Дуже необхідна і ПЕРСПЕКТИВНА ідея розумного ПОТУЖНОГО політичного руху для України. 

Багато людей серцем відчувають, що Україні потрібен націоналізм. Але націоналізм, сидить глибоко в пам'яті європейських народів стосовно Гітлера, та вже зараз і стосовно рашизму. Сьогодні вже людям в Україні не потрібно пояснювати, скільки націоналізм збирає на виборчих перегонах. Системно, багаторазово, мало підіймається вище півтора відсотка. 

Я пишу про реальний націоналізм, а не про всілякі фантазії про «націоналізм», бо зараз є така мода, — кожен 10-ий юнак-націоналіст починає вигадувати своє «визначення» «націоналізму», де, зрозуміло, що «за все добре проти всього поганого». Такі юні романтики та їх приятелі просто не розуміють, що це вони взяли «вкрали» інший термін і для свого маленького гуртка зробили псевдо термінологію,... а ніхто в світі так не вважає, цей термін просто у людей значить інше.
Тут я маю на увазі класично, науково так, — націоналізм це система  додаткових привілеїв для обраного етносу та, можливо, система обмежень до всіх інших, чи деяких обраних етносів ще додатково. Саме за мірою та ступенем цих привілеїв/обмежень, націоналізм може бути від м'якої цивілізованої форми до крайніх диких проявів нацизму. 

Так от власне я пропоную підкреслено ТИМЧАСОВИЙ націоналізм. Якось я вигадував, його можна назвати «етно-компенсаційна» партія чи рух. 
Окрім привілеїв та обмежень для етносів в такому русі має бути чітко і однозначно означене обмеження дії цих привілеїв та обмежень за досягненням цілей ТА обов'язково, — за часом дії. Щоб в ідеології такої партії чи руху було підкреслено, що тут націоналізм це — не ідеологія етнічних привілеїв, а саме ідеологія конкретної компенсації за вкрадені (війною чи колоніальним придушенням) в етносу роки, ресурси, розвиток і можливості. 

Я впевнений, що після деяких консультацій такий рух чи партія може знайти серйозних міжнародних ідейних партнерів, підтримку та симпатії. Зрозуміло що консультації, обговорення і глибокі міркування мають стосуватися саме механізмів і обсягів цих привілеїв чи обмежень як за мірою, так і за часом. Тут є великий простір для творчості та філософствувань.

У чомусь таке етно-компенсаторство може собі дозволити бути навіть жорсткіше ніж націоналізм. (!!!) Бо тут можна вводити досить такі жорсткі обмеження для певних етносів, АЛЕ НА КОРОТКИЙ ЧАС, скажімо на рік, чи до кінця війни з подальшим можливим продовженням за додатковим рішенням. Справа в тому, що це нормально звичайна практика для всіх цивілізованих країн. Тут є до чого апелювати, наприклад у Сполучених Штатах були у Другу Світову концентраційні табори для японців, але не плутайте їх з таборами смерті як московські гулаги, то були табори захисту від міжетнічного насилля. Підкреслена відміна за часом, чи за обставинами таких обмежень і привілеїв буде підкреслювати цивілізованість руху, те що він не засмічений просто ксенофобами. А можливості для поновлення етнічної культури і розвитку відкриваються значні і величезні. Тут питання не тільки у прийнятих законах, а і у вимогах до суспільства і держави від такого політичного руху.
Чим наприклад , не нормально вимагати, щоб зараз під час війни, наприклад якісь маленькі 2 роки,... перші 4-5 сходинок вищого державного керівництва не займали люди, для яких українська мова не є рідною протягом останніх 10 років. Кого обрали на виборах, то — обрали, а от призначати на державні посади помічників, замів і керівників управлінь/держкорпорацій та їх перших замів за якоюсь ознакою не можна, заборонено і треба це гучно вимагати... Це неодмінно стане новим живлячим ковтком повітря для відновлення національної культури і держави. Україні дуже важливо і необхідно хоча б на короткий час, на 1-2 роки зробити зміщення керівників закладів освіти, бо там в нас багато де досить ще тягнеться московсько-януковицькі теми. Навіть такого невеликого обмеження НА ОДИН РІК інколи буде достатньо, для того щоби дуже серйозно оздоровити ідеологічну ситуацію в колективах у цілих галузях, значно покращити ситуацію з розгалудженими деревами корупційних зв" язків. Уявіть собі педагогічних керівників, які поперефарбовувалися за життя Кучма-Ющенко-Янукович-Порошенко-Зеленський... Це ж треба давати психіатричну групу інвалідності.

Наприкінці допишу от,... знаєте, що, наприклад, москалі безбожники вкрали в українців за останні століття? 

Вже описані і спричинені тупою московщиною війни, і голодомори, і репресії, і концтабори смерті, і масові пограбування, і знищення церков... 
Значно менше описане страшного масштабу витягування  розумних і талановитих людей з України на московію. Мега-масштабів до дев'яноста відсотків зросійщення українців. Штучне спотворення московією української культури до рівня тільки творів, де всі плачуть, якісь бідні, хворі, убогі. Скільки людей втекли з України просто тому, що вона була під безбожною московщиною чи під осатанілим царатом? Це — століттями!!! Особливо це набрало величезних мега-масштабів за комуністів, коли масово переселялися чи штучно асимілювалися мільйони людей. Декілька разів витоптувалася, знищувалася інтелігенція після заколоту 1917-го та репресіями.
А тепер увага!!! Зрозумійте що всі ці люди, яких штучно насильно чи держ-хитрощами відірвали від української культури, від свого народу... НЕ СТАЛИ ТАЛАНОВИТИМИ УКРАЇНСЬКИМИ БАТЬКАМИ, ВИХОВАТЕЛЯМИ І ВИКЛАДАЧАМИ МІЛЬЙОНІВ І МІЛЬЙОНІВ  УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ. НЕ СТАЛИ ДЕСЯТКАМИ ТИСЯЧ СВІТЛИХ ПОТУЖНИХ УКРАЇНСЬКИХ ПРИКЛАДІВ ДЛЯ МОЛОДІ У ПРАЦІ, НАУЦІ І ТВОРЧОСТІ!!! Ці люди не створили УКРАЇНСЬКИХ наукових і творчих шкіл, фахових династій... І це 4-5 поколінь тільки у 20 столітті. І саме трагічне те, що все це сталося у самий творчий період розумового розвитку людства! Коли люди за 100 років дійшли від сохи до штучного інтелекту.  Це просто вкрадена-профукана московським хамом-невігласом ціла цивілізація. Весь цей час московщина засирала український культурний простір кретинськими псевдо-теоріями і запереченням всього нового розумного (вибачте за грубість, але тут вона доречна).
Якої все це вимагає етно-компенсації??? Певно, що вимагає. 
Я навіть впевнений, що якщо в країні вистачить достатньо розумних людей, то виникнуть і розів'ються навіть декілька напрямків етно-компенсаторства. Навіть, можливо, етно-компенсаторство на деякий час стане певним трендом в українській політиці, бо це — актуально, цивілізовано, справедливо, чесно і розумно.
Імпотентний дурачкізм кишенькових псевдо-ідеологічних, псевдо-політичних партій "за все добре", колись же вже треба закінчувати.