Кінопроєкт «Блек» — ігровий короткометражний.
Жанр: воєнна драма, містика.
Логлайн:
Боєць ЗСУ з позивним «Дог» дивом уникає смерті на фронті й припускає, що до його порятунку міг бути причетний домашній пес Блек, який в цей час перебував за сотні кілометрів від «нульовки».
СИНОПСИС:
Боєць ЗСУ телефонує з фронту додому Дружині і малому Синові. Цікавиться, як вони і говорить, що в нього все гаразд.
А ще згадує про свого собаку Блека. Дружина підставляє смартфон з увімкненим гучномовцем до Блека і той облизує екран. Дружина жартує, що так пес висловив свої почуття, упізнавши голос хазяїна.
Завершуючи дзвінок, Боєць повідомляє, що незабаром приїде у відпустку.
Однієї ночі Блек прокидається і поводиться доволі тривожно. Пес не може знайти собі місця, скиглить та гавкає, будячи Дружину. Та намагається заспокоїти його, наливає у миску водички, ставить біля килимка, на якому у коридорі спить Блек, й повертається до ліжка.
Блек лягає, але потім знову встає і йде на кухню. Підходить до вікна, спирається на підвіконня лапами й дивиться на місяць.
У місячному сяйві — поле, де у спостережному пункті на нульовці чергує Боєць. З окопу він чує шурхіт і хрускіт гілок. Незабаром помічає попереду несподіваного візитера — Собаку, дуже схожого на Блека.
Собака біжить геть від окопу та невдовзі Боєць чує жалісне скиглення і гавкіт. Він лишає пост, аби дізнатися причину та допомогти Собаці. Знайшовши того у сотні метрів від окопу, Боєць бачить, що пес втрапив у капкан.
Боєць звільняє бідолаху і цього моменту прямо в окоп влучають кілька ворожих снарядів. Накульгуючи на передню лапу, пес тікає, зникаючи в темряві.
Згодом Боєць вертається додому у відпустку і не бачить у квартирі Блека. Дружина і Син кажуть, що Дідусь повіз того до ветеринара, бо чомусь Блек став накульгувати на передню лапу.
Після святкової вечері Боєць сидить на кухні із Дружиною. Біля нього лежить Блек з перев'язаною лапою. Боєць міркує, коли та як Блек міг травмуватися — вивихнути лапу.
Дружина говорить, що він з нічого почав кульгати, а сталося це десь із тиждень тому. Це співпадає з датою нічного чергування Бійця і він переповідає Дружині, що пережив тієї ночі. Обидва дивуються збігу обставин.
Вночі Блек підходить до ліжка, на якому сплять Боєць і Дружина. Він лягає на підлогу з боку Бійця, кладучи морду на перев'язану лапу. Боєць дякує йому за порятунок.
СЦЕНАРІЙ:
НАТ. ЛОКАЦІЯ ПІДРОЗДІЛУ ЗСУ У СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ — ДЕНЬ
На розбитій, у ямах та калюжах, дорозі поміж одноповерховими хатами стоїть потриманий пікап. Пошкрябані борти замурзані бризками та багнюкою, на них видно отвори від куль.
У кабіні з відкритою дверцятою на пасажирському місці тримаючи смартфон біля вуха сидить СОЛДАТ (35) у повній бойовій амуніції, з автоматом. Він стомлений та усміхнений.
СОЛДАТ
Та все гаразд. Нормально в мене. Та ні, не брешу. Кажу, як є. Ну не дзвонив, бо справи були. Не на курорті ж. Та які... різні. А у вас шо, ви там як, Марина?.. Серйозно? Це добре. Га?.. Та нема проблем. З цим — порядок. Все є, всього вистача. Тут інше... Ну шо? Кацапня, блін, дошкуля... Та трохи є. Буває так шо... Одним словом, скучати ніколи.
ІНТ. КВАРТИРА СОЛДАТА — НАСТУПНОЇ МИТІ
У кріслі зі смартфоном в руці біля вуха сидить ДРУЖИНА (30). Біля неї поруч, спираючись на крісло і хилячись до смартфону стоїть МАЛИЙ (10).
МАЛИЙ
Це тато, ма?
ДРУЖИНА
Чекай.
МАЛИЙ
Увімкни, ма, я теж хочу.
ДРУЖИНА
Зараз, стривай.
Дружина вмикає гучний зв'язок.
СОЛДАТ (ЗК)
Шо там? Алло?
ДРУЖИНА
Та це Вовчик приліз. Теж хоче тебе почути.
СОЛДАТ (ЗК)
А-а...
ДРУЖИНА
Я зробила. Він чує.
СОЛДАТ (ЗК)
Привіт, малий!
Малий нахиляється ближче до смартфону.
МАЛИЙ
Привіт, па! Слава Україні!
СОЛДАТ (ЗК)
Героям слава! Молодець! Як справи, Вовчику? Шо там у школі?
МАЛИЙ
Нічого.
СОЛДАТ (ЗК)
Як нічого? Шо, зовсім-зовсім нічого?
МАЛИЙ
Ага!
СОЛДАТ (ЗК)
Оце так школа. Ти хоч туди ходиш? У вас заняття є?
МАЛИЙ
Так.
У кімнату входить пес-лабрадор БЛЕК, дивиться на Дружину і Малого.
СОЛДАТ (ЗК)
А якщо тривога?.. Чуєш, коли тривога, ви шо робите?
МАЛИЙ
У підвал ідемо.
Блек лягає на підлогу перед дружиною і Малим.
СОЛДАТ (ЗК)
А тривоги часто?
МАЛИЙ
Та так собі.
ДРУЖИНА
Частенько. Два три рази на день точно. Мінімум.
СОЛДАТ
А прильоти?
ДРУЖИНА
Слава Богу! Останній вже давно був. Не згадаю, коли. Тьфу, тьфу, тьфу. А, слухай! У них концерт був. Червону калину співали, класом. І Вовчик теж. Він у нас голосистий. Ти би чув!
СОЛДАТ (ЗК)
А про путіна ще не співали? Українську народну.
ДРУЖИНА
Їм ще рано таке.
СОЛДАТ (ЗК)
Та чого? Вже ж всі знають, хто він такий. Вовчик, ти ж знаєш, хто такий путін?
МАЛИЙ
Знаю.
СОЛДАТ (ЗК)
І хто?
ДРУЖИНА
Та ладно тобі, Сергію. А то ще як скаже!
СОЛДАТ (ЗК)
То нехай скаже.
ДРУЖИНА
Замалий ще, аби матюки гнути.
СОЛДАТ (ЗК)
Нехай там заспівають про нього. Класом. Хором. Оце буде концерт... А шо там Блек?
ДРУЖИНА
А тут лежить. На нас дивиться.
(Блеку)
Блек, скажеш шось? Це твій хазяїн. Впізнаєш голос?
Блек встає, сідає.
ДРУЖИНА
Нумо, гавкни. Привітайся.
(Солдату)
Я йому зараз смартфон дам.
СОЛДАТ (ЗК)
Давай.
Дружина підносить смартфон ближче до вуха Блека.
СОЛДАТ (ЗК)
Агов, Блеку! Друзяко! Як ся маєш? Чуєш мене, Блеку!
Блек дивиться на смартфон, веде вухами.
СОЛДАТ (ЗК)
Це я, Блек! Алло, песику! Впізнаєш?
Блек дивиться на смартфон і починає його лизати.
Дружина і Малий сміються.
Дружина прибирає смартфон від Блека, підносить до вуха.
ДРУЖИНА
Чуєш? Він смартфон облизав! Тьфу, весь заслинив! Так що вважай, він тебе впізнав!
СОЛДАТ (ЗК)
Як він?
ДРУЖИНА
Та нормально. Не переживай. Скучає за тобою. Разом з нами.
Блек дивиться на Дружину, висунувши язика.
НАТ. ЛОКАЦІЯ ПІДРОЗДІЛУ ЗСУ У СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ — НАСТУПНОЇ МИТІ
Повз пікап, де Солдата сидить у кабіні і говорить смартфоном, проходять СОЛДАТ 2 і СОЛДАТ 3 та вітаючись, махають йому руками.
СОЛДАТ 2
Здоров, Дог!
СОЛДАТ 3
Гав-гав!
Солдат киває у відповідь.
СОЛДАТ
Скоро побачимось. У відпустку збираюся. Та скоро — наступної неділі. Так шо...
До пікапу іде СОЛДАТ 4 з гранатометом на плечі і кладе його до кузова, де лежать багато дерев'яних ящиків з написом «БК», іще кілька гранатометних тубусів, а також пакунки мінеральної води та продпайків. Закриває кузов тентом.
СОЛДАТ
Гаразд, Марина, мені вже пора. Батькам привіт передай, скажи, що я дзвонив, шо все в порядку.
Солдат 4 обходить пікап і сідає до кабіни на місце водія, заводить мотор.
СОЛДАТ
Ну все, Марино, цілую. Малого за мене цьомни. І Блека, чуєш, його теж! Обов'язково! Ну, давай!
Солдат захлопує дверцяту, пікап їде.
НАТ. СПОСТЕРЕЖНИЙ ПУНКТ У ПОЛІ — НІЧ
Припорошене снігом поле у місячному сяйві. Навколо тиша. Солдат у повній бойовій амуніції зі схованки в окопі дивиться крізь тепловізор у поле. Бачить кущі, гілки дерев та як чорне небо зливається із землею. Прислуховується. У нього працює рація.
ГОЛОС З РАЦІЇ
Дог? Прийом.
Солдат натискає кнопку на рації.
СОЛДАТ
Дог. Слухаю.
ГОЛОС З РАЦІЇ
Ти сьогодні сам?
СОЛДАТ
Так.
ГОЛОС З РАЦІЇ
Шо в тебе?
СОЛДАТ
Тихо.
ГОЛОС З РАЦІЇ
Твої сусіди зліва кажуть, що в русаків ніби движуха якась. Не спиться їм. Так шо гляди.
СОЛДАТ
Прийняв.
ГОЛОС З РАЦІЇ
Гаразд. До зв'язку.
Солдат дивиться у поле в тепловізор.
ІНТ. КВАРТИРА СОЛДАТА — НІЧ
Блек спить на килимку в коридорі. Раптом здригається, сполохується. Підіймає голову.
НАТ. СПОСТЕРЕЖНИЙ ПУНКТ У ПОЛІ — НАСТУПНОЇ МИТІ
Солдат зстискає і розтискає пальці у перчатках, хлопає у долоні. Розтирає носа, щоки. Раптом чує якийсь хрускіт. Бере тепловізор, вдивляється в темряву. Рухає тепловізором вліво, вправо. Він бачить кущі, гілки. Пильно вдивляється в темряву.
ІНТ. КВАРТИРА СОЛДАТА — НАСТУПНОЇ МИТІ
Блек підводиться на лапи. Тихенько скиглить.
НАТ. СПОСТЕРЕЖНИЙ ПУНКТ У ПОЛІ — НАСТУПНОЇ МИТІ
Безлюдне поле. Чагарник. Стволи дерев, їхні гілки. Чути якийсь зловіснщий скрегіт. У місячному сяйві проминає чиясь тінь.
ІНТ. КВАРТИРА СОЛДАТА — НАСТУПНОЇ МИТІ
Блек заходить ло кухні. Дивиться на місяць у вікні. Скиглить гучніше. Біжить до кімнати Дружини.
Підбігає до ліжка Дружини. Скиглить. Рикає. Дружина прокидається.
ДРУЖИНА
Блек? Ти чого?
Блек біжить вбік, різко повертається до ліжка Дружини. Жалісно скиглить та рикає, ніби хоче щось сказати.
Дружина підводиться, сідає на ліжку.
ДРУЖИНА
Що трапилося, Блек?
Блек дивиться на Дружину і кілька разів гучно гавкає.
ДРУЖИНА
Тихо, Блек. Ти що? Ніч!
Дружина заспокійливо гладить Блека. Встає.
ДРУЖИНА
Тихо, Блек. Пішли.
Дружина іде з кімнати та оглядаючись, бачить, що Блек не зрушує з місця, де стоїть.
ДРУЖИНА
До мене, Блек! До мене, ходімо.
Дружина кличе його до себе рукою. Блек скиглить.
ДРУЖИНА
Та що з тобою? Блек, іди сюди.
Блек іде до Дружини.
СUT
Дружина на кухні набирає воду з-під крану
CUT
Дружина ставить міску з водою біля килимка Блека.
ДРУЖИНА
Місце, Блек. Місце.
Блек стає на килимок, тицяє мордою у міску, але не п'є.
ДРУЖИНА
Все, Блек. Спи.
Дружина йде до своєї кімнати. Блек дивиться їй услід, а потім лягає на килимок. Трохи згодом встає і йде на кухню. Підходить до вікна і спирається на підвіконня лапами. Дивиться на місяць.
НАТ. СПОСТЕРЕЖНИЙ ПУНКТ У ПОЛІ — НАСТУПНОЇ МИТІ
Над полем світить місяць. Солдат дивиться у тепловізор. Знову чує хрусткіт гілок і шурхіт. Водить тепловізором вліво-вправо і раптом помічає в інфро-красному світлі контури, схожі на якусь велику тварину.
Солдат намагається розгледіти, хто це без тепловізора, вглядаючись у темряву. В метрах ста попереду він бачить силует СОБАКИ, який стоїть незворушно.
СОЛДАТ
Оце так... Ти хто такий?
Солдат приглядається. Собака йде в його напрямку. Знову зупиняється. Солдат прищуріє очі, напружуючи зір, і бачить очі Собаки, які дивляться прямо на нього.
СОЛДАТ
Шо за... Блек?.. Ну йди сюди. До мене, Блек!
Собака біжить кудись убік, зникаючи з поля зору.
СОЛДАТ
Ти куди побіг?
Солдат декілька разів мружить очі і кліпає ними. Знову дивиться у тепловізор.
Раптом чує пронизливе і жалісне скиглення, а потім гавкіт. Солдат намагається розгледіти у темряві Собаку, але його ніде не видно.
Собака продовжує скиглити.
СОЛДАТ
Та шо таке?
Собака на якусь мить замовкає та потім знову гучно лає і пронизливо скиглить.
СОЛДАТ
Бляха, я ж на посту.
Собака жалісно скиглить.
СОЛДАТ
От халепа... Зараз, чекай. Іду.
Солдат вилазить з окопа-укриття. Іде у темряві на скиглення Собаки.
СОЛДАТ
Де ти тут?
Солдат крокує полем, освітленим місячним сяйвом. Скиглення все ближче. Зрешто., в метрах ста від окопу, ббачить Собаку, що лежить — він дуже схожий на Блека: породою та окрасом.
СОЛДАТ
Це ж треба.
Солдат опускається на коліна.
СОЛДАТ
Шо з тобою?
Солдат бачить, що передня лапа Собаки втрапила у капкан.
СОЛДАТ
Де ти його знайшов? Зараз, чекай.
Солдат намагається відкрити капкан, але той не піддається. Собака скиглить.
СОЛДАТ
Боляче, знаю. Зараз, потерпи.
Солдат докладає чималих зусиль і нарешті розкриває капкан. Собака витягає лапу, Солдат відкидає капкан кудись подалі.
СОЛДАТ
Ти вапще хто і як тут...
У цей момент Солдат чує різкий свист і в в окоп, звідки виліз Солдат, влучає снаряд. Місцевість освітлює яскравий спалах від потужного вибуху. Солдат падає на поле.
Від огня, що спалахує в окопі, Солдат бачить, як Собака біжить геть у темряву, а на полі видно сліди крові. За мить в окоп прилітає другий снаряд, а за ним — третій.
Солдат швидко повзе подалі, підводиться і біжить геть. Зупиняється й оглядається на палаючий окоп. У солдата працює рація.
ГОЛОС З РАЦІЇ
Дог, це в тебе? Дог!
СОЛДАТ
У мене.
ГОЛОС З РАЦІЇ
Живий?
Солдат стоїть, освітлюваний мерехтливим полум'ям з окопу.
СОЛДАТ
Живий.
ГОЛОС З РАЦІЇ
Цілий?
СОЛДАТ
Та ніби. Цілий.
Солдат оглядає поле, шукаючи Собаку та нікого не бачить.
ІНТ. КВАРТИРА СОЛДАТА — ДЕНЬ
Гостьова. Чути дзвінок у двері.
МАЛИЙ (ЗК)
Я відкрию, ма!
ДРУЖИНА
Відкривай.
До гостьової вбігає Малий. Відчиняє двері. На порозі — Солдат з рюкзаком у руці.
МАЛИЙ
Па! Це тато, ма!
СОЛДАТ
Здоров, малий!
Солдат входить і кидає рюкзак на підлогу, нагинається, аби обійняти Малого, той кидається йому на шию. Солдат цілує Малого. До гостьової вбігає Дружина і палко обіймає Солдата, цілує його.
СОЛДАТ
Я ж казав, що скоро буду.
ДРУЖИНА
Ти надовго?
СОЛДАТ
На недільку.
МАЛИЙ
Тільки на недільку?
СОЛДАТ
Та я вам ще вспію надоїсти.
МАЛИЙ
Ні, па, не вспієш.
Солдат оглядає кімнату.
СОЛДАТ
Ну, подивимось... А де Блек?
МАЛИЙ
Його дідусь до ветеринарів повіз.
СОЛДАТ
А що з ним?
ДРУЖИНА
Щось із лапою — кульгати став. Вже скоро приїдуть.
СОЛДАТ
З лапою?
ДРУЖИНА
Ага, з передньою. Ну давай, роздягайся, проходь.
Солдат стоїть із задумливим виглядом і починає розстібати форму.
CUT
За вікнами — ніч. У вітальні з увімкненим світлом, стоїть святково вбраний стіл з відкритою пляшкою шампанського, фужерами і п'ятьма тарілками, з яких їли. На одній тарілі — м'ясні кістки.
Малий доїдає шматочок торту, запиває склянкою соку.
СUT
У гостьовій, де увімкнене світло, БАТЬКО Солдата одягає куртку. Солдат у домашньому одязі допомагає МАТЕРІ одягти пальто.
БАТЬКО
А завтра — до нас! Ще побенкетуємо. Я таку настійку зробив — з журавлини. Ох і міцна вийшла. Хильнемо.
СОЛДАТ
Добре.
Матір одягає пальто, повертається до Солдата і тягнеться, аби поцілувати. Той підставляє їй щоку.
МАТІР
Ну, відпочивай, синку. Втомили ми тебе. А як відіспися — приходь. Всі розом до нас приходьте.
Дружина лагідно посміхається. За всіма спостерігає Блек, що стоїть з перев'язаною передньою лапою.
СUT
На кухні Дружина миє у раковині посуд. За столом сидить Солдат і дивиться на Блека, який лежить біля нього з перев'язаною лапою.
СОЛДАТ
Де ж ти її вивіхнув?
Дружина обертається, знизує плечима.
ДРУЖИНА
Ми не відразу й помітили. Потім дивимось — таки кульгає. А однієї ночі він мене розбудив. Скавчати став, так жалісно, і до ліжка прибіг. Потім як гавкне!
СОЛДАТ
А коли це було?
ДРУЖИНА
Та недавно. Ну, десь тиждень тому.
Солдат замислюється.
СОЛДАТ
Тиждень кажеш? Це ж треба... Оце збіг.
ДРУЖИНА
Який збіг?
СОЛДАТ
Сталася зі мною одна пригода.
ДРУЖИНА
Яка?
Дружина закриває кран, витирає рушником руки і сідає на табуретку за столом.
ДРУЖИНА
Що за пригода?
СОЛДАТ
Та така шо... Ти тіки мамі не кажи. Не треба їй. Добре?
ДРУЖИНА
Добре.
СОЛДАТ
Тієї ночі чергував я у спостережному пункті. На нульовці...
Солдат переводить погляд на Блека, а той заглядає в очі йому.
CUT
У спальні в ліжку лежать Солдат і Дружина.
ДРУЖИНА
Оце так пригода. Досі заснути не можу. Мурахи по шкірі.
СОЛДАТ
Та чого тіки не бува. Усе ж добре скінчилося, спи.
ДРУЖИНА
Дивися, Блек.
На порозі кімнати стоїть Блек, дивлячись на ліжко.
Солдат привстає. Вмикає нічник на тумбочці, що поруч.
СОЛДАТ
Що таке, Блек? Ти щось хотів?
Блек неквапливо підходить і кладе морду на ліжко з боку Солдата. Той гладить його.
СОЛДАТ
Спасибі тобі, друзяко. Врятував.
Блек прибирає з ліжка морду, тупцюється і лягає біля ліжка, кладучи морду на забінтовану лапу. Вимикач клацає і світло гасне.
автор — Олексій Мазур,
https://www.facebook.com/oleksiy.mazur/
м. Дніпро
Уславлений український кінорежисер Михайло Іллєнко про сценарій короткометражної воєнної драми «Блек»:
Також за темою:
