У разі повернення Росії, Україна має покинути РЄ
27 листопада Генеральний Секретар Ради Європи Ягланд збурив українську дипломатію. Він заявив, що треба повернути Росію до Ради Європи. Хоча європейську дипломатію це не дивує давно. Адже там вже більше двох років точаться гарячі дискусії з подачі представників європейського бізнесу про повернення до дружби з Росією.
Санкції РЄ наклала на РФ саме за напад і ведення війни в Україні. Їх багато хто хоче скасувати. Особливо в Франції, Італії та Німеччині. Національний фронт, Ліга Норд, Ліва партія...
Нещодавно проведений німецько-російський форум в Петербурзі засвідчив, що Німеччина має серйозних лобістів скасування санкцій проти РФ. У політиці вони знаходяться в партіях Альтернатива для Німеччини та Ліві. Тобто і в середовищі правих, і в середовищі лівих є активні прагматики від великого німецького бізнесу. Його інтерес неодноразово висловлював не тільки проросійські шістки Герхард Шрьодер чи Александр Рар. А й відомі функціонери спілок промисловців. Скандал із Сіменс показовий: німецька ТНК відцуралася від продажу турбін в Крим, але ж гроші взяла. Існує чимало схем торгівлі з Росією, зокрема через Білорусь.
Заява Ягланда — це серйозний дзвінок про обмеженість ресурсів як і нашої дипломатії, так і необмеженість російських. Так і свідчить про нові перемоги європейських прагматиків. Для них нормально користуватися політичними, правовими та економічними умовами в ЄС, але паралельно і нормально закрити очі на війну Росії проти України.
Повернення Росії в Раду Європи призведе до делегітимації цієї організації. Ліберальні ідеї про права людини — в основі її діяльності. Неодноразове засудження порушення таких прав Росією, відзначене і РЄ, і ЄБСЄ, і Парламентською асамблеєю НАТО, і в ООН, покладе цю організацію на лопатки.
По суті для проросійського лобі ідеться про повернення і скасування санкцій без будь-яких умов для Росії, тобто звичайне, наче нічого не сталося, повернення після перекуру чи обідньої перерви. Таке запобігання перед Росією — спроба догодити агресору. Наслідки чого відомі: Наполеон, британський імперіалізм, німецький мілітаризм, більшовизм.
Україна має вийти з Ради Європи у разі повернення Росії. Інакше це буде не тільки згода на перемогу Росії на дипломатією України і ЄС, але й демонстрація неповаги до самих себе. А це найважливіше для воюючого народу. Приклад із Порошенком, який прийшов до пам'ятника так званим жертвам УПА на Волині засвідчив: зневага до себе обертається ще більшим тиском. Що поляки і засвідчили потім.
Ситуація навколо повернення Росії в РЄ також свідчить про те, що ідеалізм євроінтеграції не працює. Він завершився ще у 2014 р. — із з'ясуванням факту, що Будапештський меморандум не працює. ЄС сам знаходить в кризі — політичній, демографічній, кримінальній.
Сподівання на Брюссель часто нагадують сподівання на Москву. Холодний душ європейських дипломатичних баталій вчить українців любити український націоналізм та українську армії понад солодкі слова про права людини та про військову допомогу.
