Зеленський підписав указ щодо забезпечення соціальних гарантій для ветеранів війни та сімей загиблих захисників України. «Вы рыбов продает? Нет показываем. Красивое». 
Так і цей Указ. Красівоє як і все що показує Зеленський. Загравання з ветеранської та патріотичною спільнотою. Бо єдине що він може гарно робити, то показувати. 
 Указ дуже красівий. І дуже потрібний. І мабуть навіть колись навіть запрацює. Але не зараз. І не в 22. І не в 23 році. Бо це гроші. Яких нема. І не буде. 
Бо Шмигаль заявив що вже зараз, в цьому році, грошей на соціалку не вистачить. Попри всі економічні «досягнення» влади. З ОВГЗ, з врожаями, з цінами на зерно та метал на світових ринках. Нема грошей на субсидії. На субсидії не вистачає 12 млрд гривень.  Заборгованість Міноборони за обов'язковими виплатами військовослужбовцям становить уже 1,5 мільярда гривень. А взагалі державний бюджет на 2021 рік «не врахував додаткову потребу оборонного відомства у 5,7 млрд. грн».
 Але і тим що є, розпоряджуються досить дивно. Недавно закупили гвинтівки «баррет», але без шомполів. А навіщо?
І таких прикладів маса. Я коли побачив зимові потреби трьох мехбргад, які збираємо кожної осені, мені стало погано. Я вже давненько таких дірок не бачив. Правда. Я дуже стараюся бути стриманим оптимістом, але не виходить. Особливо з урахуванням бюджету який спалили на святкування Дня Незалежності.
 Зеленський робить гарні жести в бік вояків, але не робить ніяких реальних справ. Це як рухи фокусника, що однією рукою відволікає увагу, а іншою вас обманює. А може наперсточника. Який не обманює, а найобує.
 Те що зараз відбувається на фронті, це результат дворічного керування людиною, яку Зеленський назначив на посаду, а потім заховав у РНБО на велику зарплатню. Просто звільнив і просто заховав утримуючи за наші з вами гроші. Хомчак в свою чергу позначав по вертикалі зручних та відданих йому людей, які не мають ініціативи, та не мають мужності приймати рішення. Попризначав людей без реального бойового досвіду. Людей, які зараз «відбувать номер» на ротації в ООС. Яким розвідка доповідає про те що розвертається ворожа батарея і може бути обстріл, а вони ігнорують, бо надіються що «нас ето не коснется». І зараз ми пожинаємо плоди цих призначень.
А ще росіяни дуже завзято почали показувати нам як стало гірше при главкомі Залужному. От при Хомчаку такого не було, а зараз майже щотижня обстрілюють КСП батальонів. І Зеленський ніяк не реагує. Зовсім. Бо на його думку він вже зробив все що потрібно. Зробив жест. Призначення. 
 Я розумію, що знаю не все. Я розумію, що мабуть є якісь закулісні міркування. Я розумію, що в нас загроза вторгнення і концентрація сил противника під виглядом навчань в Білорусі. Але просто мовчати на самому вищому рівні і нічого не робити не можна. Це деморалізує людей. На наших вояках зараз по суті тренуються російські військові. Спочатку заїхала група снайперів. Потім російські артилеристи відпрацьовували знищення управління батальйонів. А зараз судячи з усього заїхала партія ПТУРів списаних з російських складів. Раз в кілька років росіяни обновлюють запаси ПТРК на складах, а ті що списують утилізують «через ствол» на Донбасі та в Сирії. От зараз судячи по всьому заїхали ПТУРісти з великим запасом.
 Зараз ми всі, хто опікується армією, вимушені повиснути на шпагаті. 
Бо з одного боку дуже і дуже поганого прямо зараз, кожну неділю, кожного дня. Бо таких втрат давно не було. І ми розуміємо, що це примус до чогось Зеленського, та гра на контрасті з Хомчаком. Діяльність якого влаштовувала РФ. Навіщо треба було вбивати, витрачати ресурси, якщо руйнувалася армія системно з одного з самих високих кабінетів на повітрофлотському проспекту? Все йшло за їх планом. А може це примус Зеленського до політичної капітуляції. А може це такий план. Накачати безнадійністю, щоб суспільство згодилось погоджуватись на умови кремля. 
 Я не знаю. Я справді не знаю що зараз робити, як реагувати, та що казати. Бо я розумію, що для того щоб вирівняти ситуацію після двох років розвалу, Залужному потрібен час. Час і гроші. Озброєння, техніка. Попереводити безініціативних, та боягузів. Попризначати тих хто не боїться та вміє воювати. І зовсім не факт, що дадуть воювати тим хто вміє. І буде чим. Але болить зараз. І я правда не знаю що з цим робити.
Але я знаю, що на першій лінії в окопах все ті ж люди, які вже восьмий рік воюють за Незалежність. Люди, які тримають над нами мирне небо. І для них нічого не змінилося. То чи маємо ми моральне право опускати руки?
Думаю ні. Бо кардинальної зради не допустить воююче восьмий рік суспільство. А влада, то тимчасово. Або зміниться, або піде геть. А нам своє робити. Те що робили всі ці роки. Допомагати нищити окупантів.
Допомогти перемозі просто. Дякуємо всім хто допомагає. 
4731 2196 1942 3175
5168 7573 4764 2680
Донік Р