Логлайн:

Сивочолого самотнього вдівця так часто у громадських місцях ображають за незграбність і неповороткість «старим пердуном», що одного дня, той, зустрівши на лавці у парку незнайомго студента, пропонує зіграти у пердіж. А випадкову перехожу літню пані старий просить бути їм суддею.
Синопсис:
Старий Пердун — сивочолий самотній вдівець — сидить на лавці у парку і милується молодою мамою із дитинкою на лавці навпроти. До нього на лавку сідає Студент, занурений у смартфон.
Перепрошуючи, Старий Пердун запитує, котра година. Коли чує від Студента , що без трьох хвилин дванадцята, просить йому повідомити, коли буде рівно дванадцята, бо у цей час він за звичкою розпочинає тут свою гру.
Студент зацікавлюється, про яку гру йдеться. Старий пердун відповідає, що вона дуже захоплива, а грати у неї з кимось набагато веселіше, ніж самому і пропонує Студенту скласти компанію. Студент питає про суть і правила гри. Старий пердун відповідає, що вона дуже проста і демократична, а грати в неї може кожен незалежно від віку.
Коли на годинниках рівно дванадцята Старий Пердун називає гру — «пердіж». Студент перепитує. Старий Пердун повторює і пояснює суть: хто кого перепердить. Студент називає дідугана довбанутим маразматиком і відсідає на іншу лавку. «Що, слабо? — гукає його Старий Пердун. — Думаєш, туди не діб'ю?».
В цей час проходить повз Літня Пані і Старий Пердун просить її бути їм зі Студентом суддею. Літня Пані питає, що від неї вимагається і Старий Пердун пояснює — визначати, хто краще пердітиме. Студент поспішає геть, а Літня Пані соромить Старого Пердуна, бо з вигляду той досить інтелігентний.
Старий Пердун кричить їй у слід, щоби та не поспішала йти, бо не знає, від чого відмовляється, адже він здатний до художнього пердіжу — з мелодійними переливами. Старий Пердун бере пакунок з продуктами і підсміюючись шкандибає додому.
Кладе на стіл продукти, серед яких кілька розбитих яєць. На стіні — портрет померлої Дружини.
У двері дзвонить Сусідка — син Старого Пердуна, зв'язавшись з нею мобілкою, попросив перевірити, що з батьком, бо в того мобілка не відповідає. Виявляється, вона розрядилася, адже Старий Пердун нею майже не користується.
Син знову передзвонює на мобілку Сусідки і Старий Пердун каже, що з ним все гаразд та нагадує Сину, що той давно не був у мами на цвинтарі, куди він сам сьогодні їздив. Вони домовляються поговорити про це пізніше.
Закінчивши розмову, Старий Пердун вмикає зарядку і згадує, як провів день. Спочатку він ловив маршрутку, яка не зупинялася на його підняту руку. Йому вдалося заскочити в салон лише коли поряд маршрутку зупинили молоді люди.
У салоні Водій зажадав сплачувати за проїзд попри пред'явлене Старим Пердуном пенсійне посвідчення, бо в салоні вже їдуть двоє пільговиків. Старий Пердун зауважив, що згідно із Законом такі квоти протиправні, на що почув від Водія: «ти або платиш, або на наступній викину, старий пердун!».
На могилі Дружини Старий Пердун побідкався, що без неї дуже важко і скоріше б уже зустрітися...
Повернувшись у місто, Старий Пердун зайшов у маркет, де його, за те що затримався при розрахунку на касі, хтось із черги назвав старим пердуном.
Таке саме він почув на свою адресу у банку біля терміналу, коли ніяк не міг натиснути правильну кнопку на моніторі.
Біля дороги на Старого Пердуна налетів якийсь перехожий, стукнувши пакунок з продуктами через що розбилися кілька яєць. Старий Пердун озирнувся, коли переходив дорогу і ледь не потрпив під колеса автівки. «Куди лізеш, старий пердун!», — почув він з дверцяти.
Старий Пердун прибирає кімнату і йому стає зле. Він хапається за груди, сідає на диван. Дивиться на мобілку, що заряджається і портрет Дружини. За мить помирає.
Студент іде парком і бачить на лавці занурену у смартфон красиву Дівчину. Він вимикає смартфон і підсівши до неї, цікавиться котра година, бо його смартфон «розрядився». Та відповідає, що без трьох дванадцята.
Студент просить сказати, коли буде рівно дванадцята, бо о цій годині він має розпочати гру. Дівчина запитує, що то за гра, яку потрібно розпочинати рівно о дванадцятій.
«Дуже захоплива, — відповідає Студент, — якої мене навчив один старий». Розказана Студентом історія смішить Дівчину, отже екстравагантний спосіб знайомства виявляється вдалим.

(сценарій — готовий)

автор — Олексій Мазур

м. Дніпро