Це стаття для професійних журналістів, дипломатів та політиків... Вона буде не зрозуміла і неприємна для простих людей.
Зрозуміло, що будь-яка країна є залежна. Залежна від партнерів, інвесторів, від економічних схем, від потоків сировини, транспортних шляхів, товарних потоків, від сусідства з недружніми країнами, від основних покупців. Лже-пропагандисти кремля намагаються розганяти наративи, що Україна «не є незалежною країною» по будь-якій залежності. Навіть коли на неї напала друга армія в світі, яка мала б гарантувати її суверенітет, Україна в них має начебто відбиватися сама особисто.
Але люди з освітою, коли говорять про незалежну державу, говорять про поняття «державної незалежності», а не про поняття незалежності будь-якої взагалі. БУДЬ-ЯКИЙ міждержавний союзний чи партнерський ДОГОВІР ВИМАГАЄ якоїсь взаємної ЗАЛЕЖНОСТІ. Але «державна незалежність», — це поняття має на увазі ситуацію коли керівництво держави укладає тільки вигідні народу країни договори, союзи, партнерства, на свій власний розсуд. В будь-якому партнерському договорі можуть бути маленька слабка країна і велика сильна. І поняття державної незалежності, ВОНО ПЕРЕВІРЯЄТЬСЯ коли маленька країна здатна відмовитися від чогось, що пропонують їй більш сильні партнери, КОЛИ МАЛЕНЬКІЙ КРАЇНІ ЦЕ НЕ ВИГІДНО. А якщо сильніші партнери поводяться пристойно, з повагою, то вони можуть робити маленькій країні 20 пропозицій прийнятно-корисних і вона буде погоджуватися,... ззовні це виглядає як вона «покорно слухається»... Але крапля елементарного розуму підказує: «Чому б це собі не погоджуватися на гарні вигідні пропозиції???» Часто сильніші країни пропонують якусь допомогу, інвестиції чи кредити ЗА ВИКОНАННЯ ЯКИХОСЬ УМОВ. І це — питання вигоди, виконати ці умови заради допомоги та інвестицій ЧИ НЕ ВИКОНАТИ. Зовні це теж виглядає як начебто залежність, «несамостійність» — тобі ставлять якусь умову, і ти її виконуєш... Одну за іншою, це виглядає як «зовнішнє управління». Але,... будь-який вільний підприємець кожен день виконує кучу умов для своїх клієнтів,... але ж — ЗАРАДИ ВЛАСНОЇ ВИГОДИ, заради того прибутку який йому платять клієнти. Та, вочевидь, що він припинить виконання цих забаганок клієнтів в той же день, коли зупиниться його прибуток від цього. Зрозуміло, що це не є «зовнішнє управління». Це — вигідні партнерські відносини, хоч і кожен день, кожен рік. В сучасній політиці буває коли сильніші партнери вимагають від менших, правоохоронних реформ проти корупції, проти крадіжок, зняття якихось одіозних явно корумпованих осіб... Це теж зовнішні недружні спостерігачі будуть трактувати як «залежність», «накази у кадрових рішеннях», але ці дії здійснюються саме в інтересах маленької країни, її держави, її народу. Зрозуміло, що путіну дуже невигідно, коли посувають якогось його крота, крадія, корупціонера, кума, маріонетку...
От я перерахував основні «проблемні наративні моменти» державної незалежності України, і по них вона Є НЕЗАЛЕЖНОЮ ДЕРЖАВОЮ. Але ви знаєте,... я б не писав, якби все було так просто... Ви зрозуміли, що коли ти слухаєшся когось із сильніших старших держав-партнерів,... це не є порушення державної незалежності, коли це вигідно твоєму народу. Але-але-але-але ...
Уявіть собі бідну, забиту людину, можна навіть якогось алкаша, якогось судимого, якогось наркомана... особливо хронічно хворого, за екватором свого життя-віку... Чи пенсіонера, чи низькооплачувану людину «від зарплати до зарплати», чи безробітного біженця. От немає йому часто/в_більшості ніякого діла до міжнародних перспектив країни, до її технологічного розвитку, до безвізового режиму в Європейські країни, до асоційованого членства от немає ніякого діла... Це, така людина НЕ ВІДНОСИТЬ НІ ДО ЯКИХ ВИГОД ДЕРЖАВИ! Якомусь алкашу чи наркоману, йому байдуже при кому заливати очі,... при демократії, чи за якогось тирана, хоч капіталістичного, хоч комуністичного. Свобода слова йому не потрібна. Він і так, і так вільно матюгається біля під'їзду чи біля гастроному... Йому навіть симпатично, коли при владі знаходяться якісь оборотні в погонах чи бандити двічі судимі, або тричі вбивці-отруювачі-крадіжники. Коли його держава докладає зусиль, щоб такого не було, ВІН НЕ БАЧИТЬ В ЦЬОМУ НІЯКОЇ ВИГОДИ !!!
Ще про мову на доданок. Одна справа для студента, якого всю школу вчили всі предмети українською, говорити на мові і всі в інституті говорять українською... Інша справа для 45-річного алкаша, взяти і змінити мову, на якій ЙОМУ ПРОСТО НІ З КИМ РОЗМОВЛЯТИ в його оточенні з трьох собутильників... Як це взагалі для нього, перейти на іншу мову??? Його мові не в школі вчили, а десь на пустощах... Там на українську не викладають і не перенавчають...
Тобто такі люди у вигідних партнерських угодах уряду з іноземними партнерами НЕ БАЧАТЬ АБСОЛЮТНО НІЯКОЇ ВИГОДИ... Для них це повністю виглядає, як маріонетичний іноземний уряд... Вони в діях уряду стосовно мови бачать просто для себе екзистенціональну загрозу, більше нічого.
Ще їм розповідають, що за московщини була ковбаса по 2-20, горілка по 3-62,... їм ніхто не розповідає, що тоді і зарплата була в 100 разів менша...
Отже, для чого я вам це пояснюю? Щоб ви зрозуміли, що для певних прошарків населення ІСНУЄ ОБ'ЄКТИВНА ПРОБЛЕМА з донесенням до них цієї «інтелігентської» теми про незалежність прийняття рішення якимись там великими начальниками... Значні прошарки бідних і неосвічених людей будуть сприймати цю тему ЗАВЖДИ НАВПАКИ, бо вони не цінують цінності за які йде боротьба, багато таких цінностей для них недоступна і незрозуміла. А для російської лже-пропаганди ця тема завжди буде давати користь вдалих спекуляцій.
Річ у тім що реальна «користь» чи «не_користь» від рішень уряду, хто б їх не ініціював/підтримував,... вона рахується віддалено в часі через складнощі статистики, на певні горизонти «інвестування»,... і прямо, вочевидь, вона зазвичай взагалі не є зрозумілою для неосвічених людей, для не фахівців. Тим більше, що взагалі будь-яке рішення можна вважати залежним від якоїсь країни, якій воно приємне. Чи, коли країна обрала певний вектор, спільний з вектором якоїсь коаліції, можна недружньо трактувати всі рішення уряду як навіяні/нав'язані коаліцією, ігноруючи те, що вони просто є логічними в певній прийнятій системі цінностей.
Тому у засобах масової інформації у виступах політиків ТАКІ ТЕМИ ПОТРІБНО ОБОВ'ЯЗКОВО РОЗБАВЛЯТИ, ПІДСОЛЮВАТИ темами про просту реальність, що путілоїди обіцяють «російськомовні лас-вегаси» і «процвітання», а замість цього, самим простим, самим найбіднішим людям путлеризм несе смерть, розруху, злидні, хвороби і каліцтва. Треба підкреслювати, де ділись адміністративні прошарки просування «рускава міра» на Донбасі 2014-го? Вони давно вже покинули свій край і поїхали у Сибір, бо їх край путіноїди перетворили на фашистські концтабори руїни і бомжатники. Треба підкреслювати, що у Криму путіноїди просто покрали у людей питну і побутову воду для своїх військових баз, басейнів та виноградників поплічників путіна. А потім для злиденного, доведеного до відчаю населення без води і робочих місць, розповідають, що це Україна начебто має постачати в Крим додаткову воду для окупаційного режиму через віджате-вкрадене путіним обладнання, ще і з підірваного вже путіноїдами Каховського водосховища. ... Треба розповідати Як Путін хотів дружити з одним корумпованим чиновником, чи прем'єром, чи президентом на відкатах, а українському народу хотів при цьому впарити газ вдвічі дорожче ніж всім іншим європейцям.
Без такого інформаційного додатку-добавлення-підсолення, будь-яка тема про складні інтелігентські поняття державної незалежності України, буде для певної значної частини населення, лише роздратуванням, антипропагандою, підбурюванням і символом «продажної брехливості». Особливо ці теми потрібно враховувати напередодні звільнення великої кількості роками зомбованого кремлем населення на окупованих територіях...
