Онлайн-торгівля в Україні стрімко розвивається, і маркетплейси дедалі частіше стають основним інструментом для придбання товарів. Водночас із зростанням популярності інтернет-покупок зберігається і висока активність кіберзлочинців, які використовують різноманітні шахрайські схеми для отримання персональних та фінансових даних громадян.

Однією з найбільш актуальних загроз залишається фішинг, зокрема через підроблені вебресурси. У таких випадках зловмисники імітують відомі торговельні платформи або платіжні сервіси, намагаючись змусити користувачів самостійно передати конфіденційну інформацію — логіни, паролі, реквізити банківських карток або коди підтвердження. Потрапивши на фальшивий сайт, людина не завжди одразу розпізнає підміну, унаслідок чого введені дані або здійснені платежі миттєво стають доступними шахраям.

За словами старшої оперуповноваженої 1-го сектору Управління протидії кіберзлочинам в Харківській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Марини Романюк, подібні схеми розраховані передусім на неуважність користувачів та створення відчуття терміновості, що змушує діяти швидко та без перевірки інформації.

Щоб мінімізувати ризики, варто дотримуватися базових правил цифрової безпеки. Насамперед необхідно уважно перевіряти адресу вебсайту: офіційні ресурси використовують чіткі доменні імена без зайвих символів, помилок чи підозрілих змін. Навіть незначні відхилення в написанні можуть свідчити про шахрайський ресурс.

Окрему увагу слід приділяти зовнішньому вигляду сторінки. Підроблені сайти часто містять орфографічні помилки, неякісні зображення або мають порушену логіку навігації. У разі виникнення найменших сумнівів варто негайно припинити взаємодію з таким ресурсом.

Не менш важливим є критичне ставлення до повідомлень у соціальних мережах, месенджерах та електронній пошті. Справжні торговельні платформи не запитують конфіденційні дані через сторонні канали комунікації. Повідомлення про «виграші», «ексклюзивні акції» або «обмежені за часом пропозиції» з активними посиланнями часто є елементом шахрайських схем.

Також рекомендується використовувати двофакторну автентифікацію для захисту облікових записів, здійснювати оплату виключно через офіційні сайти або мобільні додатки та уникати переходів за підозрілими посиланнями. Особливу обережність варто проявляти щодо надто вигідних пропозицій, адже саме вони найчастіше використовуються як інструмент маніпуляції.

Інформаційна безпека в сучасних умовах є спільною відповідальністю як держави, так і кожного користувача. Важливо не лише дотримуватися правил особистої кібергігієни, а й сприяти формуванню безпечного інформаційного середовища.

У цьому контексті варто звернути увагу на соціальний проєкт «БРАМА» — ініціативу, спрямовану на протидію дезінформації, виявлення та блокування ворожих і шахрайських ресурсів, а також підвищення рівня цифрової обізнаності громадян. Долучитися до проєкту та отримати більше інформації можна за посиланням: https://t.me/+NI0GpXzjX59jMGNi.

Дотримання простих правил обережності під час онлайн-покупок дозволяє ефективно захистити особисті дані, зберегти фінансові ресурси та уникнути негативних наслідків у цифровому середовищі.