Тут вже дехто уявив з себе великих полководців і переможців! Навіть з тих, хто безпосередньо не керує військами. 
Як то кажуть, — «отут то все і починається!» 

Перечитав першу частину написану 23.11.21, ... і мені за написане абсолютно не соромно. Продовжу. 
Нагадую масову ідіотизацію як в Україні, так і в Росії ніхто не скасовував.

Усі успіхи українців в головному і основному засновані не на талантах і не на стратегіях українського керівництва.
 
(маленький відступ)
Тут у нас є 3-4 публічні умніки які намагаються радісно детально аналізувати і розписувати/розповідати причини невдач російської армії... 
Мушу нагадати кожному з них чотири речі: 
 По-перше, — такі аналізи мають проходити аналіз контррозвідки (хоча б внутрішньої у власній голові) . У публічну сферу можна викладати тільки те, що відповідає базовим засадничим критеріям «НЕ допомогти ворогу». Саме тому я не захоплююся такою напівзрадницькою дурницею «публічно аналізувати причини перемог». 
 По-друге, є  відговорка, що це  питання яке він, експерт розповідає ВЖЕ не є військова таємниця, і десь там вже, мовляв, в іноземній газеті опубліковано... Ідіотизований ворог не читає детально, глибоко, широко, швидко, всі іноземні газети... Доки якийсь рос. аналітик прочитає, доки це пройде секретну і військову бюрократію, і це потрапить до якогось капітана в полях лише через декілька тижнів... А ви йому на наступний день викладаєте... Заради само-піару і розваги непричетної публіки... Вам вороги дякують...
 По-третє, питання далеко не тільки в тому, що є військовою таємницею, а що ні. Питання ще і саме у ваших інформаційно-аналітичних розумових послугах ворогу. Часто це — значно велика розумова допомога путінським олене-маршалам, клептократії і алкашні. Підсвітка «про що там думають українці». Шкода часто буває величезна. 
 Четверте, — ваші виступи не мають підбурювати ворога до наступних швидких ескалацій війни заради зубоскальства вашого власного чи публіки.
 (кінець відступу) 
 
 «Успіхи українців»: «нам за три дні не захопили столицю!!!», «нам за 60 днів не захопили пів-держави!!!», це якоюсь мірою — балабольский самогіпноз.
 Реальні скромні успіхи українців в тому, що багато де встояли у «бетонованній обороні» міст, ці успіхи  засновані, на мій погляд, на наступних основних речах, з того про що можна писати:
  — повний ідіотизм російських оленє-маршалів і алкашні, які зі своїм ідіотизмом, дурачкізмом та нерозпорядністю  пішли у великі маневри наступу з розтягуванням комунікацій на оперативний і навіть на стратегічний рівень.
  — швидка величезна неочікувана багатьма технологічна військова матеріальна допомога наших Друзів і Партнерів. Саме зброя не генералам і полковникам, а у тисячі рук! Українська армія стала зовсім іншою за 2-3 тижні. Якби в «рф» були не оленє-алко-маршали, вони б вже за два тижні до війни подумали-передумали, а не гнали б своїх  рос.фашистів на «учєнія про смерть». 
  
 І от вже тепер ситуація ризикує перевернутися навпаки. Вже в нас з'являються оптимісти-провокатори які думають, що з додатковими двомастами пушками-танками українська армія чудом навчиться робити великі маневри і перегрупування, і піде у великий наступ, у який ніколи не ходила. ... Почне якимось чудом, під величезним огневий впливом ворога, розтягувати своїх комунікації без трагедій... А українська піхота якимось чудом почне за декілька годин «бетонуватися» у чистому полі чи в рідких лісочках під ворожими безпілотниками і не гинути сотнями-тисячами. Чим бетонуватися? Стінгерами?

 Так, у нас був великий наступ від Києва до Білорусі і Чернігова... 
 Але це було: 
 - після місяця артобстрілів, холоду і голоду окупантів в лісах-болотах 
 - з НАКАЗОМ ворогу ВІДСТУПАТИ, 
 - з відступом ворога на не дуже ППО та ПРО прикриті тили Білорусі,
 - наступ на ворога без постачання з розтягнутими комунікаціями,
 - жорстка ворожість 99% нашого населення до окупантів, 
 - незвична для ворога танко-важка лісо-болотна місцевість,
 - наступ на деморалізованого, непідготовленого, невмотивованого ворога.
 Список великий і немає там великих полководних талантів нічиїх... Там просто був  мєга-дебілізм рос-оленє-алко-маршалів. 
  На Донбасі майже ЖОДЕН з цих пунктів не виконується, не існує!!! Там ППО, ПРО Ростова і Крима, поставки під авіа-прикриттям ворога, вже усвідомленість ворогом цілей і можливостей українців, невеликий, але — досвід ... І все це, ще при нашій «світлобоязні» стріляти через кордон!!! Це мега-мінус і нерівноправність у війні! А відбивати свої населені пункти? Нема обмежень лупити по своїм??? Це теж величезне мєга-обмеження порівняно з ворогом. 
  
  Для якогось там «наступу» потрібні взагалі, масова деідіотизація і системні-розумні-чіткі-досвідчені ... планування-виконання-контроль, а бравих славних хлопців-воїнів-героїв з тямущими «бригадирами» для наступу на укріплення з артою і безпілотниками вже не достатньо як для оборони/вилазок/нальотів. Плюс, — надскладна перебійна логістика в умовах ракетно-авіа-арт атак на тили/поставки, та ще і з двома величезними обмеженнями, у порівнянні з ворогом...
  
  Великі, дорогі, примітні, іноземні артилерійські системи, це — не Джавеліни/Стінгери, яких можна в легковику приховати/перевезти. На них будуть і наводки і арт-, повітряні удари. А таку систему часто навіть і снайпер може пошкодити однією бронебійною кулею. Отож і відношення має бути відповідним,... від вибору/замовлення до вживання/прикриття і до врахування можливої втрати, щоб не залишити цілі підрозділи взагалі без арт-прикриття.  Одним словом, — великі коштовні іграшки вимагають великого клопоту і ризиків, ... дефіцитного персоналу-обслуги.

  Війна на Донбасі з російської сторони ПОВНІСТЮ-ПОВНІСТЮ ПОМІНЯЛА ФОРМАТ навіть по родах військ. ЗОВСІМ ІНШИЙ ПРОСТІР І ЧАС! Зовсім інший концепт управління війною, навіть по родах військ і командирам/фахівцям, по концепції реально необхідного озброєння, по координації і диспетчеризації ВСЕ ІНШЕ. Не те що шапко-закидально наступати,... ми там, в тих умовах навіть грамотно ефективно відступати не дуже ще готові без котлів і оточень! 

  Там просто величезна перспектива під оптимізм глуповатих провокаторів/балаболів/дилетантів, — понести значні, якщо не критичні втрати і отримати величезні діри у фронтах. Там просто, — величезна можливість втратити Україну. 
  Нам навіть генералів можливо потрібно терміново міняти,... на тих, хто буде думати не про Київсько-Чернігівський «наступ»,  а про відступи з мішками і оточенням від Ізвариного(2014) до Маріуполя(2022).
  
  Тримаймось. Поки — все, стосовно цього, що з публічного.