Я розумію, що багато хто образиться, але це реально — ідіотизм!
Це — не точка зору! Це — досить таки проста й залізна логіка.
Я навіть не чіпаю інші проблеми, типу сьогоденної вартості/конфліктності стосовно східних кордонів України і НАТО .
Умови пост-совка, масових міграцій і асиміляцій створили умови, коли в Україні дуже багато агентів впливу, реальних і потенційних симпатиків ворога-агресора.
Явні й неявні вороги України сидять майже у всіх ланках державного апарату.
Вони симпатизують одному з основних опонентів НАТО. Легко, швидко, у дуже багатьох місцях вони за потреби вербуються. ... Вони дуже легко інфільтруються на різні посади, бо — демократія.
Це знають всі! Союзники навіть бояться давати сучасні озброєння тому, що вони/інформація з дуже великою ймовірністю будуть через тиждень у ворога.
НАТО, це й так — досить такі вразливий консенсусний механізм стосовно прийняття рішень.
Давай туди ще українських військових/посадовців, коли гойдалки наших виборів, — самі не знаєте які.
І самі знаєте, які фігурують підозри про російських агентів впливу на вищих посадах в державі.
Прийняти рішення пустити таку Україну в НАТО, це, майже, похоронити саме НАТО, зробити його небезпечним, вразливим, незграбним і слабким.
Достьобувати політичних лідерів і посадових осіб країн-союзників цим абсолютно не реалістичним питанням, — це значить псувати міжнародні відносини, показувати себе дурником, провокувати людей на антипатію, роздратування і великі особисті незручності в кар'єрі. Створювати їм абсолютно непотрібні їхні внутрішні суперечності з електоратом і політичними колегами. Коротше, це — гарний спосіб шкодити Україні і щирим союзникам.
Механізм тут дуже простий. Іноземний політик заявляє що він підтримує Україну,... потім його вимушують публічно говорити, що він проти вступу України в НАТО. Виникає суперечність, котру більшість його електорату не зрозуміє (складна логіка). Далі такий політик, скоріш за все, буде просто уникати питань про Україну. Свідомо і надовго забуде про неї, щоб не нагадувати нікому і собі цей неприємний момент, з його особистою, начебто, не послідовністю.
Тобто отака системна компанія: «дайте мені публічну відповідь ви підтримуєте швидкий вступ України в НАТО чи ні», — це просто системна шкода інтересам України її дипломатичному статусу.
Така глупа шкідлива поведінка неодмінно веде до ситуації, типа: «в НАТО ми нікому „не потрібні“, тому „вимушені“ говорити з протилежним табором тиранічних режимів».
Можливе реальне і корисне співробітництво НАТО з Україною вимагає абсолютно унікального, нестандартного, уважного підходу. З чітким урахуванням цих можливих ризиків і загроз. У деяких питаннях, виключно, — на відстані витягнутої руки.
Але НАТО і тут, як колегіальний консенсусний блок не дуже здатний опрацьовувати згадані конкретні складні питання взаємодії. Багато глибоких механізмів можливі тільки на умовах великої секретності. Чи на умовах певної дистанції у взаємодії.
Позаблоковий зараз статус нам треба сприймати НЕ як «неповноцінний/другорядний», а як дійсно окремий статус важливого особливого партнера в особливо складних умовах.
Так Україні потрібно підвищувати рівень співробітництва з НАТО, і це більше стосується іміджу та статусу. Так, потрібно постійно обговорювати і зондувати МАЙБУТНІЙ ВСТУП ЯК ПЕРСПЕКТИВУ.
СТОСОВНО ДІЙ І СПРАВ Україні значно потрібніші якісні союзні близькі відношення з ОКРЕМИМИ найсильнішими країнами НАТО. У таких індивідуальних відносинах можна задіяти складні механізми інформаційної безпеки. З урахуванням реалій і ризиків. Це значно реальніше і простіше ніж колективні відносини на засадах загальної рівності, демократії і консенсусності.
І все це зараз є! І це потрібно свідомо розвивати і просувати, а НЕ ЛАМАТИ ЯКОЮСЬ НЕ РЕАЛІСТИЧНОЮ ДУРНЕЮ з балачками про швидкий рівноправний вступ до альянсу.
Так дійсно, можливі пару варіантів швидкого вступу України в НАТО. Але це можливо тільки за дуже особливих стратегічних ситуаційних тимчасових умов, які ЗАРАЗ АБСОЛЮТНО НІЯК НЕ НАЯВНІ.
Якщо складеться така зручна ситуація, то сьогоднішнє пусте достьобування партнерів, може навіть унеможливити вступ, тому що буде загальне роздратування такими глупими діями, педалюваннями нереалістичних запитів на вступ і цією темою взагалі.
Не дуже хотів це писати, але відчув, що потрібно було,... дуже багато небезпечних для країни дурачкізмів повилазило і педалюється.
