Жінкам тепер будуть диктувати умови трансгедери, а дітям викладати уроки — крос-дресери. Такі реалії життя Заходу після того, як культур-марксисти почали через закони нав'язувати більшості свою ідеологію.
Світ починає несказанно змінюватися після нав'язування в політичне та суспільне життя ідеології ЛГБТ. У цьому можна переконатися після ознайомлення з останніми новинами світу.
У світлі наших безперестанних розбірок між політичними кланами українці цілком випускають із огляду останні політичні тренди та зміни, які відбуваються на Заході, зокрема з лівого флангу. Культурмарксисти продовжують нав'язувати більшості свою ідеологію і запроваджувати збочення та психічні відхилення як норму і вкорінювати це через законодавство та державний апарат.
Так, найтрешовішою новиною останнього часу стало повідомлення про обрання на посаду посаду співробітниці у справах жінок «транс-жінки» Лілі Медіган. Тобто не жінки, а особи, у колишньому чоловіка, який хоче себе такою жінкою вважати.
Ось ця особа — «Лілі Медіган»
Лілі Медіган, 19 років, який народився чоловіком, але ідентифікує себе як жінка, зажадав звільнити з посади представницю жінок у лейбористської партії через її нібито «трансфобні» погляди, далі був обраний на її місце у своїй місцевій лейбористської партії.
Медіган вже прославився у минулому році, погрожуючи подати до суду на свою католицьку школу у Кенті, яка намагалася перешкодити йому носити жіночий форму. Школа пізніше вибачилася.
Минулого тижня The Times розповіла, що Медіган поскаржився у комітет іншої виборчої партії, вимагаючи, щоб чиновники відсторонили від роботи 52-річну Анну Рузіло, представницю інтересів жінок, і видалили її з партії. Виявилося, Медіган образився твітами Рузіло і її поглядами на гендерну ідентичність. Хоча скарга була відхилена, вона стала частиною ширшої кампанії «по боротьбі з трансфобією», і викликала відставку пані Рузіло і решті виконавчої комісії Bexhill і Battle.
Медіган сказав, що він «дасть жінкам голос» на своїй новій посаді. Згідно з офіційним опису, його обов'язки будуть включати «заохочення жінок до участі в партії і розширення прав і можливостей членів жіночої партії, щоб вони грали повну і активну роль у діяльності партії».
«По-перше, транс-жінки — жінки; жінки, інтереси яких представлені ще менше, ніж у більшості (жінок). У нас навіть не було депутата-трансгендера, — сказав він, додавши, що „це першочергове завдання“. „Як і більшість жінок, я фемініст. Це не взаємовиключні поняття, ні-ні. Я б сказав, що все відсилання до біології є антіфеміністским“.
Про те, як активізація ЛГБТ у політиці почала впливати на квоти для жінок можна побачити на прикладі SAS вимагають спростити вступні іспити для жінок у ці війська спецпризначення. На їх думку, такі послаблення для жінок „дадуть шанс жінкам потрапити до загону“. Тобто, про рівність вони вже забули, а намагаються через тиск і квотування змінити якісь сил спеціального призначення.
Але це і в порівняння не можна ставити із впровадженням маразму та дегенератії, яку запроваджують ліваки у дошкільній освіті. Так, у дошкільних закладах Великої Британії вже нав'язали програму освіти для дітей 2-3 років, які будуть викладати крос-дресери та драг-королеви.
На заняттях ці трансгендери будуть розповідати віршики про людей своєї сексуальної орієнтації, читати з ними книжки з феміністськими історіями і про права людей з гомосексуальною орієнтацією тощо.
Ось посилання на видання Dailymail, де показаний відповідний урок і прикріплене відео з таким „уроком“.
Варто зауважити, що за словами розробників програми, їх головна мета — хлопчики, і націлені вони на боротьбу із маскулінністю. Тобто — природною ознакою чоловіка. Похід трансгендерів до дитсадків, за словами їх речників, необхідний для того, щоб діти могли „ігнорувати жорсткі гендерні обмеження“ — тобто, для формування серед них більшого середовища прихильників ідеології ЛГБТ і трансгендерності. На нещодавньому ефірі радіо BBC London запроваджувачі вказаної програми повідомили, що вони націлені на дво-трирічних дітей, оскільки у цьому віці діти ще не розробили жодних дискримінаційних „ізмів“. „Це добре — показати дуже маленьким дітям ЧОЛОВІКІВ, які одягаються як жінки, «тому що діти дуже відкриті до трьох років». «У три роки вони починають вбирати усі „ізми“, які дорослі розвинули дуже ефективно».
«Вистави» у дошкільних закладах є дітищем Томаса Кенхама, випускника юридичного факультету Брістольського університету і працює неповний робочий день, який відкидає традиційні уявлення про маскулінності як «безглуздості».
Ведучий дитячий психотерапевт Британії Діліс Доуз, співавтор книги «Знаходячи свій шлях зі своєю дитиною (Finding Your Way With Your Baby)», побоюється, що запроваджувачі такої програми можуть зародити сумніви у маленьких дітей з приводу своєї власної сексуальної ідентичності з довгостроковими наслідками. Тобто, породити у дітей такого віку психічний розлад, давно відомий у психіатрії, як гендерна дисфорія — нездатність людини визначити свою стать.
Діліс говорить: «Є ця ідея, яка підминає країну, що транссексуал — це „звичайна ситуація“, „норма“. Це все настільки публічно стало, що діти замислюються про те, що вони можуть бути трансгендерами, хоча в іншому випадку їм це і не спало б на думку».
У свою чергу Норман Уеллс, директор Family Education Trust, заявив: «Одна з найбільш тривожних речей у трансгендерному порядку денному — це те, як вона намагається спотворити наше сприйняття реальності і заперечувати щось настільки ж фундаментальне, як відмінність між чоловіком і жінкою».
Організація Кенхама "Drag Queen Story Time" (DQST) взимку проведе заняття у семи дитячих садах. Він сказав, що хоче створити «безпечний простір», де дорослих або дітей не критикують за «носіння сукні». «Батьки люблять це, і діти теж люблять, особливо коли у вас є шестирічний ХЛОПЧИК у сукні принцеси, яке йому не дозволяють носити вдома, тому що його татові це не подобається».
Заявляючи, що представники ідеології ЛГБТ та культурмарксизму виборюють права людей і свободи слова — повна маячня. Адже практика давно показала, що ця ідеологічна течія активно переслідує усіх, хто незгодний із ними, і після законодавчих змін, не лише через законодавче поле, а й через фізичну розправу та психологічний тиск переслідує опонентів. У попередніх дописах ми вже згадували про подібні випадки.
Як приклад, можна вказати нещодавній скандал, пов'язаний із активністю ліваків та гомоспільноти, яка довела до смерті порноактрису. Так, нещодавно 23-річна популярна порноактриса Огаст Еймс, що входить до топ 9 актрис місяця на Pornhub і топ 11 у цьому році. Компанія Brazzers відклала випуск порнофільму з нею у пам'ять про втрату. За попередньою інформацією, порноактриса наклала на себе руки через цькування з боку американських SJW (гомосексуальної спільноти), тому що відмовилася зніматися у порно-сцені з актором геєм.
Видавець підтвердив, що актриса вирішила покінчити з життям через численної інтернет-цькування прихильників SJW (феміністок, геїв і їх захисників), а цькування почалося після того як вона відмовилася зніматися з актором геєм в черговому порнофільмі.
Ненавистю до опонентів відзначилися ліваки та представники ЛГБТ і на іншому кінці світу — у Австралії. Як відомо, культурмарксисти та спільнота ЛГБТ активно пропагує ненависть до білої раси. При цьому, їх речники та ідеологи через підконтрольні ЗМІ нав'язують тезу, буцімто така пропаганда не є людиноненависництвом і порушенням прав людини, закликами до насильства тощо.
І тому, зі свого вузького середовища такі особини виносять цю ненависть у публічний простір. Так, під час нещодавньої акції «за права ЛГБТ», яку проводили місцеві ліваки та гомосексуалісти в Австралії, серед вигуків та гасел комуністів та соціалістів активно звучали звичні для них «смерть біленьким».
У зв'язку із викладеним матеріалом хочеться послухати висновки експертів з психіатрії та права щодо цих нововведень, які, нагадаю, лобісти культурмарксизму та ЛГБТ хочуть запровадити і в Україні. Також було б доцільно дослідити чи не можна вважати таку ідеологію людиноненависницькою та шкідливою для людства. Адже, як бачимо, як сексуальні меншини, так і просто ліваки, як і після захоплення влади більшовиками, чхати хотіли на права інших, і нав'язують свої хворі ідеї більшості.
