Зараз продюсерки Дарина Легоні-Фіалко і Катерина Ласкарі (SPACE production) в рамках «Організації українських продюсерів» знімають документальні стрічки про російсько-українську війну. Але з 2011 по 2018 роки працювали в росії, очолюючи телеканали TV 3 (спочатку) та СТС (потім).

А як щодо документального кіна на тему: чи морально було двом українським продюсеркам — Легоні-Фіалко і Ласкарі — преспокійно і довгі роки заробляти криваві російські рублі (в особливо великих розмірах) очільницями телеканалів у москві після 2014 р., коли війна вже почалася, і коли росією був анексований Крим та окупована частина Донбасу?

Чи для них це не було війною? А чим тоді? Щось не було чути каяття. Може обидві й досі вважають свою довготривалу і надзвичайно плідну працю в країні-окупанті, в тому числі під час АТО-ООС, цілком нормальною справою? Давайте про це кіно знімемо.