Гленн Корн: російська пропаганда використовує історичні міфи, щоб впливати на суспільство та виправдовувати політику путіна
Чи можна перетворити історію на зброю?
На думку Гленна Корна, колишнього співробітника ЦРУ, — безумовно. І саме це, за його словами, відбувається в сучасній росії.
У другому подкасті АЛЛАТРА з Гленном Корном обговорили одну з найважливіших складових сучасної інформаційної війни — маніпуляції історичною пам'яттю.
Корн має понад 34 роки досвіду роботи в американських розвідувальних службах, дипломатії та сфері міжнародної безпеки. Понад два десятиліття він працював за кордоном — у Центральній та Південній Азії та на Близькому Сході.
Сьогодні він аналізує інформаційні кампанії та механізми політичного впливу, зокрема те, як російська пропаганда використовує історичні події для формування потрібного суспільного сприйняття.
Історія, яка мала б об'єднувати людей навколо фактів, у такому випадку перетворюється на інструмент політичної боротьби.
«Коли аудиторія не знає історії — нею дуже легко маніпулювати»
Однією з головних тем розмови стала стаття Гленна Корна «Забута історія, про яку москва не хоче згадувати».
Волонтер АЛЛАТРА Валерія Сміян звернула увагу на головну тезу публікації: москва не просто зберігає власну версію історії, а активно керує нею, спотворює окремі події та використовує історичну пам'ять як інструмент впливу.
Чому ж історія стала настільки важливою для кремля?
Гленн Корн пояснює:
«Ну, тому що, на мою думку, у кремлі розуміють, що у своїх інформаційних кампаніях вони можуть маніпулювати людьми, вони можуть створювати умови для ведення інформаційної війни, спотворюючи певні моменти історії. І коли аудиторія, до якої вони звертаються, з якою вони спілкуються, до кінця не знає історії, нею дуже легко маніпулювати.»
За словами Корна, він спостерігав за трансформацією російського історичного наративу протягом багатьох років — спочатку в Радянському Союзі, а згодом у росії.
Особливу увагу він приділяє тому, як у росії трактують події Другої світової війни.
Від відкритої дискусії 1990-х до переписування історії
Корн зазначає, що після розпаду Радянського Союзу у 1990-х роках у росії відбувалося значно більше відкритих дискусій про Другу світову війну.
Зокрема, обговорювалися пакт Молотова–Ріббентропа, рішення Сталіна укласти союз із Адольфом Гітлером і нацистською Німеччиною у 1939 році, а також роль Сполучених Штатів та інших союзників у перемозі над нацистською Німеччиною.
Окремо Корн згадує американську допомогу Радянському Союзу за програмою ленд-лізу.
«В 90-ті роки було багато розмов і багато поваги за те, що Сполучені Штати зробили в рамках програми „ленд-ліз“ та інших напрямків нашої допомоги Радянському Союзу.»
За його словами, на початку 2000-х ситуація змінилася.
«Усе це зникло на початку 2000-х років, коли володимир путін почав переписувати історію — не лише Другої світової війни, а й багатьох інших її періодів.»
На думку Корна, новий історичний наратив мав створити образ росії як держави, яку нібито постійно оточують вороги.
«росія оточена»: як формується образ зовнішнього ворога
Одним із ключових елементів такого наративу, за словами Корна, є твердження про постійну ворожість Заходу.
«І я думаю, що все це зроблено для того, щоб насадити уявлення, нібито росія оточена, перебуває в ізоляції, і що їй ніхто ніколи не допомагав, а весь Захід налаштований проти неї.»
Така картина світу, на його думку, може використовуватися не лише для зовнішньої пропаганди, а й для контролю всередині самої росії.
«І я вважаю, що ця логіка використовується для маніпулювання росіянами, щоб виправдати політику путіна щодо контролю над ними, обмежити їм доступ до Заходу, а також щоб спробувати відновити або збудувати заново залізну завісу, що існував до розпаду Радянського Союзу, і залякати людей, щоб змусити їх прийняти путіна та його політику, тоді як насправді ця політика не служить їхнім інтересам. Вона служить інтересам вузького кола осіб у кремлі.»
Таким чином, історичний наратив стає частиною значно ширшої системи інформаційного впливу.
Міф про те, що «росія самотужки перемогла»
Особливе місце в розмові посіла тема Другої світової війни.
Корн наголошує: величезні жертви народів Радянського Союзу не можна заперечувати. Але водночас не можна викреслювати внесок інших країн та народів, які воювали проти нацистської Німеччини.
За його словами, саме привласнення перемоги стало одним із прикладів історичного міфу, який використовується в сучасній пропаганді.
«І я хочу, щоб американці та люди на Заході розуміли й інші аргументи, які необхідно наводити, коли росіяни стверджують, що вони самотужки виграли Другу світову війну, що саме вони перемогли нацистську Німеччину. На мій погляд, це хибний наратив. Це історично невірно.»
Корн підкреслює, що пам'ять про загиблих має бути спільною і не може ставати монополією однієї держави.
«Ми ніколи, ніколи не повинні забувати про ті страждання, через які пройшли люди в росії та колишньому Радянському Союзі під час тієї війни. Але в Європі було багато інших народів, які також сильно постраждали, було принесено безліч жертв, і ми повинні з повагою ставитися до всіх цих жертв.»
На його думку, саме таке розуміння історії дозволяє протистояти спробам перетворити пам'ять про Другу світову війну на інструмент сучасної політики.
Україна і спроба виправдати агресію історією
Окремо Гленн Корн говорить про використання історичних аргументів для виправдання сучасної війни проти України.
У відео він зазначив:
«Він хоче відтворити російську імперію та Радянський Союз, виправдовуючи війну проти України; вони бомблять школи, бомблять лікарні, викрадають дітей. Для нас має значення те, що в 1991 році Україна була створена як незалежна держава.»
Ця теза стосується одного з ключових принципів сучасної інформаційної війни: минуле використовується для пояснення й виправдання сьогодення.
Якщо суспільству постійно повторювати певну версію історичних подій, вона поступово може сприйматися вже не як політична інтерпретація, а як беззаперечний факт.
Незнання історії — слабке місце для пропаганди
Ще одне важливе питання, яке порушили під час подкасту, — роль освіти.
Що може зробити суспільство, щоб не стати легкою мішенню для інформаційних маніпуляцій?
На думку Корна, відповідь значною мірою полягає у знанні історії.
«Якщо говорити про США, то як людина, що займається навчанням молодих американців, я вважаю, що нам потрібно краще викладати історію і дбати про те, щоб люди в нашій країні її знали.»
Логіка проста: якщо людина знає факти та історичний контекст, їй складніше нав'язати викривлену картину минулого.
«Знову ж таки, якщо вам подають інформацію, а ви не маєте глибоких знань з цієї теми, вами дуже легко маніпулювати.»
Саме тому, вважає Корн, історична освіта має бути важливою не лише для школярів чи студентів.
Вона потрібна молоді, старшому поколінню та політикам — усім, хто приймає рішення або формує громадську думку.
«Ми всі разом боролися проти цього зла»
Корн наголошує, що знання історії дає можливість критично оцінювати інформацію, яку людина отримує під час сучасних інформаційних кампаній.
«Коли ж ви знаєте факти, коли ви знаєте, що сталося насправді — візьмемо для прикладу ту саму Другу світову війну, — тоді ви можете заперечити й критично осмислити те, що вам нав'язують у ході пропагандистської кампанії або кампанії когнітивної війни.»
За словами Корна, важливо не заперечувати страждання російського народу під час війни, але й не дозволяти використовувати ці страждання для викреслення внеску інших союзників.
«Для них дуже важливо зрозуміти, що вони заплатили величезну ціну, але її заплатили й ми, й інші союзники, і що ми всі разом боролися проти цього зла. Розумієте?»
Він також зазначає, що аргументована розмова про історичні факти може бути ефективнішою за емоційне протистояння.
«З мого досвіду спілкування з росіянами, коли ти здатний так аргументувати, вони насправді поважають це і навіть певною мірою хочуть цього.»
Інформаційна війна починається з того, що ми пам'ятаємо
Наприкінці розмови Корн висловив занепокоєння тим, що значна частина американського суспільства недостатньо добре знає історію.
«На жаль, я бачу, що багато, занадто багато американців не знають історії. Вони просто сидять і пасивно слухають, і через це ними легко маніпулювати. І мені це не подобається.»
Ця проблема, однак, не обмежується Сполученими Штатами.
У світі, де інформаційні кампанії здатні поширюватися за лічені хвилини, історична пам'ять стає одним із важливих полів боротьби.
Хто контролює інтерпретацію минулого, той може впливати на те, як люди сприймають сьогодення.
Саме тому критичне мислення, знання історичних фактів та здатність перевіряти інформацію стають не просто освітніми навичками, а елементами інформаційної безпеки.
І, можливо, головне питання сьогодні звучить так:
якщо суспільство дозволяє переписувати власну історію, наскільки легко ним маніпулювати в майбутньому?
Дивіться повне інтерв'ю
Glenn Corn (Former CIA): How History Becomes a Tool of Information Warfare | ALLATRA
https://www.youtube.com/watch?v=JldCdP_CCKY
#АЛЛАТРА #ГленнКорн #ЦРУ #інформаційнавійна #пропаганда #росія #історія #ДругаСвітоваВійна #дезінформація #Україна
