Кримський міст, росіяни вважали символом єднання РФ з Кримом. Ну, типу у гопніка трофей на золотому ланцюгу на шиї. Вибух на кримському мосту це удар по самому «нєзиблімому», по надійності та монументальності росії, у якої, як вони вважали, є право сильного віджимати все що заманеться. І мені пофіг хто втягнув той міст. Монументальність рухнула.
У відповідь на знищення монументальності, путін відповів ракетними ударами по цивільній інфраструктурі. По суті зробив те, що робить всі ці місяці. Альо, і це все? Це навіть якась хуйня, а не симетрична відповідь. Це я як Харків'янин кажу. Ми такого добра від мишебратьєв вже надивилися. Влупити по пішходному мосту в Києві у відповідь на вибух на кримському мосту? Імпотенція якась.
На жаль втрати є. На жаль втрати будуть. Нам з цим жити. До перемоги. Кожен з нас може стати наступним. Але в нас нема іншого вибору. Просто нема. Нам його не залишили. Або вижити та перемогти, або загинути. Як не в бою та під час спротива, то в катівні. Кожен сам вибирає для себе.
І ще, є позитивні моменти. Якби вони то все зробили в -20, було б гірше. А ще, маю надію, що до союзників дійде, що нам потрібна зброя яка може наносити ураження по ворожим аеродромам за 200+ км.
Тримаймо стрій, незламні.
