заради підтримки політичних сил, які стоять за альтернативний нинішньому політичному курсу. Практика показала, що націоналізм поки що єдина альтернатива політиці чинної влади.
