Підготовка до святкування 75-річчя Перемоги гулагів над концтаборами.

Підготовка до святкування 75-річчя Перемоги гулагів над концтаборами.

Легка прогулянка по пропагандистським міфам і по реальності.
1.1. «Сталін і Радянський Союз великі переможці і головні борці з Гітлером і фашизмом».
1.2. Сталін і Радянський Союз:
- масштабним постачання сировини вигодували гітлерівську воєнну машину для другої світової війни,
- у спеціально таємно побудованих на території СРСР таборах і закладах навчали і тренували кістяк гітлерівських офіцерських сил,
- разом з Гітлером розпочали Другу світову війну і захват європейських країн (напад у 1939 році на Польщу яка була захищена союзними зобов'язаннями Великобританії, і керівництво СРСР добре розуміло, що це не може не викликати велику війну великих країн. Сталін сподівався на велику війну, в якій Германія і країни Антанти знов збезсилять. Тоді важко було уявити, як швидко Германія переможе Францію).
- у гітлерівській Германії нічого не називалося фашистським, ні партії, ні державні органи. Цей абсурдний міф створений і розтиражований радянською пропагандою щоб скрити той факт, що в гітлерівській Германії і у радянському Союзу правили «братські» партії які відрізнялися всього одним словом (російська соціал-ДЕМОКРАТИЧНА робоча партія, германська НАЦІОНАЛ-соціалістична робоча партія, і самі розумієте чого коштувала Сталінська «демократичність» ),
- Сталін є найбільшим військовим ЛУЗЕРОМ у всій історії людства і історії військової справи. Він за чотири місяці війни з учорашнім союзником без капітуляції втратив 3000000 військових загиблими, 4000000 військових здалися в полон, біля двох мільйонів полонених перейшли на службу до ворога. Вся армія Сталіна складалася з 7 мільйонів людей тобто він втратив всю кадрову армію у бездарних бойових діях. З причин ідіотичної стратегії і логістики він також втратив майже увесь боєкомплект на захоплених німцями військових складах.
- зупинили наступ Гітлера у 1941 р. як і наступ Наполеона у 1812 р.:

— холодна зима з лютими морозами і навколишня злиденність, що породжувала голод і відсутність життєвих засобів.
— зношеність матеріальної і ходової частини з якою армії зустріли зиму (бездоріжжя, відсутність інфраструктури для ремонту).
— таємна бактеріологічна зброя Москви — ВОШІ. Про це всі мовчать, і мабуть, що академічним історикам незручно про це говорити. Кому цікаво дивіться докази внизу. Проти страшної епідемії тифу, який передається вошами, Наполеон був взагалі безпорадний, і втратив значну частину армії. А германській армії 20 сторіччя, ще й обтяжені фантастичними мільйонами людей, що здалися в полон, вартувало неймовірних зусиль і жорстких карантинно-дезинфекційних заходів у подоланні епідемії тифу у 1941- 42 роках. Московська влада до третього тисячоліття приховувала від сімей загиблих реальні місця і причини смерті солдатів від тифу, хоча мала на руках всі німецькі документи, які потім стали відкриті, коли вже померли більшість дітей загиблих.

2.1. «Мирні радянські люди займалися творчою працею, і тут на них раптово напав віроломний Гітлер».
2.2. Тут потрібно розуміти що в сорок першому році вже всі європейці знали що:
- Сталін віроломний загарбник уклав з Гітлером пакт про захоплення сусідніх країн.
- Сталін навіть цей віроломний пакт, віроломно порушив, захопивши частину Румунії, чим створив загрозу нафтовим родовищам Європи. Це підле віроломство продовжилося і далі, стосовно Японії, західних союзників, східної Европи, України.
- Комуністи просто грабували своє і захоплене населення гнали в рабство гулагів, знищували християн і християнство, розстрілювали священників. Воювати з такою ордою безбожників і мародерів було морально виправдано для всіх європейських народів.

3.1. Бліцкриг. «Гітлер несподівано напав, а потім Радянський Союз переломив хід війни під Москвою, потім ще раз переломив під Харковом, потім ще раз переломив під Сталінградом, потім ще раз переломив під Курськом, потім ще раз переломив під Харковом...»
3.2. Несподіваний ніким, включаючи Гітлера, ефект бліцкригу проявився спочатку в Польщі, потім у Франції, а потім у східній компанії проти Радянського Союзу. Ефект полягав в умілому поєднання в боях танкових клинів і авіації, яка мала радіозв'язок з танкістами. Танки робили прорив і громили комунікації і тили. Коли танки зустрічали опір артилерії з піхотою або ворожих танків, вони викликали на допомогу винищувальну і бомбардувальну авіацію. Супер-ефект цього методу закінчувався, коли війська підходили до великого міста. Величезна кількість будинків, навіть напівзруйнованих являло собою величезну кількість довготривалих укріплених точок для протитанкових і проти-авіаційних засобів. Так наступ Гітлера застопорилася в Києві, але Сталін зі страху наступу на Москву дав оточити Київ величезним кільцем та повністю перервати постачання військ. Точно також бліцкриговий наступ застопорився в Ленінграді, Москві та в Сталінграді.

4.1. «Гітлер наступав, доки Радянське командування не навчилася добре воювати....і не зробило перелом у війні»
4.2. Всі прекрасно розуміють, що на Східному фронті було дві війни: коли німці легко наступали, а комуністи драпали (41-41), а потім, — так само, тільки навпаки (43-45). Основні три причини цього наступні:
- німецькі війська зазнали великих втрат і були деморалізовані в спробах штурмувати великі міста (Ленінград, Москва, Сталінград) де вони не мали бліцкригових танково-авіаційних переваг, та ще й в дуже суворі для німців зими.
- набрало масштаб постачання радянських військ американськими приставками ленд-лізу.
- Гітлер зняв зі Східного фронту більшу частину винищувальної авіації для захисту Німеччини від нальотів союзників. А Радянський Союз отримав величезну технологічну і матеріальну допомогу від західних союзників літаками, матеріалами і обладнанням для танків, засобами зв'язку між танками і літаками.

5.1. Нескінченні спори «Гітлер хотів напасти», ні, «Сталін хотів напасти».
5.2. Зазвичай докази цих суперечок базується на на рухах і планах до 39 року. Тут потрібно чітко пам'ятати, що замість тривалої війни між Німеччиною і Францією, на яку сподівався Сталін, Гітлер у 1940 р. зробив Бліцкриг. I у 41 р. під Гітлером було вже не Німеччина (70 млн. людей проти 200 млн. радянських). Під Гітлером було вже 400 млн. людей з відповідною кількістю реквізованих автомобілів, тракторів, озброєнь. І якщо Сталін щось там і хотів в 1939 р., то все це сильно перехотів у 1941 р.

6.1. «Непереможність російської зброї.»
6.2. Тільки за новітню історію Росія:
- програла в російсько-японській війні.
- у Першій світовій війні програла стороні, що сама програла війну.
- програла польсько-радянську війну 1919-21 років.
- з величезними втратами провела війну проти маленької Фінляндії у 1939 р.
- у Другій світовій війні за 4 місяці втратила величезні території, за кількістю всю кадрову армію і всю матеріальну частину та боєкомплект. З ганебними чотирма мільйонами людей, що здалися в полон. Почавши війну в змові з Гітлером, дійшла до повної деморалізація і була врятована матеріальним постачанням західних союзників і тим, що союзники почали бомбити Германію.
- програна війна против афганських селян.
- програні чеченські війни з виплатами репарацій.
- за 20 століття двічі втрачала державність, тричі міняла релігію. ...

end.

(Є ДЕЩО ЦІКАВЕ У КОМЕНТАХ)

************************************
Для тих хто не зміг повірити в роль вошей і тифу у Другій світовій війні.
«...Быстрые темпы наступления немецких войск в начале войны, переход Красной Армии к стратегической обороне обусловили необходимость эвакуации на восток 1523 промышленных предприятий, в том числе 1360 крупных, 10 миллионов населения, многих сотен эвакогоспиталей вместе с ранеными и больными. Это привело в ряде городов к большой уплотненности в жилищах, к перегрузке общественного транспорта, коммунальных, культурных, медицинских учреждений и точек общественного питания. Все это повлекло за собой увеличение числа больных сыпным и брюшным тифом, заболевания возвратным тифом.

Для отпора вражеским полчищам немедленно стала создаваться большая действующая армия. Сборные пункты райвоенкоматов в этот период оказались не в состоянии ни выявлять больных эпидемическими заболеваниями, ни проводить прививок, ни тем более заниматься санобработкой призванных по мобилизации пополнений. Медицинская служба запасных частей и вновь создаваемых дивизий резервных армий в силу сжатых сроков их формирования нередко не успевала проводить положенную санобработку новобранцев, в частности, проводить троекратную прививку против брюшного тифа и паратифов. Стала увеличиваться общая заболеваемость в действующей армии, особенно с октября 1942 года. Вместе с этим возросло число эпидемических заболеваний.

Как известно, в скученных условиях размещения людей даже единичные заболевания представляют эпидемическую угрозу. Характерным в этом отношении было распределение случаев заболеваний: три четверти их приходилось на части окружного подчинения и только одна четверть — на действующую армию. Это свидетельствовало не только о слабости противоэпидемической службы тыла, но и об ухудшении там санитарно-гигиенической обстановки.

С переходом Красной Армии в наступление и освобождением временно оккупированных немецко-фашистскими захватчиками районов перед санитарной службой армии и здравоохранением страны возникли еще большие трудности. Через оккупированную территорию прошла масса воинских [156] контингентов почти со всей Европы, распространяя среди местного населения, доведенного до полного обнищания, различные эпидемические заболевания. Вшивость среди сельского населения была массовой, а заболеваемость сыпным тифом имела эпидемический характер. Регистрировался и брюшной тиф. ...»
Смирнов Е. И. Фронтовое милосердие. — М.: Воениздат, 1991. — 430 с.
Книга бывшего начальника Главного военно-санитарного управления Красной Армии, Героя Социалистического Труда, генерал-полковника медицинской службы Е. И. Смирнова.

***********************************
Або ось по пермозі вошей 1812 року ...
«"Тиф, порожденный в Отечественную нашу войну в 1812 г, по огромности и разнородности армий и по стечению и высокой степени всех бедствий войны, едва ли не превосходит все военные тифы, бывшие до сего времени. Он начался в октябре месяце: от Москвы до самого Парижа по всем дорогам бежавших французов появлялся тиф, особенно убийственный по этапам и госпиталям, и отсюда распространялся в сторону от дорог между обывателями»."
Чаруковский А. А. Военно-походная медицина : в 5-ти ч. 1836—1837

"Французы потеряли от тифа до 300 000 человек, русские же — около 80 000. Что же касается мирных жителей, то они вымирали целыми деревнями.."
"Итоги кампании 1812 года: Наполеон потерял более 400 000. Менее четверти из них погибо в бою — остальные от голода, тифа и болезней. Из 50 000 солдат императорской гвардии вернулись только 1500. Русские потеряли около миллиона человек"
"The Illustrious Dead: The Terrifying Story of How Typhus Killed Napoleon"s Greatest Army" /Stephan Talty/