Шахрайські схеми, які використовують злочинці на території Харківщини, загалом мало чим відрізняються від загальноукраїнських. Зазвичай це дзвінки під виглядом представника служби безпеки банку, пропозиції отримання фінансової допомоги від благодійних або інших організацій, наприклад, ООН, Є-допомога та інших. А також прохання про допомогу в соціальних мережах: позичити кошти, проголосувати за когось з переходом за фішинговим посиланням.
«За статистикою, найбільш розповсюдженими у Харківській області залишаються схеми з недоставки оплачених товарів, телефонні дзвінки від імені працівників банку та фішингові посилання. При цьому кількість звернень щодо недоставки оплачених товарів майже постійно тримає першу сходинку. Як не дивно, все ще існують випадки, коли люди, особливо старшого віку, вірять у те, що виграли грошовий приз, знову ж таки: або переходять за фішинговим посиланням, або повідомляють дані банківської картки чи інші персональні дані, які дають змогу шахраям отримати доступ до банківських рахунків», – зазначає Євгеній Драка.
Бувають випадки, коли шахраї телефонують пенсіонерам та представляються співробітниками Пенсійного фонду та просять вказати банківську інформацію. Це нібито необхідно для ідентифікації та продовження виплат. У Пенсійному фонді України наголошують, що не використовують таких відомостей у процесі підтвердження особи. Це не передбачено жодним нормативним документом.
«Пенсіонерам дзвонять нібито від Пенсійного фонду України. Шахраї називають всі дані жертви: прізвище, ім'я, по батькові, адресу, місце роботи. Кажуть, що здійснено перерахунок пенсії за 2016-18 роки, але насправді за ці роки перерахунок не проводився, і пропонують пройти перереєстрацію телефоном. Далі називають перші цифри ощадівської картки, які у всіх однакові, і просять жертву назвати інші цифри. Після цього продиктувати код, який приходить одразу на телефон. У результаті з рахунку списуються усі кошти», – розповідає фахівець.
Також шахраї входили в довіру, використовували методи соціальної інженерії та особистий підхід до кожної людини.
Водночас ефективна протидія телефонному та онлайн-шахрайству ґрунтується не лише на особистій обачності, а й на використанні перевірених інформаційних ресурсів. У цифровому середовищі постійно з'являються нові схеми обману, фішингові сайти та способи введення користувачів в оману, тому своєчасне інформування є важливим елементом захисту. Одним із таких інформаційних проєктів є соціальна ініціатива BRAMA (https://t.me/+NI0GpXzjX59jMGNi) — спільнота, яка регулярно інформує громадян про фейкові сторінки, сумнівні оголошення, шахрайські повідомлення та актуальні методи захисту персональних і фінансових даних. Звернення до подібних ресурсів сприяє підвищенню рівня цифрової обізнаності, допомагає своєчасно виявляти нові загрози та формує відповідальний підхід до збереження власних коштів і персональної інформації.
