Серед населення краю все більше зростають симпатії до України і невдоволення режимом Путіна.
У Краснодарському краї РФ все більше популяризується «сепаратизм» — ідея відділення від Кремля. Так, нещодавно у мережі з каналу «Вільна Кубань» був викладений ролик, на якому місцева молодь під прапором Кубанської козацької республіки зачитала свій маніфест — звільнення від грабіжницького іга Москви і єдності з українським народом.
Це не перший заклик місцевого населення, у якому вони проявляють невдоволення політикою Кремля. Так, ще влітку 2014 року під час вторгнення військ РФ на Донбас, кубанська активістка Дарина Полюдова через соцмережі організувала акцію за референдум із відділення Кубані від Москви. Згодом її звільнили з посади юриста у Красноармійській центральній районній лікарні, розташованій у станиці Полтавській з формулюванням «за власним бажанням». Сама Дарина пояснила своє звільнення з посади тиском на керівництво лікарні.
Полюдову затримали 9 травня, коли вона роздавала перехожим листівки з критикою політичного курсу Путіна. Того ж дня суд виніс рішення про її арешт. Згодом її засудили за звинуваченнями у закликах до екстремістської діяльності і порушення цілісності Росії. Нагадаємо, Полюдова визнана політичною ув'язненою «Союзом солідарності з політв'язнями». Правозахисний центр «Меморіал» включив її в список 46 політв'язнів. І хоч Дарина виступала спочатку від «Лівого фронту», її позиція була чіткою і зрозумілою для населення — відділення краю від РФ і припинення війни з Україною.
Так само невдоволення режимом Путіна виявляють місцеві аграрії. Ще влітку 2014 року мережу облетів заклик кубанського тракториста до населення РФ, у якій він закликав вимолювати на колінах прощення в українців, а Путіна побажав здохнути.
Резистентність до влади виявляється і з боку місцевих ультрасів ФК «Кубань». Зокрема, серед них є сектор «хохли», у якому збираються переважно україномовні кубанці, які відстоюють, на скільки це можливо в умовах путінізму, свою історію та культуру.
Ультрасів цього клубу звинувачували у підтримці Майдану і участі у його подіях, та формуванні підпільної організації «Кубанська хвиля», заяву від якої поширили під час анексії Криму навесні 2014 році. Так само значна частина кубанців брали участь у боях з російськими терористами у складі українських добровольчих формувань.
Відтак, очевидно, що прояви невдоволення населення краю путінським режимом не є поодинокими. Не всі наважуються відкрито виступити, однак, у тій чи іншій формі протест та ідея відділення Кубані від РФ живі і постійно підігріваються діями влади різних рівнів. Мені довелося поговорити з немалою кількістю козаків про приєднання до України. За їх словами, вони готові будуть повернутися до України, якщо наші війська на танках заїдуть у край, і знищать всіх місцевих бандитів. Входити до країни з олігархічним ладом, як за часів Ющенка, чи нинішнього Порошенка вони не бажають. І не бачать особливої різниці між ними, і Путіним. Кубанці бажають сильного козацького ладу. Ідея автономії також живе у краї, але вони розуміють, що довго «Кубанська республіка» не зможе протриматися. Адже на цю землю вже давно негласно претендує Туреччина та інвестори з ЄС, Китаю та арабських країн. І за таких умов вони не зможуть протриматися самостійно. Кубань будуть лихоманити політична нестабільність і зміна влаади до тих пір, поки вона не опиниться в руках іноземних фінансових груп. А відтак, єдиним можливим способом виживання у цих умовах залишиться лише входження до складу нової України.
Щодо вати, то кубанці жартують, що зараз динаміка із їх кількістю позитивна — вони все частіше удобрюють місцевий ґрунт та землю Донбасу, адже більшість із них поїхали воювати проти України. А відтак, їх кількість значно зменшилася. А разом із цим зменшилася і підтримка путінізма та ідеї імперської Росії. І це дає нам, українцям, перспективи до повернення краю. Тільки у майбутньому. Бо нами самими зараз керує олігархічний клан, якому ідея повернення українських земель ні до чого. Він виконує свій бізнес-план.
