От ви знаєте, все що я писав до контрнаступу, про те, що немає об'єктивних підстав для нього,... зараз, після невдалих атакувальних дій, саме про це пише Залужний у своїх статтях.
Майже, — те саме! Тільки я писав ДО, а він пише ПІСЛЯ... 
Зараз, головна проблема не в тому, що не вдався контрнаступ, ПРОБЛЕМА В ТОМУ, ЩО НАШЕ ВІЙСЬКОВЕ НАЧАЛЬСТВО ВВАЖАЛО, ЩО ВІН МОЖЕ ВДАТИСЯ.
Яким дивом? якими чудесами?...  Для такої впевненості потрібна була якась ОСОБЛИВО ВЕЛИКА міра некомпетентності, чи просто — диверсійно-кротове шкідництво. Перти наступом на переважаючу значно авіацію серед степів...  
Міні поля, оборонні лінії та мала безпілотна авіація ворога були гарантією того, що не вийде ніяких значних  неочікуваних проривів... Можливість значних авіаційних і ракетних контрударів по наступаючим військам гарантували, що не буде ніякого швидкого просування-прориву. Зосередити переважаючу чисельність живої сили можливо було тільки на короткий час, в дуже окремих місцях і то — розпорошено від боязні авіа-арт-ударів. 
Хто взагалі проштовхував, лобіював і розробляв такі «контрнаступи»??? ВЕЛИКЕ ПОПЕРЕДЖЕННЯ в тому, що вони ж і зараз «задумують-планують-проштовхують»... «операції»... 
Хоча впевнений, що саме зараз, дехто з них, саме з кротів флюгернувся на 180 градусів і саме верещить, що — все, нічого далі «не можливо», далі — «тупик», наступ не можливий. Навіть просто для того, щоб замулялося, що він п'ять місяців тому верещав про те який буде класний наступ на Крим... 

Велике попередження Зеленському ще ось у чому, треба дуже жорстко відділити у військовому керівництві: 
 - якісь конкретні неполадки з фахівцями і експертами стосовно розробки операцій і окремо 
 - це лідерські і начальственні якості командирів, ефективність у виконанні наказів і ефективність у проведенні запущених операцій.
 Тому що, путіноїдним кротам зараз, — тільки дай. Вони абсолютно підмінять неправильне  оперативно-стратегічне планування, яке самі ж і просували... ще й зі зливами складів... І з цим приводом вони захочуть позбавитися від найбільш авторитетного і ефективного військового начальства... 
 
Тобто, йдеться, що головна проблема зараз не в командирах, а в штабах (саме — розробка і планування операцій). 
Нікуди не дінеш те, що задум-розробку операцій  на рівні і тактики, і оперативного рівня, і стратегії велося на рівні третьокласника. «Тупе, безцільне, безплідне, безперспективне продавлювання.» Тут хочеш, не хочеш пригадується «Вчителе-авторитет Герасимов».

Тактику загальними зусиллями вдалося змінити. Слава Богу вдалося зупинитись, не лізти далі у ці самовбивчі самомішки... 

Підкреслю ще одне, — зараз в принципі неможливий великий талановитий особисто головнокомандувач-геній. Засоби, методи і конвенції ведення теперішньої війни настільки стрімко та радикально змінюються, що одна людина в принципі не здатна продуктивно,  компетентно синтезувати стосовно цього вдалі операції. Командування у нас зараз не встигає навіть реалізовувати необхідні очевидно структурні зміни наприклад з малою безпілоною авіацією. Зараз беззаперечно потрібні серйозні НЕГАЙНІ новації у структурі штабів за цим питанням, включно з генеральним штабом. Але про таке зовсім не можна писати публічно.

Ще наостанок, не можу не написати, що дуже-дуже впадало в очі, що розвідка (ГУР+СБУ) проводила якісь суперзухвалі, надризиковані операції,... але чомусь зовсім-зовсім десь там, десь-десь далеко там,... далеко від основних напрямків контрнаступу... Такої вдалої потужності в операціях розвідки дуже-дуже не вистачало у місцях основних операцій армії. Це очевидне питання неузгодженості у командуванні найвищих рівнів. Роздільно-діяльність... Хоча тут, можливо, я багато чого не знаю... Там дуже багато підстав для взаємної недовіри між відомствами. Дуже великий шлейф абсурдних некомпетентних призначень ворожих агентів та людей з неприйнятними допусками.