Трохи вдалося зсунути пост-порошенківські дурачкізми стосовно «могутньої потужної армії» і «ми „готові“ до всіх варіантів, на всіх напрямках».
Трохи почитав про потєшну тер.оборону, розповідаю.
 Тема зрушилася. На рівні експертів вже є і розуміння і пряма риторика, стосовно того, що в разі прямого протистояння з рф, в української армії є тільки шанси полу-партизанської війни у містах, де купа бетонованих укріплень, сховищ, припасів. Тільки так можна буде нанести неприйнятний болючі втрати агресору при наявній величезній нерівності в літаках, ППО і важких ракетах. Тільки так вдасться затягнути війну, щоб вона не закінчилася за тиждень капітуляцією. Тільки така затяжка війни на додаток західним санкціям зможе зробити своє діло. Додатково треба зважати, що рівень зради буде не такий як у 14-му році, а значно більший, на значно вищих щаблях. Зараз там просто буде кого кому шарфами задавити, взяти в заручники і залякати. В умовах масової ідіотизації і задурачкованості, ланка управління більша ніж на два щаблі сама по собі без тиску зверху вже майже не буде працювати. Оборону країни зможуть втримати тільки люди від старлеїв до окремих полковників. 
 
Тема зрушилася, бо ще місяць тому всі були «до_всього_готові» з «потужною_армією»... Але це тільки маленький перший крок з багатьох необхідних. Це має дійти, не тільки до експертів, а до армії до командирів на містах.  Кожен капітан чи полковник має розуміти, що поруч обов'язково будуть зрадницько-пораженчеські накази і особи, будуть диверсанти і саботажники. Це буде величезне внутрішнє тертя і роздрай в армії. Вже зараз знов ми чуємо: «Хочу к дяде Вове Путину, смотреть в глаза, перестать стрелять.» 
 Творити маленькі «заколоти» проти зрадництва начальства, — це дуже складна і важко реальна річ. Але бути готовим послати нафік зрадницьки накази і діяти ВІДПОВІДНО ДО СИТУАЦІЇ для захисту вітчизни, — це доступна важлива і необхідна річ. Треба бути готовими, що як у 14-му буде багато бажаючих посилати цілі підрозділи на безглузду смерть без шансу на результат. В будь-який нагальний момент треба БУТИ ГОТОВИМ УСВІДОМИТИ, що начальство втратило керування і треба діяти самостійно, якщо таке станеться,... діяти на підножному кормі. Треба мати мало-мальські забезпечені плани і заначки щоб діяти на підножному кормі. Треба бути готовим до падіння або скомпрометованості засобів зв'язку. Якщо станеться війна, то треба розуміти, що партизанськими засобами треба буде затягувати і гальмувати, руйнувати комунікації ворога, наносити втрати з засідок і керованих мінувань, придушувати внутрішню зраду, партизанити ... заради включення і дії міжнародних санкцій по агресору. Треба розуміти, що ситуація з російськими «тітушками» буде значно жорсткіша. Вони вже будуть не з прапорами, ножами, кастетами і  камінням... а з автоматами і вибухівкою, з військовим постачанням через повітря. Всі ці вісім років агентура агресора будувала в Україні не тільки медіа-імперії, соляропроводи, а і зрадницько-"релігійно"-партійно-охоронсько--диверсантські осередки ... значно конспіративніше, значно жорсткіше,... до помічників депутатів з корочками і мабуть заступників міністрів.
Вся ця маячня про "територіальну оборону" з автоматиками проти бронетехніки і повітряних ударів, має піти в минуле. Це просто схоже на "взяття на облік" патріотів для зради. Це може тільки допомогти проти місцевої адміністративної зради і зрадницьких осередків, але не з такими тренуваннями. Армійські підрозділи з мінометами, керованими мінами і Джавелінами+Стінгерами мають стати тер.обороною в містах і придатних для партизанщини місцях. Потрібна буде щільна взаємодія між патріотами в штатському і у військовому одязі. Це значно важливіше ніж сьогоднішня організація потєшно-переписаних гурточків. Тільки потужність армії і її досвід, тісна взаємодія з ветеранами зможе дати потужність партизансько-теріторіальному руху. Від гурточка до "вчимось вбивати людину-агресора перший раз" дуже далекий шлях.
Насправді ворогу буде значно складніше, майже нереально під нашим більш жорстким армійсько-партизанським тиском створити всілякі  "народно-маріонеточні мерії". Зображати їхню владу "місцевих шахтарів" з маріонеточної кримінальщини їм зараз буде при правильній наші поведінці значно складніше, дорожче, нереальніше. Серед населення треба жорстко поширювати правду що російського Д/ЛНР-у вже НІХТО НІДЕ не хоче. Вже всім зрозуміло що рф на захоплених територіях нічого окрім бомжатників будувати не може і не збирається. Все размародерити за "службу" на кармани начальствено-медійним  "моторолам" і "гівя'м. А всіх промислово-працездатних вигнати в скотський клімат сибіру дешевою робочою силою замість чергових минулих з-алкашених.... пом'якшений ГУЛАГ-2. На стартово-жебрацьких умовах. Іншого вони робити не вміють і не будуть навіть намагатися. Тільки якісь вже зовсім тупі люди продовжують думати що москва кудись приходить і будує там москву чи "Лас-Вегаси", а не цари,венесуели, абхазії, л/днр... держимордно-холуйські бомжатники, скотовники з тортурними конвеєрами, підвалами і солончакові пустелі.