«Селянин Іван заздрить своєму сусіду Борису,
тому що в нього є коза. До Івана приходить
фея і він загадує що? Щоб в Бориса коза здохла»
Д. Лендіс «Багатство і бідність народів»
На порозі імовірного економічного «шторму» українські громадяни через низький рівень фінансової грамотності насправді про кризи і чорних лебедів читатимуть лише у стрічках новин. Більша частина населення не відчує значних стресових ситуацій бо:
А. немає ресурсу щодо якого є ризик втрати і
Б. державний апарат в період кризи активно підтримує економічно беззахисний сегмент населення (а на це є безліч причин, які варта обговорити окремо).
Отож є дві новини. Перша уявно хороша: більша частина населення країни суттєвого удару по сімейному бюджету не відчує. А друга недобра – погано що не відчує, оскільки це означає що сімейний бюджет пустий.
В чому ж проблема? Чому середньостатичний українець не є держателем цінних паперів модних компаній? Чому не має збережень у приватних пенсійних фондах, не думає про старість і формат виживання за 100 баксів в місяць? Чому не придбає облігації державні, комунальні чи приватних компаній? Чому не цікавиться фондовим ринком (зрештою як і ринок не цікавиться українцем)?
Дискутувати можна багато, цілі томи історій різних країн описані на тисячах сторінок типу «чому занепадають нації» і «про успішний успіх». Але це все теорії.
ЩО Ж ПОТРІБНО ЗНАТИ, АБИ ВИ НАРЕШТІ ВІДЧУЛИ СЕБЕ ЗАМОЖНИМИ ВЛАСНИКАМИ?
Нижче 5 коротких тез, з яких я почну свою серію розмов про фінансову грамотність, про спосіб примноження в декілька разів власного капіталу (не змінюючи при цьому роботодавця) і про вашу щасливу старість на мальовничому сонячному піщаному пляжі океанського острова.
1. Відомо це нам чи ні, проте ринки переповнені фінансами, фінансовими інструментами (часто складними), кредитами, депозитами, інвестиціями, акціями, облігаціями та всякими іншими модними фішками, значення назв яких розуміють умовно від 2 до 10 % дорослого населення України
Все це є продуктом розвитку ринку. Я створюю продукт, бачу на нього попит, приймаю рішення про масштабування. Що мені для цього потрібно? Гроші.
Далі я і мої креативні фінансові консультанти розробляють схеми залучення цих коштів у моє перспективне виробництво методом випуску якихось боргових паперів, акцій чи шляхом прямого продажу прав на мій бізнес потенційному інвестору. Ці випущені мною документи далі і далі стають об'єктом продажу на ринку. Виникають нові професії, нові види цих цінних паперів, нові способи їх купівлі та продажу (оптом, в роздріб, з визначенням класу ризиків, цінний папір на цінний папір і так далі).
Все на базовому ринку крутиться навколо цього. Далі з ростом економіки все це масштабується до незвіданих форматів.
«Інвестиційна діяльність банків і розширення ринків корпоративних і державних облігацій дозволили нам мобілізувати ресурси і об'єднати ризик в безпрецедентних масштабах. Без подібного розвитку ми б досі жили у світі маленьких заводиків, які управлялися і фінансувалися б „Майстрами капіталістами“, які підтримувалися б неефективною владою.» Ха-Джун Чанг з книжки «Як влаштована економіка».
2.Фішкою цих всіх процесів є те, навколо чого конкретно відбувається «театр». Якщо моя компанія виготовляє тканинні сумки для купівлі продуктів і є бачення росту того ринку, то всі, хто в тій чи іншій формі інвестував у мій бізнес – в шоколаді. Якщо я продукую поліетиленові кульки, а в Раді висить проєкт із забороною їх використання в продуктових магазинах – ви в зоні ризику. Якщо я продаю стартап в якого немає ніякого майна (крім гарної розпіареної ідеї про те, що продукти можна носити в «кисневій хмарі») – значить інвестори придбали мильну бульбашка.
3. Так. СПЕКУЛЯЦІЇ це перше слово, яке спадає нам на думку при роздумах про фондові ринки (в українців ще й зі словом «піраміда»), але правда в тому, що якщо ми відкинемо макроекономічні інструменти для швидкого росту і будемо прикидатися що фондового ринку не існує – то є ризик, що будемо розвиватися до другого пришестя. А треба ж блискавично.
4. Чому мова не приватизаційний сертифікат вашої бабці? Не вірите більше у частки і паї, бо бабця за чаєм розповідала що це безвартісні папірці? Може щодо заводу «мікроприлад», де старенька пропрацювала півжиття, воно і так, проте папірці Apple - зовсім інше кіно. Цей трансльований бабусин страх більше неактуальний.
5. Незнання хайпових слів і процесів лякають вас? Але це не причина відмовлятися від заможності. Ваша сім'я, як і кожна українська, повинна будувати «фінансові мури». Ми маємо передати своїм дітям якісні знання про фінансову безпеку, про заощадження, збагачення і, безумовно, спадок. Тоді ми дійсно почнемо цікавитись економічними процесами, а не політичними трендами. Цей новий рівень принесе за собою нову відповідальність, проте це відповідальність ВЛАСНИКА, а цей статус однозначно окриляє. Станемо співучасниками української історії грандіозного успіху.
Отож культура інвестування в Україні це те, що має опанувати кожен із нас. Цей навик набутий, його можна навчитися.
До речі, у вересні 2019 року НБУ отримав мандат на підвищення інвестиційної грамотності українців. У Комплексній програмі розвитку фінансового сектору до 2020 року НБУ та Проєкті Стратегії розвитку фінансового сектору до 2025 року фінансова грамотність – ключовий компонент для зростання фінансового добробуту громадян.
Не надійтесь, що така програма принесе вам готові рішення, ми шукатимемо їх самостійно. Проте, вже безсумнівно – процес збагачення української нації і кожного грамотного в ній українця — розпочався.
