З коментів:
Олександр Рожко: Шановний Сергію!
Я колись читав Ваші змістовні пости.
Але тепер, перепрошую, хочу дати Вам одну пораду.
Вам треба навчитися писати свої пости ЛАКОНІЧНО ( вони мусять бути коротшими разів у 15-ть за теперешні).
По-друге, кожен пост мусить розпочинатися не з самовихваляння, а з якоїсь цікавинки або ж інтриги. З самого першого слова посту.
По- третє, Ваші пости сильно виграли б, якби супроводжувалися б відповідними фото чи іншими ілюстраціями.
Прошу Вас на мене не ображатися, бо мені боляче дивитися, як Ваші розумні пости збирають лише по 1 — 2 лайки. Так Ви популяризації своїх оригінальних думок не досягнете.
Serhiy Grigorovich: Пане Олександре, дуже дякую за добрі слова, за Вашу увагу і за змістовні зауваження. Я на цей Ваш слушний коментар відповім, мабуть, цілою серією постів-статей. ...
Відповідь перша.
Так, дійсно, зараз під час війни значно змінилися смислові акценти і актуальності. Я продовжую роботи по темі деідіотизації України. Але вже дуже багато часу йде на інше. Зрозуміло також, що зараз під час війни, я вже не можу і не хочу так довбити уряд і владу на реформи освіти, як робив це до війни.
От вже пару тижнів з фронтів занадто мало оперативної інформації для якоїсь адекватної корисної аналітичної роботи.
Я вирішив у теперішніх публікаціях накопичений багаж по деідіотизації продублювати, спробувати його популяризувати саме значно більш короткими статейками. Для більш широкої аудиторії з маленькими акцентами на сьогоденні турботи. Тобто в якомусь сенсі, я пішов трохи по кругу повторювати минулорічні теми. Я мав би попередити про це читачів, але вже реально мої читачі «і самі з вусами», слушно, от як Ви зараз, досить вчасно зауважили мені про це, — дякую.
Доречі, зараз мої пости, — дуже короткі, коротше далі нікуди. Просто я паровозиком підчеплюю до статті: «ІНШІ ВАЖЛИВІ АКТУАЛЬНІ СТАТТІ ЦЬОГО АВТОРА....» Бо у багатьох людей окрім як зі знайомих сторінок кликабельность дуже-дуже маленька. Нажаль саме фб не дає адекватної можливості виділяти жирний текст, щоб гарно це бачити, на інших площадках воно виділено.
Відповідь друга.
Так згідний, мої самовихваляння перед моїми сталими читачами виглядять недоречно-абсурдно,... я б собі такого не дозволяв. Це — глупо і по-дитячому. Але ж я, все ж таки, пишу ці самовихваляння, вони призначені МОЇМ НОВИМ ЧИТАЧАМ. Щоб вони розуміли, що вони не потрапили де якийсь просто педагог розглядає якісь окремі маленькі проблеми педагогіки,... я їх цими само вихваляннями позиціоную, — куди вони потрапили, на який масштаб і який рівень. У масштабний вихор боротьби з постсовком! На рівні спасіння народу і держави! Ну так, — виходить як самовихваляння. Тут я жертвую поняттям «скромність». Враховуючи всі складнощі з моїми намаганнями доносити складні методологічні питання до широких різнопланових по всьому мас через мікро-газетний формат,... ще і через значний спротив постсовкової та бюрократичної маси. Це не робота з тими хто здав всі необхідні заліки за попередніми темами...
Відповідь третя.
Про лайки. Зрозумійте, для мене у цій справі/темі, наш «народ» це — якийсь ОДИН ВІДСОТОК ЛЮДЕЙ,... чи може, — п'ять максимум **,... але тих які продукують 99 відсотків реальної інтелектуальної продукції країни. Це не про милих котиків... де сподобається всім людям від 6 до 80 років Тут великі чисельні лайки взагалі не очікуються!
По-друге, я пишу не про лайкабельні радощі і надії, а ПРО ВЕЛИКІ ТА СТРАШНІ НЕГАТИВИ. А переважна більшість людей лайки ставлять за приємні новини і великі сподівання. Для людей дуже важко поставити лайк за труд автора. Тим більше вони у сумнівах стосовно того, як буде трактований їх Like на якусь не дуже приємну річ, тему, новину... Бояться, що хтось пойме, що їм начебто подобається сама негативна новина...
Це жахливий парадокс цих лайків у соцмережах: Просто перепощуй очікувані приємні новини і отримуй купу лайків! А коли ризикуючи життям, чи ім'ям, чи кар'єрою, чи здоров'ям,... будеш писати про якісь проблемні речі не отримуєш майже нічого окрім «гавкотні» опонентів-ворогів та їх найманців чи пригодуванців.
По-третє, ми — у мовній меншості, порівняно з російською мовою, наприклад, (трафік у багато разів менший), та ще й під московською редакцією-модерацією філії фейсбуку, та ще й під значною кількістю дизлайків від московитів, колаборантів та ждунів... Тут я апріорі від початку, — у тіньовому бані, і з нього ніколи не вилізу і такі теми ніколи не вилізуть. ...
Далі буде!
** — насправді, деідіотизація допомагає всім людям, які не втратили здатність до навчання. Просто, на самих розумних є потужний швидкий масштабний результат і швидке самоусвідомлення цього результату та прогресу.
