Зовсім-зовсім недавно, ми з дружиною і тещею вирішили почати торгувати прикрасами які мама робить руцями. Віночки, заколочки різні, квіточки… Я взяв на себе організаційну частину, мама виробництво, а дружина просто розумна і красива, допомагає де хто не встигає.

Зробили партію прикрас, пішли їх гарно по фотографували, намалювали логотип, зробили сторінку у Facebook, назвали її Gribacheva (по фамілії дружини і тещі) і справились.

Все так симпатичненько загалом виглядало, що пишуть мені, через деякий час, бувші колеги (а я на телебаченні працюю), які вже на іншому каналі трудяться, і кажуть, що бачили наш start-up. Далі, запрошують на інтерв'ю, ну щоб ми, як молоді підприємці, розповіли за життя-буття.

Ми зраділи, що нас вже на старті кудись запрошують і погодились.

Загалом питання зрозумілі були, але була одна штука між нами і ведучим залишила неприємний осад. Не тяжко зрозуміти з назви статті, що мова зараз піде за податки.

Отже, ведучий питає чи зареєстровані ми і чи платимо податки. Ми в свою чергу відповідаємо, що ще не почали заробляти, тому і платити поки не збираємось. Він видає, що це не патріотично (!!!). Я закриваю питання словами, що коли розгребемось, то зробимо все по закону.

Чому мене вколола ця розмова. По перше я вважаю себе патріотом, і мені здається, що створення гарного, модного бренду на вітчизняних теренах (а до цього я прагну), це просто капец як патріотично.

Далі на гнітючій більшості телеканалів зарплата в конвертах, і ми з ведучим навіть разом працювали на телеканалі ТВі, який луснувши залишив всіх працюючих на той час людей, без заробітної плати, бо офіційно там ніхто й не числився. Тому дивно було почути такий докір від того, з ким по суті в одному човні. Але ми телевізійники (я не виняток) по природі своїй лицеміри, тому загалом я не образився, тож тепер по суті справи.

Я замислився над морально-етичною і практичною стороною питання.

Я завжди розділяв поняття країни і поняття держави. Я не відчуваю, що перед державою я чимось завинив. Навпаки, іноді приходить стійке бажання її палити і катувати (читаючи стрічку в соціальних мережах, таке бажання між нашого люду не рідкість). Тому нема в мене такого ура-патріотичного наміру, віддати їй останні гроші і здохнути з голоду.

Я почитав сів куди ідуть кошти з податків. Так от, в більшості на пенсії і соціальні виплати. Цю графу витрат я не чіпатиму, тому що більшість з тих хто отримує пенсії працювали ще у радянському союзі і не їх вина, що світ змінився. Але й питання існування пенсій, в тому вигляді, якими вони є зараз, я б переглянув.

Далі наші податки йдуть на освіту, медицину, правоохоронну систему, армію, ЖКХ, екологію, спорт…

Почули в цьому реченні сарказм і іронію??

Одним словом «ДЕ?».

Але не буду голослівним. Також я знаю, що навіть на ті податки які зараз виплачуються, можна зробити зовсім навіть не поганий сервіс. Наприклад я дивився розслідування, де розповідали скільки сплачує один під'їзд комунальним службам і щоб можна було за ці гроші з тим під'їздом зробити. Повірте — багато.

Звісно, я буду намагатись легалізувати своє підприємство, бо мені так спокійніше для совісті буде, але я не буду з цим особливо поспішати, поки держава не почне надавати нормальні послуги.

Що я маю на увазі поясню на своєму прикладі. Мені, щоб продати продукт, треба вкластися в матеріал, в виробництво, в рекламу, креативно вирішити як зробити його привабливим для покупця, організувати торгову точку, або знайти канал збуту. Так і державі, треба трошки не пи*дити, назбирати коштів, і перезапустити машину, що надає громадянам сервіс. Бо зараз виходить, як би я зробив якусь страшну штуку з дроту та гівна, підійшов до незнайомої людини на вулиці і дубцем примусив би її це купити, за всі гроші… а потім би все одно покалічив, бо гладіолус.

І наостанок. Не думайте, що все так візьме і само-собою вирішиться. Платіть податки, але вимагайте за свої гроші того, що ви маєте отримати. Будьте мужні і нетерплячі до неналежного відношення держави до себе. Тому що ви її годуєте, а не навпаки.

Дякую за увагу.