Минулого року я писала про особливості 8 березня в США, навіть про те, що в цей день квіти додатково не з'являються в крамничках. Цього року після свята я активно закликаю вас зробити щось, що зробить життя жінок кращим — і це знову не про квіти або цукерки.
Можете брати приклад з представників мого покоління. Мені 15, я мешкаю в невеличкому місті в США і на Міжнародний жіночий день я лобіювала за прийняття Equal Rights Amendment (ERA) — поправки в Конституцію США, яка закладе основу для майбутніх законів про рівноправ'я. Тільки 10 країн в світі мають закони, які дають жінкам повні та рівні права і, нажаль, ані США, ані Україна не є серед цих країн: Конституція США – це все ще "boys only club" (тобто «клуб тільки для хлопчиків»). Тому ця тема дуже важлива.
Лобізм в фільмах показують як бізнес дорослих білих чоловіків, які в прокурених лобі, ресторанах чи кабінетах домовляються з політиками про щось, щоб зробити життя звичайних людей набагато гіршим. Мій лобізм виглядає сильно по-іншому: разом з 100 молодими людьми із 30 районів Америки, від Каліфорнії до Алабами, ми зустрічалися зі членами Палати Представників та сенаторами, щоб закликати їх підтримати ERA під час голосування наступного тижня. Я зустрічалася з сенатором штату Меріленд Крісом Ван Холленом та його радниками.
Історія рівноправ'я жінок та чоловіків в Америці дуже цікава: в 1920 році після десятирічних зусиль та протестів суфражисток білі жінки нарешті отримали права голосу. Вже в 1923 році Аліс Паул представила в Конгрес текст Equal Rights Amendment, щоб права жінок були закріплені в Конституції. Аліс Паул була однією з найпроблемніших феміністок: вона хотіла права лише для заможних білих жінок, як вона сама, і була активно проти темношкірих жінок та іммігрантів. Тоді Її закон повністю провалився, і знову заговорили про Equal Rights Amendment лише в 1960-1970і під час другої хвилі фемінізму.
Рух в 70-і був більш інклюзивним, але й він не ставив за мету боротися за права жінок із ЛГБТ спільноти або women of color («не білих" жінок). Як результат Equal Rights Amendment отримало набагато більше підтримки у політиків: Поправка була знову запропонована у 1971 році конгресвумен Мартою Гріфітс, підтримана Палатою представників у жовтні 1971 та Сенатом – в березні 1972 року (майже 50 років тому).
Але все ж таки цих зусиль виявилось недостатньо – за 5 статтею Конституції США зміни в Конституцію повинні бути ратифіковані штатами. Були встановлені граничні строки ратифікації, та незважаючи на підтримку 3 наступних президентів – Річарда Ніксона, Джеральда Форда та Джимі Картера тільки 35 з 38 необхідних штатів підтримали зміни, а пізніше навіть 5 штатів відкликали свою підтримку під впливом консервативних рухів за підтримку "традиційних цінностей". На тому й завершилася та спроба змін у 70і.
І от зараз третя хвиля фемінізму — найінклюзивніший рух, який не тільки бореться за права всіх жінок, але й всіх маргіналізований гендерів, а також враховує інтерсекціональність — аналітичну основа для розуміння того, як аспекти соціальної та політичної ідентичності людини поєднуються, створюючи різні способи дискримінації та привілеїв.
Багато активістів і не думали про Equal Rights Amendment зараз, поки в 2017 Невада не проголосували за прийняття цієї поправки, а потім штат Іллінойс прийняв її, і в 2020 Вірджинія — останній штат, який потрібен для ратифікації Equal Rights Amendment підтримали цю поправку.
Суди одразу сказали, що голоси цих штатів не враховуються, тому що вони свої рішення прийняли після граничних строків ратифікації поправки. Саме тому наступного тижня в Конгресі будуть голосувати за продовження цього deadline, і я була серед тих, хто за це лобіював! Цей День лобізму ERA організовувала одна із організацій, з якою я працюю — Generation Ratify. Ми повністю студентська організація, яка всього за два роки отримала більше 500 членів в Slack та тисячі підписників в Інстаграм.
Ви можете запитати, як біля 100 студентів, більшості з яких 14-20 років, можуть займатися лобізмом на самому високому рівні? І я зможу легко відповісти — три великі речі, які роблять наш лобізм ефективним: дослідження які ми робимо, наші персональні історії та наш досвід.
Під час підготовки ми зібрали велику кількість інформації та статистики про рівноправ'я в Америці, а також організували 2-годинний семінар для всіх учасників на цю тему. В студентській організації Generation Ratify є відділ "Policy", який займається переглядом всіх законів, які поступають в Конгресс, ми аналізуюємо його вплив на жінок і приймаємо рішення підтримувати або боротися проти цього закону. Так що ми йшли на зустріч повністю озброєні статистикою та фактами, і були підготовлені відповідати на будь-які питання людей, з якими ми зустрічалися.
По-друге, в багатьох із нас є персональні історії та причини, чому рівноправ'я важливо для нас. Політики кожного дня читають тони матеріалів та статистики про закони, але вони не знають історії кожного з своїх виборців. Саме тому "pathos" (який звертається до емоцій аудиторії та викликає почуття) — велика частина нашої промови. Серед людей в моїй групі є дівчата, які пережили насильство, але не змогли отримати допомогу від держави; працьовиті дівчата, які дуже бояться, що вони будуть отримувати нижчу зарплату просто тому, що вони жінки; дівчата, які хочуть побудувати велику сім'ю і бути успішною, але їх вчителі, професори та перші роботодавці вже дали пораду обрати одне із двох: успішну кар`єру або щасливу родину.
Останнє і саме цікаве — майже у всіх нас вже є досвід лобізму, і ми вже звикли до розмов з депутатами або чиновниками різних рівнів – від міста та округа до штату або національного рівня. Наприклад, в мене за останній місяць було три досвіду лобізму на різних рівнях уряду (всі були віртуально в Zoom, але це не є проблемою):
- Через клуб, який я та моя подруга заснували, ми зустрілися з директором нашої школи для невеликої сесії лобізму. Наш шкільний район знаходиться в активній дискусії щодо присутності поліції в школі: батьки вважають, що поліція важлива, щоб оберігати безпеку їх дітей (статистично це є неправдою), а активісти хочуть їх прибрати, тому що статистика показує, що поліція таргетує набагато більше темношкірих учнів ніж білих. Наш директор підписав лист з усіма іншими директорами, які підтримують поліцію в школах. Саме тому на зустрічі з ним ми показали статистику і запросили членів нашого клубу, щоб вони розповіли про свої досвід з поліцією в школі. Ми сподіваємось, що як результат, наш директор відкликає свій підпис або навіть виступить проти.
- Нещодавно один із представників в Конгресі нашого штату запропонував закон, який би прибрав права студентських лідерів на радах освіт, про яких я вже писала. Я сама записалася на слухання цього закону в комітеті і мала 3 хвилини публічного виступу в Конгресі штату, під час яких пояснила чому цей закон абсолютно жахливий. В результаті мого та ще кількох виступів, комітет проголосував проти цього закону.
- В кінці лютого я разом з студентським самоуправлінням свого району зустрічалася з нашими представниками в Конгресі штату Меріленд (Maryland General Assembly) і лобіювала за прийняття 4 законів: за надання безкоштовних предметів гігієни в усіх туалетах публічних шкіл штату Меріленд; за відмову від наявності поліції в школах Меріленду; за закон про клімат та карбоновий податок в штаті; та за дозвіл на 3 пропуски школи щороку для громадянської діяльності студентів, такої як протести, пікети тощо. Всі ці закони дуже важливі та мені персонально дуже імпонують, та за підтримку цих закони проголосувала студентська рада нашого округу. Усі політики, з якими я зустрічалась, висловили свою підтримку цих законів та планують за них проголосувати в наступні дні/тижні.
Тому ще раз скажу: 8 березня – це не про квіти або цукерки. Це про постійне (і не тільки в цей день) та активне відстоювання прав людей, це про кроки, які всім нам потрібно робити для побудови рівноправного суспільства, в якому поважаються люди іншого гендеру або статі, іншої релігії, віку або сексуальної орієнтації.
І я закликаю вас робити це кожного дня, а не тільки на початку березня. А підліткам можу процитувати слова з одного з тренінгів з лобізму: "якщо ви хоч раз сильно просили своїх батьків про щось, в вас вже є базові навички лобізму". Тепер просто зробить наступний крок – від цього кроку залежить майбутнє нашого рівноправного суспільства.
