Заступник міністра оборони Ганна Маляр виходить і докладає про звільнення Андріївки!!!
Мушу вас засмутити, — зараз Україна ніяк стійко не може, не здатна взагалі «звільнити» Андріївку.
Малесеньке село-хутір на 25 осель... Зрозуміло що майже всі оселі зруйновані. Далеко від своєї дороги для забезпечення (9 км). Ховатися майже ніде, дуже близько до ворога, — до ворога в Бахмуті — 8 км до Горлівки — 14 км. Ворог легко добиває ствольною артилерією і може в будь-який момент за 10 хвилин зрівняти село з землею. До ворожої рокадної дороги 3 км. Військам-підкріплення-резервам ворога добратися з Горлівки до Андріївки хвилин 15-30.
Зараз Україна здатна тільки тимчасово вибивати ворога з Андріївки, не займати її, не звільнявати, а тільки вибивати ворога. Україна здатна там організувати декілька дуже законспірованих блок-постів-засідок, чи пунктів спостереження. Село нікуди не веде, немає доріг для просування наших військ з наших тилів на важливі ворожі пункти. Ворог може за бажання спокійно після великого арт-обстрілу заходити своїми військами в село. І буде про це заявляти через день...
Яка там можлива прагматика? Це — хайп і комусь зірочка за легку ціль яку ворог не дуже то обороняв (бо не важлива і не перспективна, вразлива). Будуть через день доповідати телевізору «ми звільнили», «ні вони не звільнили», «ні звільнили», «ні не звільнили».
Ну є ще реальна ціль — це тимчасове забезпечення там одного з флангів. І тоді до заст. міністра оборони Маляр виникає ще більш важке і складне питання: «На хрена Вона виходить і на телевізор про це розповідає???» Ну хрін його знає, може — деза,... такий варіант можливий... Хоча, скоріш за все, — просто глупість/нерозпорядність і великий політичний голод на позитивні заяви...
Але в цьому питанні обов'язково буде і антихайп, бо ворог буде легко регулярно розбивати-вибивати наші позиції в Андріївці (у 20-ох розбитих приватних оселях в минулому).
Коротшее — не варто розводити дуже великий срач. Якщо навіть це — велика локальна помилка зі сторони п.Маляр, Головнокомандувач Залужний з розвідкою, сподіваюсь, оперативно зможуть скористатися реакцією ворога. Наша арта теж туди добре і точно добиває.
Зараз така ситуація, що питання не в тому, хто захопив чи перезахопив хутір, а в тому, хто на цьому тягни-штовхаю буде нести значно більші суттєві втрати.
Наприкінці, не можу не зауважити, що попри всі ці генеральські стратегії, величезна вічна Слава і Пошана всім українським бійцям які реалізують ці тактики і стратегії полковників/генералів у особистій кривавій битві у захисті Батьківщини в своєму маленькому окопі.
Тепер:
