Верховна Рада попередньо ухвалила законопроект, який виводить банки з правового поля України. Звісно, автори законопроекту кажуть, що його треба ухвалити, щоб врятувати державу від дефолту. Мовляв, його вимагає міжнародний валютний фонд, а без кредиту МВФ на Україну завтра чекає дефолт.

Та чи справді антибанківський законопроект врятує когось від дефолту? Насправді, — ні. Жодної загрози дефолту на сьогодні немає. Навіть у перспективі кількох років НБУ, Мінфін та радники Президента не розглядають можливість оголосити дефолт. Цього банально не потрібно.

За словами Олега Устенка, Радника Президента з економічних питань, оголошувати дефолт під час погодження співпраці з МВФ нелогічно. Ба більше, у резервах Нацбанку достатньо грошей, щоб обслуговувати сьогоднішні борги за умови економічної стабільності. Проте, всесвітня пандемія коронавірусу привела в Україну й іншу кризу – економічну.

То ж що робити Україні і чи ухвалювати закони, які вимагає МВФ?

По-перше, парламент має ухвалювати закони, які захищають людей, а не забирають останнє. І, звісно, треба домовитись з кредиторами про реструктуризацію зовнішніх боргів.

Загалом Україна заборгувала понад 83 мільярди доларів. З них 24 мільярдів доларів Україна повинна віддати до 2022 року. Цьогоріч ми вже виплатили понад 5 із 17 мільярдів доларів боргів.

«Антибанківський» закон, який влада називає «антиколомойським», жодним чином не впливає на борги України. Цей документ робить дві речі:

1) легалізує банкопад, який організував Нацбанк у 2015 році. Нагадаю, тоді влада знищила 105 банків, у яких брали кредити та зберігали свої гроші сотні тисяч малих та середніх підприємців. Штучний банкопад знищив середній клас в Україні, а не тільки банківські установи;

2) перетворює Нацбанк на монстра, який стоїть вище судової системи України. Якщо закон ухвалять в цілому, то влада не буде брати до уваги рішення судів, які визнають, що НБУ незаконно ліквідував банк.

Якби автори законопроекту називали речі своїми іменами, тоді б ніколи парламент не ухвалив антибанківський закон. Людям просто запаморочили голову назвою одного банку, хоча в законі про нього взагалі не йдеться.

Чим більшу кількість поправок подали нардепи до законопроекту – тим довше вдасться відтягнути його ухвалення. Скажу більше, 16 тисяч поправок до антибанківського закону – це свого роду апарат ШВЛ для банківського сектору. Цілком вірогідно, що парламент провалить фінальне голосування по законопроекту і вдасться врятувати гроші людей.

Незважаючи на розгляд окремих законопроектів, Уряд повинен проводити переговори з нашими кредиторами. Уряд має домовитись про кредитні канікули для України на два – три роки та розтягнути борг на 20 – 30 років. Тоді ми зможемо використати понад 20 мільярдів доларів, щоб підтримати економіку та врятувати людей.

Україна має використати період кризи, щоб зміцнити економіку.

Ми маємо підтримати промисловість і підприємства, які мають закриті ланцюжки виробництва. Це дозволить Україні покрити внутрішній попит на товари, які ми раніше імпортували. А коли забезпечимо внутрішній попит – зможемо продавати їх за кордон. В основному мова йде про підприємства аграрного, гірничо-металургійного комплексу та важкого машинобудування.

Якщо Уряд буде діяти виважено та фахово – Україна вийде з кризи сильною та заможною. Якщо ж влада продовжить танцювати під дудку іноземних олігархів, тоді ми можемо і не витримати випробування кризою.

Сергій Биков,

Голова аналітичного центру ІНПОЛІТ