Що відбувається з пластиком після того, як ми його викидаємо? Чи справді він зникає? І наскільки далеко можуть поширюватися мікро- та нанопластикові частинки? Ці питання стали центральними під час латиноамериканської прем'єри документального фільму «Нанопластик. Загроза життю», яка відбулася у Болівії.
22 квітня 2026 року, у Міжнародний день Матері-Землі, стрічку показали в кампусі Ла-Пас Болівійського католицького університету «Сан-Пабло». Захід також був приурочений до 60-річчя університету.
Документальний фільм створений Глобальним дослідницьким центром АЛЛАТРА (ГДЦ АЛЛАТРА). У ньому зібрані наукові дослідження з різних країн світу щодо потенційного впливу мікро- та нанопластику. Матеріал поданий у доступному науково-популярному форматі.
Хто зібрався на прем'єрі
Подія об'єднала представників академічного середовища, державних структур, медичних та наукових установ, а також громадських організацій.
Серед учасників були представники керівництва Болівійського католицького університету «Сан-Пабло», Центру досліджень у галузі точних наук та інженерії (CICEI-UCB), Центру досліджень у галузі води, енергетики та сталого розвитку (CINAES-UCB), Інституту прикладних досліджень (IIA), Міністерства освіти, Інституту нейророзвитку дитини (INDI) та Глобального дослідницького центру АЛЛАТРА.
Вечір відкрила Хімена Перес Аренас, ректор кампусу Ла-Пас Болівійського католицького університету. У вступному слові вона наголосила на глобальному та етичному значенні теми.
Особливу увагу ректорка приділила потенційному впливу нанопластику на здоров'я людини та планету. У контексті Дня Матері-Землі вона також підкреслила значення наукових досліджень і пошуку глобальних рішень як важливої складової захисту життя.
Фільм уже отримав міжнародне визнання
Прем'єра в Болівії стала черговим етапом міжнародного поширення документального фільму.
За інформацією Глобального дослідницького центру АЛЛАТРА, від початку 2026 року стрічка «Нанопластик. Загроза життю» отримала низку нагород і була представлена на міжнародних кінофестивалях.
На Mannheim Arts and Film Festival фільм отримав нагороди у категоріях «Найкращий художній фільм про здоров'я та медицину» та «Найкращий художній фільм про довкілля та клімат».
На London Independent Film Awards стрічка перемогла в номінації «Найкращий документальний фільм», а на Latitude Film Awards отримала золоту нагороду за найкращий художній документальний фільм.
Також фільм отримав нагороду «Найкращий документальний фільм» на Eastern Europe Film Festival, відзнаку в категорії «Художній документальний фільм про довкілля» на Nature Without Borders International Film Festival та сертифікат нагороди від Cine Paris Film Festival у червні 2026 року. Офіційна сторінка фільму також містить інформацію про подальші фестивальні відзнаки.
За словами Гресії Моліни, координаторки Глобального дослідницького центру АЛЛАТРА в Болівії, документальний фільм також було подано для участі у 13-му Міжнародному фестивалі зеленого кіно (FICV 2026), організованому Фондом «Друзі природи» (FAN Bolivia).
Нанопластик: частинки, які можуть потрапляти в організм
Одна з ключових тем фільму — поширення мікро- та нанопластику в навколишньому середовищі та потенційні наслідки цього процесу.
У документальній стрічці розглядаються наукові дані, згідно з якими нанопластики — частинки, менші за багато вірусів, — вже виявляються у крові, плаценті та мозку людини.
Автори також розглядають можливий вплив таких частинок на імунну систему, когнітивні функції та розвиток нервової системи.
Окремий блок присвячено екологічним і кліматичним процесам, зокрема можливому впливу мікро- та нанопластику на теплообмін в океанах.
Важливий момент полягає в тому, що пластик після потрапляння у довкілля не просто зникає. Він поступово руйнується та фрагментується на дедалі дрібніші частинки, які можуть поширюватися між різними природними та біологічними системами.
«Ця зустріч допомогла привернути увагу до критичних проблем»
Паола Альвізурі, дослідниця Центру досліджень водних ресурсів, енергії та сталого розвитку (CINAES-UCB) та лауреатка кількох національних і міжнародних нагород за академічні дослідження, зазначила:
«Документальний фільм „Нанопластик. Загроза життю“, створений Глобальним дослідницьким центром АЛЛАТРА, ознаменував собою поворотний момент у діалозі про воду, здоров'я та майбутнє нашої планети. Ця зустріч допомогла привернути увагу до критичних проблем, зокрема тих, що пов'язані з якістю води, водночас підкресливши цінність води як джерела життя, культури та нашого майбутнього».
Вона додала:
«Документальний фільм представляє складну проблему у доступній та переконливій формі, спонукаючи нас переглянути наші стосунки з матеріалами та їхнім впливом. Такі ініціативи посилюють роль науки та міжнародної співпраці у досягненні значущих змін. З огляду на екологічну кризу, цей фільм слугує одночасно попереджувальним сигналом і можливістю діяти свідомо та відповідально, щоб захистити життя».
«Кожен фрагмент мікропластику розповідає історію споживання та відповідальності»
Поль д'Абзак, доктор філософії з хімії води та мікробіології, викладач і дослідник CICEI-UCB, назвав прем'єру важливою віхою у підвищенні обізнаності про проблему пластикового забруднення.
«Прем'єра документального фільму „Нанопластик. Загроза життю“ в Болівійському католицькому університеті „Сан-Пабло“ є важливою віхою у підвищенні обізнаності про екологічні проблеми, з якими ми стикаємося. Як дослідник у цій галузі, я вважаю, що привернення уваги до загрози, яку становлять мікро- та нанопластики, присутні в нашому навколишньому середовищі — у воді, повітрі, ґрунті, живих організмах та їжі — є терміновим кроком до дій».
Він також сказав:
«Кожен фрагмент мікропластику розповідає історію споживання та відповідальності. Ми вже не просто спостерігачі цієї ситуації; вона безпосередньо впливає на нас. Я хотів би висловити глибоку вдячність Глобальному дослідницькому центру АЛЛАТРА за просування цієї ініціативи. Ця співпраця стала можливою завдяки діалогу, який розпочався під час візиту Марини Овцинової, президента АЛЛАТРА, до керівництва Болівійського католицького університету „Сан-Пабло“, і відображає відданість університету розвитку науки, освіти та проектів, що мають суспільне значення».
Марсело Моліна Сілва, доктор інженерних наук та координатор Інституту прикладних досліджень (IIA), наголосив на необхідності подальшого поглиблення співпраці між АЛЛАТРА та Болівійським католицьким університетом «Сан-Пабло».
За його словами, така взаємодія могла б об'єднати різні напрями досліджень — зокрема поведінкові та соціально-економічні науки — і допомогти подолати розрив між фундаментальними дослідженнями та практичними рішеннями.
Що нанопластик може означати для дітей?
Ще один важливий аспект дискусії стосувався дітей та нейророзвитку.
Представники Інституту дитячого нейророзвитку (INDI) звернули увагу на можливий зв'язок між факторами навколишнього середовища, здоров'ям дітей та розвитком нервової системи.
«Сьогодні, у День Землі, ми відвідали дуже особливий захід… Презентація документального фільму „Нанопластик. Загроза життю“ пропонує глибокий погляд на невидиму, але дуже актуальну проблему, яка хвилює кожного з нас. […] Ці крихітні частинки вже присутні в наших тілах… і так, вони також впливають на нейророзвиток. […] Турбота про планету також означає турботу про здоров'я та майбутнє наших дітей».
Д-р Хосе Антоніо Муньос, дитячий невролог і директор INDI, наголосив на необхідності комплексного підходу:
«Не може бути здоров'я без освіти, а освіти без здоров'я. Наше завдання — вийти за межі наших звичних сфер роботи та взаємодіяти з ширшою спільнотою. Наше найбільше прагнення — розвивати системи освіти та охорони здоров'я, які реагують на потреби суспільства».
Гресія Моліна продовжила цю думку:
«Одних лише добрих намірів недостатньо. Без чітких наукових знань та пріоритетних дій не може бути справжнього здоров'я та благополуччя. Тепер ми знаємо, що нанопластик […] може долати такі бар'єри, як гематоенцефалічний бар'єр, досягати мозку та впливати на чутливі процеси, включаючи нейророзвиток. […] Наукова комунікація — це не варіант, а необхідність. […] Нам потрібно вийти за межі ізольованих ініціатив і перейти до інформованого, залученого та активного суспільства, здатного колективно вирішувати проблеми, які більше не стосуються окремих груп, а людства в цілому».
Чи потрібно змінювати підхід до інклюзивної освіти?
Про потенційні наслідки екологічних факторів для освіти говорила й Карла Камперо Варгас, генеральна директорка з питань спеціальної освіти Міністерства освіти Багатонаціональної Держави Болівія.
Її участь підкреслила необхідність міжсекторального підходу до питань, які можуть стосуватися навчання, нейророзвитку та загального добробуту дітей.
На заході вона заявила:
«Документальний фільм „Нанопластик. Загроза життю“ важливий для сфери освіти, оскільки він показує, як фактори навколишнього середовища, які часто залишаються непоміченими, можуть поступово впливати на здоров'я, нейророзвиток та загальне благополуччя дітей та підлітків. У контексті сучасних викликів у забезпеченні права на інклюзивну освіту фільм допомагає розширити традиційне розуміння інвалідності та труднощів у навчанні, показуючи, що освітні процеси не можна відокремити від нових екологічних, медичних та соціальних факторів».
Вона також зазначила:
«Це також підкреслює необхідність зміцнення систем освіти за допомогою превентивного, міжсекторального та інклюзивного підходу, що підтримується дослідженнями, раннім виявленням, відповідною освітньою адаптацією та державною політикою, що базується на доказах, щоб ми могли своєчасно реагувати на нові умови, які можуть вплинути на навчання та повноцінну участь учнів».
І додала:
«Як орієнтир для майбутніх дій, документальний фільм підкреслює важливість міжвідомчої співпраці в галузі освіти, охорони здоров'я та захисту довкілля; просування досліджень факторів, що впливають на розвиток дитини; та включення превентивних підходів і принципів універсальної доступності до політики інклюзивної освіти».
Пластик не зникає. Він стає меншим
Представник АЛЛАТРА у Латинській Америці та Карибському басейні Хосе Ріос запропонував переосмислити саме поняття пластикового забруднення.
«Цей документальний фільм не просто дивитися... а засвоїти. Деякі істини неприємні, проте вони єдині, які можуть по-справжньому змінити нас. Хоча наука чітко показує, що відбувається — у воді, у повітрі, у наших тілах і на планеті — ми продовжуємо жити так, ніби нічого не відбувається. Ми звикли до поняття нормальності, в якому питання не заохочуються; до ідеї прогресу, яка не зважає на попередження; і до розмов про відповідальність, які не завжди супроводжуються готовністю дивитися проблемам в обличчя. І все ж, все пов'язано: те, що впливає на планету, впливає і на нас. Можливо, справжній поворотний момент полягає не в тому, щоб відкрити більше... а в тому, щоб мати сміливість побачити проблему такою, якою вона є... Тому що лише тоді, коли розуміння закріпиться, можна розпочати змістовні дії».
Ріос наголосив: проблему не можна вирішити лише скороченням виробництва пластику. Причина проста — вже наявний пластик не зникає, а продовжує фрагментуватися.
Тому одним із наукових викликів залишається розуміння властивостей таких частинок, зокрема їхнього електростатичного заряду.
До проблеми долучається бізнес
Мікро- та нанопластик стає питанням не лише для науковців, медиків та екологів. Його дедалі частіше розглядають у контексті сталого розвитку, корпоративної відповідальності та інновацій.
У цьому контексті участь у першому круглому столі в Сендаї взяла Хімена Бехотегі, голова ради директорів Banco FIE SA та членкиня різних корпоративних рад. Разом із нею участь у заході брали президент АЛЛАТРА Марина Овцинова та Хіроші Ономура, який на той час обіймав посаду посла Японії в Болівії.
Хімена Бехотегі, яку Bloomberg Línea назвала однією з «50 жінок Латинської Америки, які зробили значний внесок» (2024), а MERCO включило до списку 100 лідерів з найвищою репутацією в Болівії, заявила:
«Планета стикається зі зростаючою та невидимою загрозою: мікро- та нанопластиком. Ці крихітні частинки постійно накопичуються у воді, яку ми п'ємо, повітрі, яким ми дихаємо, одязі, який ми носимо, і навіть їжі, яку ми їмо, тривожно інтегруючись у наш біологічний ланцюг. З огляду на наукові докази їхнього впливу, підвищення обізнаності про відповідальне використання пластику є важливим першим кроком. Однак нинішній виклик вимагає ширшого, заснованого на знаннях підходу, враховуючи, що існуючий пластик продовжуватиме фрагментуватися та матиме наслідки з часом. У цьому контексті важливо сприяти відповідальним діям на всіх рівнях, поєднуючи зміни в повсякденних звичках з підтримкою досліджень, інновацій та співпраці».
За словами Гресії Моліни, такий підхід демонструє, що бізнес-сектор також може бути активним учасником вирішення екологічних проблем.
Серед можливих практичних кроків вона назвала відмову від одноразового пластику, скорочення використання матеріалів та впровадження більш екологічно відповідальних альтернатив.
На її думку, взаємодія між наукою, кліматичною дипломатією та комплексним управлінням ризиками необхідна для пошуку реальних і сталих рішень.
Наука, держава, бізнес і суспільство: що далі?
Проблема мікро- та нанопластику не вкладається в рамки однієї галузі. Вона одночасно стосується довкілля, здоров'я, водних ресурсів, екосистем, кліматичних процесів, освіти та міжнародної співпраці.
Гресія Моліна зазначила, що фундаментальні дослідження, системи спостереження, моніторинг та аналіз, а також розробка технологій для зменшення впливу мікро- та нанопластику потребують більш відкритої, міждисциплінарної та скоординованої міжнародної співпраці.
Від болівійської прем'єри — до наступних показів
На завершення заходу Іван Ірасоке Тобіас, магістр інженерії та директор програми екологічної інженерії в Католицькому університеті Болівії «Сан-Пабло», наголосив на науковій основі фільму та необхідності конкретних дій у відповідь на забруднення, яке впливає не лише на довкілля, а й на здоров'я населення.
За словами Гресії Моліни, прем'єра стала результатом спільної роботи академічного керівництва Католицького університету Болівії «Сан-Пабло», місцевої та міжнародної команд АЛЛАТРА, волонтерів і фахівців, які займаються науковою комунікацією та просвітницькою роботою.
Моліна також повідомила, що документальний фільм поступово демонструватимуть у різних регіонах Болівії. Мета — підтримати освітні ініціативи, підвищити екологічну обізнаність та сприяти розвитку наукового діалогу.
Про АЛЛАТРА
АЛЛАТРА — міжнародна організація з дослідницьким центром у Сполучених Штатах — Глобальним дослідницьким центром АЛЛАТРА. Організація займається комплексним аналізом змін клімату та навколишнього середовища, дослідженням впливу мікро- та нанопластику, сприянням міжкультурній співпраці та захистом основоположних прав і свобод людини.
На знак визнання відданості справі захисту довкілля та збереження творіння АЛЛАТРА отримала Апостольське благословення від Його Святості Папи Франциска у 2024 році.
У 2025 році Його Святість Папа Лев XIV також дарував Апостольське благословення Президенту АЛЛАТРА та всім її волонтерам.
Матеріал підготовлено волонтерами АЛЛАТРА.
