Кінопроєкт «ПіаНіна» — ігровий короткометражний.
Жанр: воєнна драма.

Логлайн
Молода й амбітна піаністка Ніна відкидає залицяння хлопця-музиканта, не вірячи у щирість його почуттів. Після російського повномасштабного вторгнення йде у військо добровольцем, де стає снайперкою. На фронті їй випадає нагода переконатися у правдивості відхиленого кохання, яке вже не повернути.

СИНОПСИС:

Піаністка Ніна (20) збирається на Міжнародний конкурс виконавців у місцевій філармонії, на якому вона має виступити. Одягає вишукану сукню, робить макіяж. 

Мати, яка теж іде з нею, захоплюється красою доньки. Заявляє, що за цим показником перше місце їй було б гарантовано. Каже: «от би Саша твій побачив тебе такою». На що Ніна відповідає, що той не заслужив і взагалі, він більше не «її».

Мати дивується цій новині та намагається довідатися причину. Ніна не хоче говорити на цю тему. Лише каже, що має сумніви у його почуттях. Мовляв, вони з ним в різних тональностях, а тому дисонують. 

Мати цікавиться в доньки, чи не підозрює вона Сашу в стосунках з іншою жінкою, на що не отримує чіткої відповіді.

Натомість, Мати висловлює свою прихильність файному хлопцеві Саші, відзначаючи, як той гарно на трубі «дудить» — такі фуги видає, що у цілій консерваторії ніхто крім нього не може. Ніна уточнює, що в нього тромбон і припиняє розмову.

Дорогою на конкурс Ніна через хвилювання постійно мацає і посмикує сережку з трьох бусинок у правому вусі. Те ж саме вона робить і за кулісами, очікуючи свого виступу.

Під час вправного виконання композиції на сцені, сережка, що постійно розхитується, втрачає цілісність і падає на клавіши. Ніна натрапляє пальцем на бусинки, той зіслизає і звучить не та нота. Збентежена й розгублена Ніна збивається з ритму та припиняє виступ. У розпачі, вона залишає сцену.

За кулісами Мати втішає доньку, яка у сльозах жаліється на втрачений шанс. Чуючи оплески і вигуки «Браво!» після закінчення виступу іншого виконавця, Ніна зітхає, що теж хотіла почути таке на свою адресу. Мати запевняє доньку, що в неї все попереду. Ласкаво називає ПіаНіночкою.

Невдовзі розпочинається велика російсько-українська війна. Ніна йде добровольцем у військо, де стає снайперкою з позивним «ПіаНіна». Під час одного із завдань вона влучними пострілами холоднокровно знищує екіпаж поблизу російського танка, що стоїть у капонірі.

Взвод, де служить Ніна, проводить зачистку звільненого села. Бійці первіряють будівлю школи. В одному з класів Ніна натрапляє на поламане, а тому беззвучне піаніно. Вона зажмурює очі і починає грати на ньому, уявляючи себе на конкурсній сцені.

Бачачи натхненне виконання, її побратими не наважуються переривати Ніну, хоча й нічого не чують. Музика лунає лише в голові снайперки. Одначе, коли Ніна закінчує, взвод віддячує її гучними оплесками і щирими вигуками «Браво!». Ніна знаходить у цьому свою втіху.

На відпочинку у шанцях Ніна дзвонить Мамі. Та схвильовано розпитує про дончину службу, піклуючись про її безпеку. Заспокоюючи, Ніна каже, що в неї все гаразд і хизується кількістю задвухсотених кацапів. 

Мати вагається, чи варто їй розповідати про це Ніні й таки починає. Вона згадує про Сашу з консерваторії, який грав на трубі. Ніна зауважує: «здався він тобі» і просить казати швидше, бо її вже кличуть до Командира, який чекає у бліндажі. «Що там з ним? Гарно дудить?», — запитує вона.

Мама повідомляє, що Саша загинув під Бахмутом. Вона дізналася про це від його мами, яку перестріла у маркеті. А ще та сказала їй, що у нагрудній кишені Саші знайшли фотографію Ніни.

Почуте розчулює Ніну. На очі навертаються сльози, їй важко говорити, але вона опановує себе. . «У нього був тромбон», — нагадує Ніна, закінчуючи зв'язок. Бере гвинтівку, кладе її на плече і йде до бліндажу.

СЦЕНАРІЙ:

ІНТ. КВАРТИРА НІНИ — ДЕНЬ

У куту біля вікна в гарно і зі смаком обставленій кімнаті стоїть піаніно. На ньому — аркуші з нотами. Дивлячись у дзеркало, тендітна і струнка НІНА (20) поправляє на собі вишукану вечірню сукню. Оглядає себе з усіх боків.

Бере сережки-підвіски з трьома бусинками, чіпляє на одне вухо, потім на інше. На нігтях — яскравий манікюр.

У кімнату входить її МАТИ (40-45) у довгій спідниці та поправляє кулон на светрі. Захопливо розводить руками і плескає у долоні.

МАТИ

Ну ви подивіться, яка красуня. Шик і блєск! Тобі хоча б за це мають перше місце дати.

НІНА

Там за це не дають.

МАТИ

А дарма. Ну хоча б додатковий бал присудять. Це точно.

Ніна одягає на шию золотий ланцюжок-намисто.

Мати підходить і струшує пилинки з плечиків сукні.

МАТИ

От би Саша твій побачив. Чи він там буде? Він знає?

Ніна бере помаду і фарбує губи.

НІНА

Не заслужив. І ніякий він не мій.

МАТИ

На тобі, маєш. Оце новина. А чий же? Я чогось не знаю?

НІНА

Ма, не зараз.

МАТИ

Добре. Ти тіки мені скажи, ви що, посварилися?

Ніна закінчує фарбувати губи і бере кісточку для вій, підносить до очей.

МАТИ

То що трапилося?

Ніна фарбує вії.

НІНА

Нічого.

Ніна бачить у дзеркало, що Мати вичікувально і з цікавістю дивиться на неї. Ніна зітхає.

НІНА

Ма, ну, Саша — він не... Ми з ним — в різних тональностях. Ми постійно дисонуємо.

МАТИ

В смислі?

НІНА

Я...

Ніна замислюється, перестаючи фарбувати вії.

НІНА

Я не впевнена в його почуттях. Він якийсь... Мені здається... Ай, Ма.

Ніна дофарбовує вії, бере з тумбочки перед дзеркалом гребінець і починає енергійно розчісувати волосся.

МАТИ

(вкрадливо)

Ти його в чомусь... підозрюєш?

Ніна розчісує волосся.

МАТИ

В нього... ще хтось?

НІНА

Я не хочу про це. Ма, ну не зараз же.

МАТИ

(зітхаючи)

Ой, дивися, доцю... Не промахнися. Так гарно на трубі своїй грає...

НІНА

У нього тромбон.

МАТИ

Та яка різниця?

НІНА

Я конкретизую.

МАТИ

Головне, що хлопець файний. І дудить файно. Он які фуги видає. Хто ще у вашій консерваторії  так може?

Ніна збирає волосся у зачіску.

НІНА

Досить, ма, про Сашу і його фуги.

МАТИ

Досить так досить... Просто мені здавалося, що у вас з ним, що Саша і його...

Ніна скріпляє акуратно зібране волосся заколкою і різко повертається до Матері.

НІНА

Ма!

МАТИ

...тромбон? Ну, нехай буде тромбон.

(розводячи руками)

Все-все, мовчу.

Ніна йде до піаніно і забирає звідти ноти.

НАТ. ТАКСІ — НАСТУПНОЇ МИТІ

Задні дверцяти зліва й справа зачиняються і таксі рушає.

ІНТ. ТАКСІ — НАСТУПНОЇ МИТІ

Ніна і Мати у верхньому одязі сидять на задньому пасажирському місці. Ніна нервово посмикує пальцями сережку у правому вусі. Це помічає Мати.

МАТИ

Хвилюєся? Не треба, доню. Все у тебе вийде.

Ніна різко видихає, здіймаючи нависле на лоба волосся.

НАТ. ФІЛАРМОНІЯ — ПІЗНІШЕ

Ніна і Мати проходять повз афішу, на якій крупними літерами написано: «Міжнародний конкурс виконавців у класі фортепіано». Обидві заходять всередину будівлі.

ІНТ. ЗА КУЛІСАМИ — НАСТУПНОЇ МИТІ

На тлі гри фортепіано Ніна стоїть за кулісою, звідки видно сцену, і нервово посмикує пальцями сережку на правому вусі. До неї підходить ВЕДУЧА.

ВЕДУЧА

(стишено)

Ніна Карпенко?

Ніна киває.

ВЕДУЧА

Ви — наступна.

Ніна киває, продовжуючи смикати сережку на правому вусі. Рояль замовкає і в залі чути оплески.

ІНТ. СЦЕНА КОНЦЕРТНОЇ ЗАЛИ — НАСТУПНОЇ МИТІ

Ніна йде у туфлях на високих підборах до роялю.

ІНТ. КОНЦЕРТНА ЗАЛА — НАСТУПНОЇ МИТІ

З дальнього місця Мати радісно схвильована дивиться на сцену.

ІНТ. СЦЕНА КОНЦЕРТНОЇ ЗАЛИ — НАСТУПНОЇ МИТІ

Ніна сідає на стільчик. Підсуває його ближче до роялю. Мацає  праву сережку, ставить руки на клавіши. Зосереджується. Повільно підносить над клавішами праву руку і починає грати.

Її пальці вправно ковзають по клавішам.

Вона натискає туфлею на педаль фортепіано.

Ведуча спостерігає за нею з-за куліси.

ІНТ. КОНЦЕРТНА ЗАЛА — НАСТУПНОЇ МИТІ

Затамувавши подих, на Ніну дивиться Мати, киваючи головою у такт музиці.

ІНТ. СЦЕНА КОНЦЕРТНОЇ ЗАЛИ — НАСТУПНОЇ МИТІ

Чим енергійніше грає Ніна, тим більше розхитуються її сережки-бусинки.

Ніна максимально зосереджена на виконанні.

Пальці Ніни перебирають клавіши.

Права сережка ламається і бусинки падають на клавіши.

Палець Ніни натрапляє на бусинку і зіскользує не на ту клавішу. Зіграна нота явно дисонує. Ніна збивається з ритму і припиняє грати. На її обличчі — розпач, розгубленість і відчай. Вона дивиться на клавіши, сидить у тиші.

ІНТ. КОНЦЕРТНА ЗАЛА — НАСТУПНОЇ МИТІ

Дивлячись із тривогою на сцену, Мати привстає з крісла.

ІНТ. СЦЕНА КОНЦЕРТНОЇ ЗАЛИ — НАСТУПНОЇ МИТІ

Очі Ніни сльозяться. Вона встає і швидко йде за куліси.

ІНТ. КОНЦЕРТНА ЗАЛА — НАСТУПНОЇ МИТІ

Мати встає з крісла і поспішає до виходу.

ІНТ. ЗА КУЛІСАМИ — ПІЗНІШЕ

Мати, втішаючи, обіймає Ніну, та плаче на її плечі. Зі сцени чути черговий виступ виконавця.

НІНА

Це був такий шанс, мамо, такий шанс.

МАТИ

Нічого, Ніночка, буде ще. Обов'язково! Це не останній.

НІНА

Хіба я не заслужила? Я так готувалася. А тут... Ця клята сережка!

МАТИ

Заслужила, Ніночка, мила моя, не плач, заспокойся. Переживемо. Нічого страшного не сталося, доню.

Мати гладить Ніну по спині.

НІНА

Сталося, мамо. Як же я схибила.

Зі сцени чути гучні оплески з вигуками «Браво!».

НІНА

Я теж хотіла таке почути. Для себе.

МАТИ

Ще почуєш, дорогенька. Неодмінно почуєш. В тебе ще все попереду. Ну годі, доню, годі. Зберися. Ходімо додому. Все буде добре, ПіаНіночка моя.

Мати цілує Ніну у щоку.

ІНТ. ФОЙЄ ФІЛАРМОНІЇ — ПІЗНІШЕ

Рука Ніни кидає у сміттєву урну сережку-бусинки.

ІНТ. КВАРТИРА НІНИ — НІЧ

Засмучена Ніна стоїть у светрі та спортивних штанях біля вікна і дивиться на вулицю. Неприязно косить на піаніно в куту кімнати і знову споглядає у вікно.

CUT

Ніна спить у ліжку. Раптом з вулиці чути гучний вибух. Ніна відкриває очі. Ще один вибух. Ніна привстає на ліжку. Іще вибух, найгучніший.

Ніна здригається і зістрибує з ліжка, біжить до кімнати Матері.

CUT

Ніна входить у кімнату Матері. Та сидить на ліжку.

НІНА

Ма, ти чуєш?

За вікном знов улунає вибух.

НІНА

Що це?

Мати охоплює голову руками.

НАТ. ПАНОРАМА МІСТА — ДЕНЬ

Лунає повітряна тривога.

ІНТ. КВАРТИРА НІНИ — ДЕНЬ

Вхідні двері вікриваються і до гостьової входить Мати з продуктовими пакетами у руках.

CUT

Мати заглядає у кімнату Ніни. Та сидить на стільчику біля відкритого піаніно. Мати проходить, сідає на крісло.

МАТИ

У маркеті — пусті полиці. Все розкупають. А черги біля кас... Та ще більші — до воєнкомату нашого.

Ніна закриває кришку піаніно, кладе на неї руки. З вулиці чути сигнал повітряної тривоги. Ніна повертає голову у напрямку вікна.

ЗАТЕМНЕННЯ

НАТ. ПОЛЕ — ДЕНЬ

Вітер колихає високу траву на пагорбі. Чути далекі відлуння вибухів. Бачимо у траві якийсь рух. З неї повільно висовується ствол гвинтівки. Крізь траву і елементи маскування проглядається форма солдата ЗСУ, а потім — берці.

В оптичний приціл снайперської гвинтівки бачимо СОЛДАТА 1 російської армії, що сидить на башті танку з літерою "Z", який стоїть у капонірі, й оглядає місцину у бінокль.

Неподалік біля ватри, на якій готується їжа, сидять СОЛДАТ 2, СОЛДАТ 3 і курять. Повз них проходить СОЛДАТ 4, він заходить у кущі, розстібає ремень, спускає штани і сідає.

На гачок гвинтівки лягає тонкий жіночий палець без манікюра.

В оптичний приціл бачимо Солдата 1 на башті танку. Він опускає бінокль і в той же час чути глухий звук пострілу. Солдат 1 падає з танку.

В оптичний приціл бачимо, як Солдат 2 і Солдат 3 оглядаються на солдата 1, який щойно впав. Чути глухий постріл. Солдат 2 падає на спину. На нього дивиться Солдат 3. Різко встає і біжить до дерев. 

Тонкий жіночий палець тисне на гачок. Чути глухий постріл. Солдат 3 падає на землю.

В оптичний приціл бачимо, як Солдат 4 привстає з кущів і перелякано оглядається навколо. За мить чути глухий постріл і на лобі Солдата 4 з'являється кульовий отвір, звідки бризкає кров.

Бачимо щільно зімкнуте жіноче око, яке відкривається. Бачимо мочку вуха без сережкки. За мить нам відкривається обличчя, в якому впізнаємо Ніну.

БОЄЦЬ 1 ЗСУ (ЗК)

(стишено)

Молодець, сержант! Не схибила. Всіх чотирьох поклала.

Крізь траву бачимо, як на Ніну дивиться БОЄЦЬ 1 ЗСУ, що лежить неподалік у траві з біноклем.

НАТ. СІЛЬСЬКА ВУЛИЦЯ — ДЕНЬ

Чути вибухи снарядів. Одні ближче, інші — подалі. Вздовж вулиці, на якій стоять одно та двоповерхові будинки з розбитими вікнами і чорними від кіптяви фасадами, іде з автоматами напоготові взвод ЗСУ: КОМАНДИР і БІЙЦІ 1,2,3,4,5,6,7,8,9. Передостанньою зі снайперською гвинтівкою іде Ніна.

Бійці обережно просуваються вулицею, уважно оглядаючи місцевість.  

CUT

Взвод заходить у двір та наближається до понівеченої вибухами двоповерхової будівлі з розбитими вікнами та чорними стінами.

ІНТ. СІЛЬСЬКА ШКОЛА — НАСТУПНОЇ МИТІ

Командир і Бійці 1-9 входять у будівлю та роззосереджуються.

CUT

Боєць 2 іде коридором та заглядає у погромлений клас: шибки вибиті, на підлозі: скло, розкидані і перевернуті парти, настінна дошка перекошена і спирається одним кінцем на підлогу.

CUT

Боєць 3 йде коридором та заглядає у погромлений клас: шибки вибиті, стіни обгорілі, на підозі: скло, повалені стільці й парти, глобус, мапа світу.

CUT

Ніна проходить повз один клас, оглядає його, другий. Заглядає у третій і бачить там піаніно. Затримується, входить у клас.

CUT

У коридорі збирається цілий взвод, окрім Ніни.

БОЄЦЬ 4

Чисто!

БОЄЦЬ 5

Порядок!

БОЄЦЬ 6

Теж!

Боєць 7 показує піднятий догори великий палець.

Командир дістає рацію.

КОМАНДИР

Сокіл, я Серпень! У нас все чисто.

ГОЛОС З РАЦІЇ

Я прийняв.

Командир оглядає бійців.

КОМАНДИР

А де Ніна?

ІНТ. ШКІЛЬНИЙ КЛАС — ПІЗНІШЕ

Ніна підходить до запиленого і продірявленого в кількох місцях піаніно. Ставить гвинтівку на підлогу, спираючи її на піаніно збоку. Змахує з кришки піаніно штукатурку і відкриває її. Дивиться на клавіши. Натискає на них — звуку немає. Піаніно поламане.

Підсуває до піаніно стільчик. Сідає на нього. Знімає з себе головний убор і кладе його на верх піаніно. Вона має дуже коротку (ледь не лиса, такий собі їжачок на мінімалках), хлоп'ячу стрижку. Ніна ставить пальці на клавіши. Закриває очі.

НІНА УЯВЛЯЄ

ІНТ. СЦЕНА КОНЦЕРТНОЇ ЗАЛИ — НАСТУПНОЇ МИТІ

Яскраво освітлена конкурсна сцена з роялем і висока стеля концернтої зали.

ІНТ. ШКІЛЬНИЙ КЛАС

Ніна повільно підносить праву руку, опускає її на клавіши і починає грати.

Її очі закриті. Руки скользять по клавішах. Вона чує музикальну композицію, яку грала на конкурсі.

НІНА УЯВЛЯЄ

ІНТ. СЦЕНА КОНЦЕРТНОЇ ЗАЛИ — НАСТУПНОЇ МИТІ

Ніна у вечірній сукні грає на роялі на конкурсній сцені.

ІНТ. КОРИДОР — НАСТУПНОЇ МИТІ

Коридором ідуть Бійці 1-9 і Командир.

БОЄЦЬ 8

Ніна!

Боєць 9 заглядає в один з класів і йде далі.

ІНТ. ШКІЛЬНИЙ КЛАС — НАСТУПНОЇ МИТІ

Ніна із закритими очима грає на піаніно. Вона чує, як грає рояль на конкурсній сцені. Вона грає все енергійніше.

НІНА УЯВЛЯЄ

ІНТ. СЦЕНА КОНЦЕРТНОЇ ЗАЛИ — НАСТУПНОЇ МИТІ

Нінина туфля з високим підбором натискає на педаль роялю.

ІНТ. КОРИДОР — НАСТУПНОЇ МИТІ

Бійці 1-9 і Командир біжать коридором. Вони пробігають клас з піаніно. Боєць 7, що біжить останнім, затримується і заглядає у клас. Бачить Ніну, що грає на піаніно.

БОЄЦЬ 7

Ніна!

(у коридор бійцям)

Ось вона!

Боєць 7 входить у клас. До класу ідуть бійці 1-9 і Командир.

ІНТ. ШКІЛЬНИЙ КЛАС — НАСТУПНОЇ МИТІ

Бійці 1-9 і командир входять у клас, де бачать, як Ніна грає на піаніно. У класі — тиша. Вони не чують музики. Переглядаються. Ніна із закритими очима грає на роялі і чує музику.

БОЄЦЬ 6

Наша Нінка жжот. Нін, ти шо?

БОЄЦЬ 5

Цить! Не заважай.

Бійці 1-9 і Командир у тиші, яку порушують далекі відгоміни вибухів, дивляться на Ніну, що натхненно грає на поламанаму піаніно.

БОЄЦЬ 4

Сі бемоль мажор.

БОЄЦЬ 3

А по-моєму, фа дієс у верхній октаві.

БОЄЦЬ 2

Та тихо, ви, дайте послухати, блін.

Нінини пальці скользять по клавішах піаніно.

НІНА УЯВЛЯЄ

ІНТ. СЦЕНА КОНЦЕРТНОЇ ЗАЛИ — НАСТУПНОЇ МИТІ

Ніна у вечірній сукні на конкурсній сцені закінчує композицію. Чує бурхливі оплески і багаторазові вигуки «Браво!».

CUT

Ніна у вечірній сукні на високих підборах стоїть на сцені і на тлі оплесків та вигуків: «Браво!» вклоняється залу. Звідти на сцену летять квіти і цілі букети.

ІНТ. ШКІЛЬНИЙ КЛАС — НАСТУПНОЇ МИТІ

Ніна у військовй формі зупиняється і прибирає руки з клавіш на коліна. Відкриває очі. Здригається, коли раптом чує позаду гучні оплески і вигуки «Браво!» від взводу бійців.

БОЄЦЬ 6

Браво!

БОЄЦЬ 7

Бра-во!

Боєць 8 пронизливо свистить.

Усі Бійці 1-9 та Командир гучно аплодують. Ніна встає зі стільчика і обертається до бійців, що аплодують. Вона збентежена і випромінює радість. 

КОМАНДИР

Ну, Ніна, ти даєш! Краще Моцарта збацала! Піа-ніна ти наша.

ГОЛОС З РАЦІЇ

Серпень, я Мольфар! Серпень, чуєш?

Командир піднімає руку.

КОМАНДИР

Тихо! Серпень, чую тебе.

ГОЛОС З РАЦІЇ

Де ви там?

КОМАНДИР

Ми у школі. тут все чисто!

ГОЛОС З РАЦІЇ

Давай на ферму, глянь там.

КОМАНДИР

Прийняв.

(взводу)

Ходімо хлопці!

(Ніні)

І дівчатка.

Бійці 1-9 виходять з класу, Ніна одягає каптур і забирає гвинтівку, поспішає до виходу. На порозі зупиняється і дивиться на піаніно. Посміхається. Виходить з класу.

НАТ. ШАНЕЦЬ — ДЕНЬ

Ніна сидить на травичці зі смартфоном у руках. Поруч — снайперська гвинтівка. Ніна натискає кнопку виклику і підносить смартфон до вуха.

МАТИ (ЗК)

Алло! Ніночка!

НІНА

Привіт, мамусю. Ну, як ти?

МАТИ (ЗК)

Все гаразд, доцю. Ти так довго не дзвонила. А в тебе як?

НІНА

Все добре, мамо. Не хвилюйся.

МАТИ (ЗК)

Ти де, Ніночка?

НІНА

Секрет.

МАТИ (ЗК)

Ти на нульовці, доню?

НІНА

Ма, все в мене добре, не переживай. Я вже стількох кацапів задвухсотила!

МАТИ

Ой, доню, ти ж гляди там, обережніше!

НІНА

Я здалеку, ма! Вони мене не бачили, все норм. Що там у вас із тривогами, ма?

МАТИ (ЗК)

Та гудуть. Щодня. Вчора весь день і сьогодні півночі не спала. Вона вже в голові гуде, коли її немає.

НІНА

А прильоти?

МАТИ (ЗК)

Слава Богу, біля тижня як не було, а то й більше.

НІНА

У підвал спускаєся?

МАТИ (ЗК)

А як же?

НІНА

Точно?

МАТИ (ЗК)

Точно.

НІНА

А не обманюєш?

МАТИ (ЗК)

Ні, доцю, коли я тебе обманювала?

НІНА

А вас там багато збирається?

МАТИ (ЗК)

Та коли як. Ніночка...

До Ніни підбігає Боєць 8.

БОЄЦЬ 8

Ніна! Серпень кличе. Він у бліндажі.

Ніна киває.

МАТИ (ЗК)

Ніночка, доцю? Алло!

НІНА

Так, ма, але я довго не можу, мені вже час, ма.

МАТИ (ЗК)

Ніночка...

(зітхає)

Все думала, чи казати тобі... Не знаю.

НІНА

Кажи швидше, ма, бо я вже йду.

МАТИ (ЗК)

Я про Сашу... Той, що на трубі... з консерваторії. У маркеті з його мамою зустрілася. Нещодавно. Алло?

НІНА

Так! Я чую...

Мати мовчить.

НІНА

Алло, ма? Ну кажи вже, що там той Саша, здався він тобі. Гарно дудить?

МАТИ (ЗК)

Він загинув. Під Бахмутом. А в кишені у нього, Ніночка, у нагрудній, було твоє фото... Алло, Ніна?

Ніна мовчить. Зі смартфону чути, як Мати починає плакати.

МАТИ (ЗК)

Чуєш, доцю? Ніночка, ріднесенька.

У смартфони чути, як схлипує Мати.

БОЄЦЬ 8

(здалеку)

Ніна-ПіаНіна!

Очі Ніни сльозяться. Їй важко говорити, але вона опановує себе.

НІНА

(Бійцю 8)

Зараз!

(Матері)

У нього був тромбон, ма... Все, ма, бувай.

МАТИ (ЗК)

Бережися, донечко, моя!

НІНА

І ти себе бережи.

Ніна скидає виклик, встає, бере гвинтівку, кладе її на плече і йде до бліндажу.

автор — Олексій Мазур,

https://www.facebook.com/oleksiy.mazur/ 

м. Дніпро.

Більше — тут:

Ігрові кінопроєкти на тему війни: короткометражні і повнометражний (логлайн, синопсис, сценарій)