Кремлівські чиновники не на жарт злякалися підготовки у краї «кольорової революції» і «повторення донбаського сценарію» через зростання етнічної самоідентичності якутів.
РФ не на жарт стурбований можливістю відділення Якутії та зростання популярності ідеї серед корінного населення республіки. Про це свідчить чимало факторів, зокрема, сплеск активності серед тубільців у використанні рідної мови. Так, 27 квітня цього року у день утворення Республіки Саха (Якутія) якутський сегмент соцмережі Фейсбук вчергове розколовся на якутів і росіян. Останні у цьому побачили «фашизм». А досить успішний місцевий медіа-бізнесмен і журналіст Юрій Городецький популяризував тему «Кримінальний кодекс РФ переведуть на якутський мову». Після цього терпець у місцевих наглядачів від Кремля урвався.
На повному серйозі почали обговорювати тему навіщо витрачати бюджетні кошти на «марну роботу», тим більше їх доведеться відривати від інших статей витрат — доріг, медицини, освіти, житла. На думку кремлівських товаришів, тим, тубільцям, які бажають уточнити для себе закон, за рахунок бюджету передбачене надання перекладача. Крім того, за їх словами, чому вимога прозвучала перекладати лише на якутську мову, адже у республіці проживають ще евенки, долгани, юкагири та інші корінні народи. Однак, у соцмережах почали відповідати, що наразі просто не піднімалося це питання. А зацікавлення є. Тому, ті ж евенки цілком можуть висунути таку ж вимогу.
За повідомленнями місцевих чиновників, мовне питання у Якутії піднімається другий рік поспіль, і саме у день утворення республіки. У такому прояві любові до рідної мови серед сибірських тубільців місцеві ватніки побачили руку Держдепа США. Хоч ідею про переклад Кримінального Кодексу на якутську підняв міністр внутрішніх справ Якутії Володимир Прокопенко на XXII пленарному засіданні Іл Тумен (місцевого парламенту) 26 квітня 2016 року (напередодні Дня утворення Республіки). Його не задовольнила попередня спроба перекладу у 2012 році, — наклад склав 1 000 примірників.
Збурення серед якутів цього «шкідливого» питання, на думку ФСБ, почалося у березні 2015 року, коли до Якутська приїхав фахівець з «кольорових» революцій, помічниця американського посла Лінн Трейсі. Зустрічі із представниками інтелігенції не на жарт налякала місцеве ФСБ, і спецслужба заявила, що усі завербовані американцями почали отримувати у конвертах долари.
Доказом цьому вони побачили реєстрацію у Якутії через півроку після зустрічі двох спортивних федерацій — американського футболу і чірліндінгу, поширення гри Quiz. А вже восени «агенти держдепу» підготували подію, яку місцева влада оцінила як вкрай серйозну: було видано дозвіл на «екологічний» мітинг, де головними були заклики відмовитися від російського слова «якут», перейменувати Якутськ у Туймаду, а іншим населеним пунктам повернути місцеві назви. При цьому силовики побоялися притягувати організаторів до відповідальності за порушення тематики мітингу, а відразу після заходу якути почали обурюватися, що їх треба називати «саха».
Ще більший підрив кремлівського впливу на сибірську республіку спричинила наступна подія: у 2016 році, напередодні «Дня народної єдності», коли Конституційний суд РФ(Я) офіційно роз'яснив ст. 42 Конституції Якутії, де написано про гарантії корінних народів, а також російських та інших старожилів. Однак судді в Постанові від 21 жовтня 2016 року пояснили, що територія Якутії є рідною землею тільки якутського народу. Хоча визначення «якутський народ» немає, але суспільство відразу розкололося, «малі народи» стали зараховувати себе до якутських, а ті активно заперечували. Російські та інші старожили взагалі виявилися «за бортом».
А 2 травня 2017 року про Якутію заговорили з трибуни ООН у Нью-Йорку. Невідома досі якутська поетеса, драматург та кінорежисер з'явилася на 15-му форумі корінних народів світу зі скаргою на будівництво заводу. Усе це, на думку чиновників і місцевої ФСБ, «розхитує єдність» і підриває Якутію зсередини. Наразі Кремль активно повторює стару імперську мантру, що після завоювання Сибіру «російський народ взяв під свій захист слабших і Росія робила все, щоб кожен народ зберіг свою самобутність». Якщо тубільні народи почнуть цікавитися своєю історією та мовою, на думку представників режиму Путіна, це може призвести до «кольорової революції» або «ескалації сценарію Донбасу». Адже, за їх словами, «там все починалося з поділу мови, з гасел досить годувати Росію».
Однак, як у побуті, так і в інтернеті місцеві народи все частіше починають вживати рідну мову, а на побутовому рівні все більше зростає локальний сепаратизм та націоналізм. Поділ на «русскіх» та «чурок нєрусскіх» тут стає все наочнішим під час побутових сварок. І питання тут не лише у расових відмінностях. Москва, як і центральна влада все більше сприймається місцевими як грабіжник: за останні 25 років Кремль активно висмокчує із республіки ресурси, скорочуючи при цьому фінансування та дотації, особливо у приполярних районах. А з 2000-х років в Саха активно урізають кошториси бюджетникам. Так, цього року відбудуться масштабні скорочення у Північно-Східному федеральному університеті, які офіційно назвали «великою оптимізацією», а серед бюджетників — «великим скороченням іменем Путіна». Вже цього літа без роботи тут повинні залишитися понад 900 співробітників допоміжного сектора і 354 викладачів. Скоротивши дві третини викладачів та лаборантів та працівників техперсоналу, Москва планує зекономлені кошти спрямувати на збільшення низьких зарплат викладачів, що залишаться. Таким чином, вже влітку цього року у Якутську повинні з'явитися понад 1 250 нових безробітних.
Ці, та інші заходи обурюють місцеве населення, повертаючи його до своїх витоків, і все більше віддаляють його від Москви. І ці процеси набули тут невідворотних рис, через які Кремлю звідси рано чи пізно доведеться піти.
