Власний переклад статті з порталу NavalNews.
Те, як морські безпілотники змінюють існуючу доктрину, стає очевидним у Чорному морі. Водночас їх підводні побратими, автономні підводні апарати (АПА), очевидно, матимуть менший вплив. Одна з областей, де вони, ймовірно, проявлять себе, — це війна на морському дні, яка сама по собі є малозрозумілою.
Невидима загроза ховається під поверхнею. Напади хуситів на підводні кабелі у Червоному морі є нагадуванням про нову реальність. Настала епоха воєн на морському дні, коли підводна інфраструктура все частіше піддаватиметься атакам.
Передбачати майбутнє завжди складно, але напрямок тут зрозумілий. Нещодавні ситуації у Балтійському, Північному, Чорному, а тепер і в Червоному морях вказують на зміну способів ведення конвекціних та гібридних воєн. Атаки на підводну інфраструктуру, скоріш за все, стануть більш частими, і це навіть очікувано.
Жертвою майбутніх воєн може стати ваше підключення до Інтернету або рахунок за опалення, якщо буде перерізано кабель чи підірвано газопровід. І ці події можуть відбуватися за тисячі миль вдалині та за сотні метрів вглиб. Наразі ці нові виклики не до кінця зрозумілі.
Нова загроза
Звісно, в певній мірі, це вже відбувалося раніше. Можна згадати, як на початку Першої світової війни Британія перерізала німецькі підводні телеграфні кабелі, чи те як ВМС США підключилися до радянських підводних ліній зв'язку під час холодної війни. Але з того часу багато що змінилося, що трансформувало цю загрозу.
Світ стає все більш взаємопов'язаним. Енергетика, природний газ, нафта і, звісно, Інтернет — все залежить від підводної інфраструктури. Завдяки цьому цілком можливо, що атака на морську вітрову електростанцію у Швеції може позначитися на рахунках за електроенергію в Ірландії. Усі вони вразливі для атак. Уряди країн лише починають реагувати на цей новий вимір морської війни.
Морське дно дозріло для гібридної війни
Притаманна їй двозначність і непрямий характер роблять підводну інфраструктуру привабливою мішенню для гібридної війни. Відсутність явного виконавця та повільний процес встановлення винних (якщо вони є), дає громадським діячам і безпринципним політикам простір для дезінформації. Багато хто згоден легко повірити у теорії змови та безвідповідальні спекуляції.
Ці атаки можуть бути відносно простими. Наприклад, дайвери на мілководді чи корабель, що тягне якір або рибальську сітку. Навіть якщо винуватець відомий, довести умисел інколи буває дуже складно.
Окрім сучасних військово-морських сил, цим можуть скористатися невеликі країни та недержавні суб'єкти. Згадаймо те, що відбувається зараз у Червоному морі та численні інциденти біля берегів Західної Африки. Повідомляють, що ХАМАС також розробив низку безпілотних підводних апаратів для нападу на ізраїльську морську газову інфраструктуру. Тож загроза є дуже реальною.
Війна на морському дні як частина майбутніх «гарячих» війн
Наразі цілком реально, що напади на придонну інфраструктуру будуть звичайним явищем у майбутніх війнах. Здається неймовірним, що напад Китаю на Тайвань не буде пов'язаний хоча б із загрозою війни на морському дні. Острів з'єднаний з Америкою та світом обмеженою кількістю підводних інтернет-кабелів, тож їх розрив фактично відключить острів, що значно ускладнить захист та координацію.
Найбільше у подібні розробки інвестує Росія. Вона вже має флот атомних підводних човнів, призначених для перевезення менших плавзасобів, здатних загрожувати придонній інфраструктурі. На додачу до цього, росіяни мають спеціалізовані кораблі, найбільш відомим з яких є «Янтар».
Але нині вже не обов'язково мати подібні кораблі. Розвиток технології АПА, дозволяє запускати їх з відстані сотень або навіть тисяч миль, непомітно наблизитись до цілі та підірвати її. АПА здатний виявити кабель або трубу за допомогою гідролокатора, закласти вибуховий заряд чи просто підірвати себе.
Атака придонних цілей ніколи не буде легкою задачею. За своєю суттю це набагато складніше, ніж враження наземної інфраструктури. Тому буде потрібна високоякісна розвідка та ретельне планування. Але необхідні для цього технічні засоби цілком доступні для більшості країн. І все більше виробників АПА мають необхідні ноу-хау для створення відповідних транспортних засобів.
