От пройшов місяць від моєї статті: 
«Увага! Тривога! ТЕРМІНОВО! Пани Залужний та Зеленський мають відступати!!! » 13 вересня 2023 

Люди які живуть за принципом: «що бачу то співаю», швидко забувають минулий контекст. Так от я нагадую, що місяць тому всі засоби масової інформації були забиті переможними реляціями якогось «великого наступу». Так, я написав «панікерську» для декого статтю, що  враховуючи події, час, співвідношення сил засобів та методів прийшла пора великих російських атакувальних дій. Що треба значно оптимізувати потенційні оборонні рубежі, десь відійти, десь значно закріпитися, приготуватися до відбиття атак... Не треба продовжувати витрачати мегаресурси на атакувальні дії. Так, я писав, що треба не лізти у саморобні мішки, а треба тікати з них. Коли «всі» кричали, що тут «до Токмака лишилося усього нічого 30 км»... Це при величезній перевазі ворога в повітряних силах. Це он наприклад коли від Бахмута до Горлівки — 17 км,  а від фронту, взагалі — ноль км... і нічого не захоплюється,  динаміка фронту не стосується зараз таких відстаней. Це коли «неочікуваний» удар наступу ВСУ продавлював оборону два місяці від своїх позицій на 7-10 км. на декількох вузеньких ділянках. А тут були якісь дурацькі реляції про «наступи із мішків для їх поглиблення», коли мішки наскрізь прострілюються... Було якесь безглузде популістсько-провокаторське «наступальне» виття, без жодних перспектив реального захоплення того ж Токмака з 30-кілометрового вузького мішка при наявних темпах важкого очікуваного ворогом продавлення.

От ми на сьогодні маємо дуже значні проблеми з майбутнім фінансуванням військової допомоги у США, маємо великі атакувальні дії Росії в означених мішках: і Роботине, і Авдіївка, і під Бахмутом, і під Куп'янськом, біля Сіверська та Макіївки. Наче хтось спеціально наробив маленьких, але таку велику кількість потенційних мішків... Ворог атакує сотнями одиниць бронетехніки, цілими бригадами піхоти, активно довбить авіацією ... Посилилося постачання ворога іноземним боєкомплектом та стволами...
Тут треба розуміти, що завжди говорять про «перспективу переможних наступів»,... доречно і недоречно, — як безглузді популісти-піарщики, так і ворожі кроти-провокатори-підбурювачі. І не завжди це є воля до перемоги та  незламність.

Зараз вже у нас у ЗМІ, — не великий «контрнаступ», а дуже важкі оборонні бої з метою не допустити оточення.
Дякувати Богу, що командування ВСУ не стало заглиблювати наші мішки і вони нормально обслуговуються з тих же обжитих місць артою. Дякувати Богу, що російське підпутінське офіцерство залишилося настільки ж тупим і безпорадним, але про це зараз не можна писати детально...
 Втрати ворога на його атакувальних діях зросли вдвічі в живій силі і втричі у бронетехніці... Дуже значно вибито російської арти. Значні потужні вдалі удари по військових об'єктах у Криму. Як у 2014 та 2022, коли  Путін стикнувся з великим вигоранням його танкістів,... зараз вже за цей «рос-контрнаступ» дуже значно вигоріли їх і артилеристи і ППО-шники. Я не вважаю що літній «контрнаступ» ВСУ був глупим чи невдалим! Є серйозні здобутки, просто вони вимірюються не в територіях, але його було дуже важливо вчасно припинити чи перервати на відбиття російських накопичених резервів, що підійшли до наших «мішків». Дуже важливо було не перехльостнути «наступ у мішки» до знесилення. Зараз ще дуже важливо своєчасно простимулювати економію боєкомплекту.  Зараз сипеться дуже багато відео матеріалів, де боєкомплект витрачається «по-царськи» на 1-2 ворожих піхотинця (якщо це не фахівці електроніки/мінування ). Таке не може не насторожувати.
 
Поки що, зараз ситуації з путінськими «вугледарськими» «контрнаступами» досить таки обнадійливі. 

Оговорюся, — я не проти українського наступу і вірю в нього. Просто, навіть потужний тренд має свої хвилі та відкати. Спробували літні наступальні дії, усвідомили стан справ у засобах, які динамічно змінюються, у методах, які треба міняти... Якщо правильно б було змінити ці методи стосовно оперативної та стратегічної динаміки, то наступ типу червня 2023 міг би бути значно-значно успішнішим. Але і зараз на подальше треба уважно враховувати і наявне, і всі новації чергової хвилі війни стосовно зміни кількостей та типів озброєнь, які підходять від виробництва та партнерів з обох сторін.

Тобто, по назві, — ні, мені вибачатися не потрібно і немає за що. А от людям, які наганяли хвилю неадекватного гіпероптимізму про наступ на Токмак, на Бахмут, на Крим,... треба вибачитися та усвідомити свою роль і місце у медійній та військовій сфері. Всім іншим людям важливо запам'ятати цих людей і мати їх на увазі як провокаторів, чи популістів на крові, чи некомпетентних у таких темах.