Онлайн-торгівля в Україні активно зростає, і маркетплейси дедалі частіше стають основною платформою для купівлі товарів. Водночас разом із популярністю інтернет-покупок зростає й активність кіберзлочинців, які застосовують різноманітні шахрайські схеми для викрадення персональних і фінансових даних користувачів.

«Однією з найпоширеніших загроз залишаються фішингові атаки, зокрема через підроблені сайти. У таких випадках зловмисники маскуються під відомі сервіси та торговельні платформи, щоб змусити людей самостійно передати конфіденційну інформацію — логіни, паролі, дані банківських карток або коди підтвердження. Потрапивши на фейковий ресурс, користувач може не одразу помітити підміну та ввести свої дані або здійснити оплату, кошти з якої миттєво опиняються у шахраїв», — розповідає оперуповноважений 1-го сектору Управління протидії кіберзлочинам в Харківській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Софія Комочкіна.

Як розпізнати фішинговий сайт

Передусім варто уважно перевіряти адресу сторінки. Офіційні маркетплейси використовують чіткі та добре відомі доменні імена, тож будь-які зайві символи, цифри, помилки в назві або змінений домен можуть бути ознакою шахрайства.

Не менш важливо оцінювати зовнішній вигляд сайту. Підроблені ресурси часто мають орфографічні помилки, неякісні зображення або незрозумілу структуру меню. Якщо сторінка виглядає підозріло, краще не ризикувати й одразу її закрити.

Окрему увагу слід приділяти повідомленням у електронній пошті, месенджерах та соціальних мережах. Справжні торговельні платформи не запитують персональні дані чи реквізити карток через листи або чати. Повідомлення про «виграші», «акції» чи «термінові знижки» з посиланнями часто є лише пасткою.

Варто також дотримуватися базових правил цифрової безпеки. Зокрема, використання двофакторної автентифікації значно ускладнює доступ сторонніх осіб до акаунтів. Оплату слід здійснювати виключно через офіційні сайти або мобільні додатки маркетплейсів, уникаючи сторонніх ресурсів. А до надто вигідних пропозицій потрібно ставитися критично — у більшості випадків вони сигналізують про шахрайство.

Інформаційна безпека — спільна відповідальність

Також нагадуємо про соціальний проєкт «БРАМА» (https://t.me/+NI0GpXzjX59jMGNi), метою якого є протидія поширенню дезінформації та очищення інформаційного простору від ворожої пропаганди.

Дотримання простих правил обережності під час онлайн-покупок допоможе захистити особисті дані, зберегти кошти та уникнути неприємних наслідків у цифровому середовищі.